Ірина Афінська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Афінська
грец. Εἰρήνη ἡ Αθηναία
Ірина Афінська
Ірина Афінська — зображення 10 ст. у венеціанському Пала д'Оро.
Імператор
Початок правління: 797
Кінець правління: 802

Попередник: Костянтин VI
Наступник: Никифор I

Дата народження: 752(0752)
Місце народження: Афіни
Країна: Східної Римської імперії
Дата смерті: 9 серпня 803(0803-08-09)
Місце смерті: Лесбос[1]
Діти: Костянтин VI

Ірина Афінська (грец. Εἰρήνη ἡ Αθηναία, *752 Афіни — † 9 серпня 803, Лесбос) — правляча імператорка Візантії з 797 по 802 рік.

Народилася близько 752 року в Афінах. Була сиротою, виховувалася в родині дядька, патриція Костянтина Сарантапекоса, який, імовірно, був стратегом у місцевому фемі.

У 769 році шлюбиться з Левом IV Хозаром, який стає імператором Візантії у 775 році. У січні 771 року народжує сина і майбутнього імператора Візантії — Костянтина VI.

Після смерті Лева IV у 780 році неповнолітній Костянтин VI стає імператором Візантії, а Ірина нетривало править при ньому регенткою. Потім осліплює сина та після його смерті у 797 році стає імператоркою Візантії.

Правління не було успішним. Поки Ірина підтримує розбудову армії, міністри поринають у чвари між собою. Знижує податки для завоювання популярності, але це ускладнює фінансову ситуацію держави.

Правління Ірини припадає на епоху іконоборства. Сама Ірина належала до партії шанувальників ікон. У 787 вона скликає Другий Нікейський собор, на якому припинено іконоборство та визначено надавати пошану іконам.

Солідус Ірини Афінської

Під час її правління постали також проблеми юридичного плану: за римським правом жінка не могла керувати військами. Позаяк місце командувача військ міг займати лише імператор, жінка не могла бути імператоркою. Тому офіційно місце римського імператора було вакантним, і папа Лев III коронував Карла Великого у 800 році як римського імператора. Згідно з Феофаном Карл навіть планував одружитися з Іриною для легалізації свого правління на сході. Однак ці плани не збулися, бо Ірину у 802 році усунуто з трону та замінено міністром фінансів Никифором. Михаїл I Рангаве у 812 році підтвердив Карлові титул імператора.

Ірина Афінська померла у 803 році у вигнанні.

Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Lynda Garland:Ірина Афінська у De Imperatoribus Romanis (англ.)

  1. Ирина // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIII. — С. 317.