Ірина Бокова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Бокова
Irina Bokova UNESCO.jpg
Народилася 12 липня 1952(1952-07-12)[1][2] (67 років)
Софія, Болгарія
Громадянство
(підданство)
Flag of Bulgaria.svg Болгарія
Діяльність дипломат, політикиня
Галузь політика і дипломатія
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин і Гарвардський інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді
Заклад ЮНЕСКО[3]
Членство Парламентська асамблея Ради Європи, Європейська академія[4] і Американська академія мистецтв і наук
Посада Список міністрів закордонних справ Болгарії, Генеральний директор ЮНЕСКОd, ambassador of Bulgariad, депутат Народних зборів Болгарії[d] і Special Guest of the Parliamentary Assembly of the Council of Europed[5]
Партія Болгарська соціалістична партія
Автограф Irina BokovaSignature.png
Нагороди
Сторінка в Інтернеті irinabokova.com

Ірина Георгієва Бокова (болг. Ирина Георгиева Бокова; нар. 12 липня 1952(19520712), Софія, Болгарія) — болгарський політик, членкиня Болгарської соціалістичної партії, колишня членкиня Болгарської комуністичної партії, дипломатка, Генеральний директор ЮНЕСКО з 15 листопада 2009 до 13 жовтня 2017 (переобрана на другий термін 2013 року).

Ірину Бокову неодноразово звинувачували в корупційних зв'язках і підтримці режиму Путіна.

Біографія[ред. | ред. код]

Ірина Бокова народилась 12 липня 1952 року в Софії, столиці Болгарії в компартійно-номенклатурній родини. Батько, Георгі Боков, один із керівників Болгарської комуністичної партії, головний редактор партійної газети «Работническо дело» і секретар ЦК БКП.

Старший брат Філіп Боков — випускник (1972) Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ), політичний діяч Болгарії, Надзвичайний і Повноважний посол Болгарії в Словенії.

1976 року Ірина Бокова закінчила Московський державний інститут міжнародних відносин за спеціальністю «Міжнародні відносини». Аспірантка Мерілендського університету (Вашингтон) і слухач програми для керівників у Школі державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету.

1977—1992 рр. працювала в Міністерстві закордонних справ Болгарії в напрямку співпраці з Організацією Об'єднаних Націй:

1992—1994 рр. навчалась за програмою НАТО для країн Центральної та Східної Європи, що спеціалізувалась з питань захисту прав меншин. У період з 1995 до 1996 рр. працювала заступником, першим заступником Міністра закордонних справ Болгарії й урядовим секретарем із питань європейської інтеграції.

У період з листопада 1996 р. до лютого 1997 р. Ірина Бокова обіймала посаду Міністра закордонних справ (до відставки Голови Кабінету Міністрів Болгарії — Жана Виденова). Після позбавлення влади Ірина Бокова створила й очолила Європейський політичний форум з метою сприяння європейській інтеграції Болгарії й популяризації європейських цінностей.

2001—2005 рр. — обрана депутатом Народних зборів Болгарії, була секретарем парламентської фракції соціалістичного спрямування «Коаліція за Болгарію». 2005 року призначена Надзвичайним і Повноважним послом Болгарії у Франції й Постійним представником Болгарії в ЮНЕСКО.

22 вересня 2009 року була рекомендована Виконавчою радою ЮНЕСКО на посаду Генерального директора. Кандидатуру Ірини Бокової затвердила Генеральна конференція ЮНЕСКО 15 жовтня 2009 року. Її попередник — Мацуура Коіхіро. Ірина Бокова була обрана першою жінкою й першим представником країн Східної Європи, що очолила Організацію Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. 2013 року була переобрана на другий термін.

З 2017 року — членкиня Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»[6].

Підтримка дій Асада й Путіна в Сирії[ред. | ред. код]

Після захоплення 2016 року Ісламською державою сирійського міста Пальміра, що є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, історична частина Пальміри була частково знищена бойовиками ІДІЛ. Наприкінці березня 2016 року сирійські війська, що залишились вірними диктатору Башара Асаду за підтримки ВПС Росії й ліванської шиїтської терористичної організації Хезболла, здійснили наступ на Пальміру. Зруйноване місто було відвойоване. Ірина Бокова привітала цей наступ як Генеральний директор ЮНЕСКО.[7]

Звинувачення в корупції[ред. | ред. код]

  • У січні 2016 року болгарська газета bivol.bg оприлюднила впродовж місяця одразу дві статті про Ірину Бокову: від 9 січня під заголовком «Болгарський керівник ЮНЕСКО володіє нерухомістю на Мангеттені вартістю понад 3 мільйони доларів» а від 20 січня — другий сенсаційний матеріал «Скандали в ЮНЕСКО: генеральний директор Ірина Бокова маніпулює кадровими процедурами з метою призначення на пост свого заступника, свою протеже з підробленими документами».[8]
  • 2017 року міжнародний журналістський Центр із досліджень корупції та організованої злочинності (OCCRP) викрив схеми відмивання $3 млрд. режимом Ільхама Алієва у банках Європи впродовж 2012—2014 рр. З'ясувалося, що між іншими європейськими корумпованими політиками, що «відбілювали» образ азербайджанського диктатора в Європі за хабарі, була й Ірина Бокова. 2013 року в Євросоюзі вона організувала й провела фотовиставку «Азербайджан — простір толерантності».[9]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]