Ірландська королівська академія
| Ірландська королівська академія | |
|---|---|
| Абревіатура | RIA(англ.) |
| Тип | академія наук національна академія наукd неприбуткова організація[1] |
| Засновник | James Caulfeild, 1st Earl of Charlemontd |
| Засновано | 1785[2] |
| Інтерес | scientific integrityd[3] |
| Країна | |
| Штаб-квартира | Дублін |
| 53°20′27″ пн. ш. 6°15′29″ зх. д. / 53.3407397° пн. ш. 6.2581132° зх. д.G O | |
| Членство | International Union of Academiesd[4] European Network of Research Integrityd[3] Society Publishers' Coalitiond[5] Association of Learned and Professional Society Publishersd[6] ALLEA[7] Міжакадемічне партнерствоd[8] Міжнаціональна Наукова Радаd[9] Publishing Irelandd[10] |
| Офіційні мови | англійська |
| Штат працівників | ▲79 осіб (2024)[1] |
| Дохід | ▼8 540 650 € (2024)[1] |
| Вебсайт: ria | |
![]() | |
Ірландська королівська академія (англ. Royal Irish Academy, загальноприйняте скорочення — RIA, ірл. Acadamh Ríoga na hÉireann) — загальноірландська незалежна академічна організація, метою якої є заохочення досліджень і прогресу в точних, гуманітарних і суспільних науках (Éire). Ірландська королівська академія є одним з найбільших наукових товариств і культурних установ Ірландії. На цей час у ній — 404 обраних члена.
Заснована в 1785 році та зареєстрована Королівською хартією Георга III у 1786 році[11].
Розташована в міському будинку середини XVIII століття на Доусон-стріт у Дубліні (Baile Átha Cliath), Академія є домівкою для історичної бібліотеки, яка містить найбільшу у світі єдину колекцію ірландських рукописів. Серед скарбів — «Кахах» або «Псалтир святого Колумби» (Cathach), найдавніший існуючий рукопис, написаний ірландським письмом, і «Книга Бурої Корови» (Lebor na hUidhre), яка містить найдавніші відомі версії ірландських саг народною мовою, включаючи «Викрадення бика з Куальнге» (Táin Bó Cuailnge)[12].
Академія підтримує академічну досконалість, визнаючи видатні досягнення в дослідженнях і науковій діяльності. Академія керує мережею національних комітетів і щорічно присуджує дослідницькі гранти та премії. Дослідницькі програми також проводяться безпосередньо в межах установи з питань, що стосуються Ірландії та її спадщини. Основні національні дослідницькі проєкти включають історичний словник ірландської мови з 1600 року, словник середньовічної латини з кельтських джерел, словник ірландських біографій, атлас ірландських історичних міст та проєкт з історичних документів про зовнішню політику Ірландії[12].
Обрання в члени Ірландської королівської академії є вищим ступенем визнання наукової значущості в Ірландії. Члени академії використовують після свого імені скорочення MRIA (Член Ірландської королівської академії). Критерієм обрання є значний внесок в наукові дослідження, підтверджений опублікованими роботами кандидата. Нині щорічно в академію обирається двадцять осіб, порівну представників гуманітарних і точних наук. Членом академії можуть стати тільки вчені, які постійно проживають в Ірландії.
Почесними членами академії можуть стати вчені, які зробили значний внесок у свою наукову дисципліну, але не проживають в Ірландії. Кандидат в почесні члени повинен бути запропонований принаймні двома дійсними членами Академії. Почесні члени академії використовують скорочення Hon. MRIA (Почесний член Ірландської королівської академії).
- 1 2 3 Register of Charities
- ↑ ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
- 1 2 https://web.archive.org/web/20240216160204/https://www.enrio.eu/members/
- ↑ https://web.archive.org/web/20240125131018/http://www.unionacademique.org/en/members
- ↑ https://web.archive.org/web/20240223114948/https://www.socpc.org/
- ↑ https://www.alpsp.org/membership-directory
- ↑ https://allea.org/members
- ↑ https://web.archive.org/web/20221208195542/https://www.interacademies.org/network/member-academies
- ↑ https://web.archive.org/web/20221009095816/https://council.science/members/online-directory/
- ↑ https://www.publishingireland.com/publishers/?type=publishers
- ↑ Koch, J. T. (Ed.). (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia (Vols. 1–5). ABC-CLIO. p. 7
- 1 2 Koch, J. T. (Ed.). (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia (Vols. 1–5). ABC-CLIO. p. 8
- Ó Raifeartaigh, T. (Ed.). (1985). The Royal Irish Academy: A bicentennial history 1785–1985. Royal Irish Academy.
| Це незавершена стаття про наукову організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
