Ірина Арпад
| Ірина Арпад | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | угор. Piroska |
| Псевдо | Пірошка |
| Народилася | бл. 1088 Естергом |
| Померла | 13 серпня 1134 Константинополь |
| Країна | Східна Римська імперія |
| Національність | угорка |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | імператриця |
| Посада | візантійська імператриця-консорткаd |
| Рід | Арпади |
| Батько | Владислав I Святий |
| Мати | Аделаїда Рейнфельденська |
| У шлюбі з | Іоанн II Комнін |
| Діти | 4 сини і 4 доньки |
Ірина Арпад (бл. 1088 —13 серпня 1134) — візантійська імператриця.
Походила з династії Арпадів. Донька Ласло I, короля Угорщини, та Аделаїди Рейнфельденської (доньки німецького короля Рудольфа). Народилася близько 1088 року в Естергомі, отримавши поганське ім'я Пірошка, тобто «Красна», «красива». У 1090 році втратила матір, а в 1095 році помер її батько. Угорський трон успадковував небіж померлого короля Коломан, який став опікуном осиротілої принцеси.
Прагнучи поліпшити відносини з Візантійською імперією, король Коломан видав Пірошку заміж за сина імператора Олексія I — Іоанна, який з 1092 року було співімператором і був спадкоємцем трону Візантії. Незважаючи на небажання принцеси, весілля відбулося в 1104 році. Угорська принцеса прийняла православ'я під ім'ям Ірина.
Оселившись в Константинополі, Ірина вела тихе й благочестиве життя, не втручаючись в політику навіть після того, як її чоловік в 1118 році став імператором. Імператриця віддавала багато часу вихованню своїх восьми дітей. Уславилася також своєю добродійністю і опікою угорських прочан, що прямували до Палестини. Разом із чоловіком заснувала в Константинополі храм і монастир Спаса Пантократора. Ірина перед смертю прийняла постриг під ім'ям Ксенія. Померла 13 серпня 1134 року, її було поховано в заснованому нею монастирі.
Чоловік — Іоанн II Комнін, візантійський імператор
Діти:
- Олексій (1106—1142), співімператор
- Марія (1106—до 1151), дружина Іоанна Рожера Далассіна, цезаря
- Андронік (1108–1142)
- Анна (1110—д/н), дружина мегадукса Стефана Контостефана
- Ісаак (бл. 1115 — після 1154)
- Феодора (1116—д/н), дружина Мануїла Анемаса
- Мануїл (1118–1180), імператор Візантії
- Євдокія (1119—д/н), дружина Феодора Ватаца
- Georgije Ostrogorski: Byzantinische Geschichte: 324—1453. C.H. Beck, München 1996, ISBN 340639759X, S. 516
- Bérczi Sz. (2008): Magyarországi szent királylányok emlékezete. TKTE, Budapest ISBN 978-963-87437-2-5
