Ірландська література

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ірландська література (англ. Irish literature, ірл. Litríocht na hÉireann) — література, що творилася й твориться в Ірландії, одна з найдавніших у Європі, належить до групи кельтських літератур.

Ірландське письмо й книжкова прикраса. VIII ст.

Давня Ірландія (до XII століття)[ред. | ред. код]

До появи писемності країною ходили усні оповіді, що поширювалися бардами і друїдами. У V столітті в Ірландії виникає писемність, що було пов'язано з поступовою християнізацією країни. У VI столітті з'являються перші пам'ятки літератури латинською мовою; з початку VII століття виникає література давньоірландською мовою.

У IX–X ст. Ірландія потерпала від набігів норвезьких і шведських вікінгів, які завдали значної шкоди й ірландській культурі. Вікінги грабували монастирі, де накопичувалося багатство, вбивали абатів і вчених. Ченці будували так звані круглі вежі, щоб у разі набігу відсидітися в них. У ці вежі часто переносили рукописи. Багато з рукописних саг були в ці часи перероблені й набули тієї форми, яка нам відома зараз.

Релігійна література[ред. | ред. код]

У монастирях створювалася в основному література релігійного характеру — гімни і житія святих. До перших ірландських текстів латинською мовою, створених до VI ст. , можливо, ще до V ст., відносять деякі латинські гімни — гімн святого Камелака і гімн святого Секундина на честь Святого Патрика; в VI ст. було створено гімн Колум Кіллі (Колумбі) «Верховний сіяч» (Altus Prosator). Можливо, саме Ірландія є батьківщиною такої своєрідної пам'ятки, як Гесперійські промови.

У VII ст. в Ірландії виникає житійна література. Першими пам'ятками такого роду стали житія святої Бригіти і святого Патрика, написані Ултаном з Ардбраккана, які не дійшли до нас. Найдавніші збережені латинські житія — це житія Патрика, створені Мурьху мокку Махтені й Тіреханом, а також житіє святої Бригіти Когітоза. На рубежі VII–VIII ст. Адомнан створює одне з найвидатніших творів середньовічної ірландської літератури — «Житіє святого Колумби» (Колум Кіллі). Монастир Колумби на шотландському острові Іона стає великим культурним центром. У VIII столітті створюються і житія інших святих, зокрема, ряд житій, що дійшли до нас у складі так званого «Саламанкського рукопису».

Написана в IX столітті поема «Видіння Адамнана» нагадує за мотивами «Божественну комедію» Данте). Поступово формувалася і наукова література: історичні хроніки, трактати з медицини, карти Ірландії, що зазвичай погано відображали реальну топографію місцевості.

Світська література[ред. | ред. код]

Докладніше: скела (епос)

Виникнення перших текстів давньоірландською мовою датується VII ст., проте рукописи цього часу не збереглися; найдавніші манускрипти, що дійшли до нас, датуються XI–XII ст. Це Lebor na hUidre(«Книга Бурої Корови», бл. 1100) і Lebor Laigen(«Лейнстерська книга», бл. 1160).

В ірландському епосі розрізняють чотири основні цикли:

  1. міфологічний, найдавніший цикл, що оповідає про заселення Ірландії і про богів, які тут часто з'являються в подобі людей;
  2. уладський (Ольстера) цикл, що включає більше ста саг і розповідає про короля Конхобара і його племінника, героя Кухуліна; до цього циклу входить одна з найбільших ірландських саг — «Викрадення бика з Куальнге»;
  3. Цикл Фінна, історія героя Фінна мак Кумана і його сина на ім'я Ойсін (Oisín, традиційно Оссіан);
  4. Королівський цикл, в який входять сказання про легендарних правителів Ірландії.

Поезія ірландською мовою[ред. | ред. код]

Докладніше: філід

Філіди (професійні поети, яких дуже шанували у давній Ірландії) та барди, що мешкали при дворах феодалів, розважали їх епічними переказами, іноді перемежовуючи оповідь віршами. Філіди були носіями поетичної традиції, легенд та міфів які передавались з покоління в покоління усно. Барди оспівували військову героїку, подорожі, а часом і романтичне кохання, і навіть красу місцевості, зазвичай в надзвичайно вишуканому, пишномовному стилі. Деякі твори філідів та бардів були записані ірландськими монахами у ранньому середньовіччі.

Переклади[ред. | ред. код]

Серед перших перекладів з латинської на давньо- та среднеірландську мови можна відзначити переклад Неннія («Бриттська книга» -Lebor Breatnach), до якої ірландські автори зробили цікаві доповнення. Монастирські письменники перекладали античні оповіді й міфи, наприклад, відому за гомерівською «Одіссеєю» епопею про троянську війну, включаючи міф про мандри Улісса, історію Енея — за «Енеїдою» Вергілія і епопею Лукана «Фарсалія».

Період панування норманів (з XII по XVI століття)[ред. | ред. код]

Норманські завойовники зовсім не цікавилися культурою кельтів і нащадків вікінгів, що змішалися з ними. Вони будували кам'яні замки, які відгороджували їх від автохтонних мешканців країни. Старі саги (скели) збереглися серед селянського населення. Барди тулилися в замках уцілілих ірландських феодалів. Норманську знать розважали заїжджі барди-французи, що співали звичайно про подвиги Карла Великого або про святий Грааль.

Період панування англійців (з XVI по XVIII століття)[ред. | ред. код]

Ірландія в цей період знаходиться частково під владою британської монархії. До кінця XVII століття ця влада законодавчо закріплюється, тож Ірландія повністю втрачає свою незалежність.

Проте вже в XVI столітті починає розвиватися література переважно ірландська. У цей період, особливо в XVII столітті, працюють збирачі старих саг, переказів та літописів, вони комплектують нові збірки старих текстів, часто переписуючи їх на сучасніший лад. Саги іноді набувають форми народних балад або навіть казок.

Барди як і раніше вірні ідеалам «старої доброї Ірландії» й оспівують предків сучасних їм ірландських феодалів за їхні героїчні діяння. Їхні тексти стають простішими — з декількох сотень старих віршованих розмірів вони тепер послуговуються тільки приблизно 24-ма. Змінюється й уся система поезії — від силабічної вона переходить до тонічної, на кшталт занесених з Англії і Франції віршованих текстів. Серед текстів XVII століття вирізняється збірка «Чвари поетів» (ірл. Iomarbháigh na bhfileadh) — своєрідний поетичний турнір, де поети, показуючи свою ерудицію й знання історії, вихваляють чесноти Півночі й Півдня Ірландії. «Історія» Джеффрі Кітінга є зразком прозового твору того часу.

Довгий шлях до незалежності (з XVIII століття по початок ХХ століття)[ред. | ред. код]

Література ірландською мовою[ред. | ред. код]

У XVIII столітті ірландська література поступово занепадає. Епоха феодалізму добігає кінця, і вже нікому піклуватися про ірландських бардів. «Останній бард» — сліпий арфіст на ім'я Турлаф О'Каролан — помер в 1738 році. Старі літературні форми також віджили своє, а для вироблення нових поки немає відповідних умов. Економіка країни знаходиться в повному занепаді, англійські землевласники розоряють країну. Ірландська проза також занепадає, а поезія перестає живитися новими формами та ідеями. З поезії того часу цікава поема «Оссіан в країні юності» Майкла Коміна (помер в 1760 році) — переспів міфу про Оссіана, а також творчість Е. О'Саллівана, що рано помер, залишивши невеликий доробок.

Протягом наступного, XIX століття Ірландія дала не так вже й багато видатних авторів з числа тих, що жили в межах країни. Варто назвати поета і барда Ентоні Рафтері (1779–1835), народженого в графстві Мейо, який все життя прожив на заході Ірландії. Деякі з його текстів, написаних ірландською мовою, дійшли до нас. У другій половині XIX століття починає діяти Gaelic League (Спілка авторів, які пишуть ірландською мовою), вона проводить в країні літературні конкурси.

У середині XIX століття, в роки «великого голоду», викликаного неврожаєм картоплі, близько третини населення країни вимирає, майже стільки ж емігрує до Англії і США. Більша частина емігрантів асимілюється з місцевим населенням.

Література англійською мовою[ред. | ред. код]

У XVIII і XIX століттях у колі англійських письменників деякі були ірландського походження. Серед них були такі всесвітньо відомі автори як Джонатан Свіфт, Олівер Голдсміт та Річард Брінслі Шерідан. Реалістичну картину життя ірландського суспільства в XVIII — початку XIX ст. дають романи Марії Еджуорт. У той же час всередині країни національна культура ірландців послідовно пригнічується і навіть нищиться англійцями.

Звичайно, довго так тривати не могло. В кінці XIX століття відбувся новий підйом національної самосвідомості ірландців, пов'язаний з боротьбою за незалежність країни. Ірландське літературне відродження дало світові ряд чудових письменників. Найбільшими з них були драматурги Джон Сінг та Шон О'Кейсі, збирачка народних переказів леді Огаста Грегорі, а також поет і критик Вільям Батлер Єйтс. Багато ірландських авторів досягли всесвітньої слави, живучи в Англії, серед них Бернард Шоу та Оскар Уайлд.

ХХ і XXI століття[ред. | ред. код]

Після здобуття незалежності, в Ірландії з'явилося багато цікавих авторів. Романіст Джеймс Джойс, автор епічного роману «Улісс» і класичного циклу новел «Дублінці», зробив помітний вплив на європейську літературу середини і кінця XX століття . Іншим відомим майстром короткої новели був Френк О'Коннор, чиї книги досі видаються великими тиражами в англомовних країнах. Драматург-авангардист Семюел Беккет і пізніше поет Шеймас Гіні стали лауреатами Нобелівської премії з літератури, відповідно в 1969 і в 1995 роках. Широко відомі також сучасні письменники Вільям Тревор, Джон Банвіль, Джон Макгагерн, Гюґо Гамільтон, драматурги Брендан Біен, П. Гелвін, Брайан Фріл і поети Патрік Каванах, Майкл Гартнет, Майкл Лонглі, Івонн Боланд, Пола Мієн, Ейлін Ні Куллінан, Денніс О'Дрісколл. У країні діє спілка поетів Ірландії (Poetry Ireland), що організує поетичні читання по всій країні. У багатьох містах відбуваються літературні фестивалі.

З 1990-х років двічі престижну Букерівську премію здобували ірландці. 1993 року Роббі Дойл став лауреатом Букера за роман «Paddy Clarke Ha Ha Ha». У 2005 році Букерівською премією було відзначено роман Джона Банвіля «Море». До короткого списку Букера у 2004 році входив ірландський письменник Колм Тойбін. У 1989 році до короткого списку потрапляв і той самий Джон Банвіль з романом «Книга очевидності».

Література[ред. | ред. код]

  • Welch, Robert; Stewart, Bruce.The Oxford Companion to Irish Literature. Oxford University Press, 1996. — 648 pages. — ISBN 0-19-866158-4
  • Brady, Anne & Cleeve, Brian (1985). Biographical Dictionary of Irish Writers. Lilliput. ISBN 0-946640-11-4
  • Jeffares, A. Norman (1997). A Pocket History of Irish Literature. O'Brien Press. ISBN 0-86278-502-2
  • Welsh, Robert (ed.) & Stewart, Bruce (ed.) (1996). The Oxford Companion to Irish Literature. Clarendon Press. ISBN 0-19-866158-4
  • Wright, Julia M. (2008). Irish Literature, 1750–1900: An Anthology. Blackwell Press. ISBN 978-1-4051-4520-6
  • Caerwyn Williams, J.E. agus Ní Mhuiríosa, Máirín (1979). Traidisiún Liteartha na nGael. An Clóchomhar Tta. Baile Átha Cliath. Revival 336–350
  • Corkery, Daniel (1925). The Hidden Ireland: A Study of Gaelic Munster in the Eighteenth Century. M.H. Son, Ltd. Dublin.
  • Céitinn, Seathrún (1982) (eag. De Barra, Pádraig). Foras Feasa ar Éirinn, Athnua 1 & 2. Foilseacháin Náisiúnta Teoranta. Baile Átha Cliath. A two volume version of Keating's history in modernised spelling.
  • De Bhaldraithe, Tomás (ed.) (1976 — third printing). Cín Lae Amhlaoibh. An Clóchomhar Tta. Baile Átha Cliath. ISBN 978-0-7171-0512-0. A shortened version of the diaries of Amhlaoibh Ó Súilleabháin. There is an English translation, edited by de Bhaldraithe: Diary of an Irish Countryman 1827 — 1835. Mercier Press. ISBN 1-85635-042-8
  • De Brún, Pádraig and Ó Buachalla, Breandán and Ó Concheanainn, Tomás (1975 — second printing) Nua-Dhuanaire: Cuid 1. Institiúid Ardléinn Bhaile Átha Cliath.
  • Dillon, Myles and Chadwick, Nora (1973). The Celtic Realms. Cardinal. London. ISBN 0-351-15808-1 pp. 298–333
  • Williams, .J.A. (ed.) (1981). Pairlement Chloinne Tomáis. Dublin Institute for Advanced Studies. Dublin.
  • Knott, Eleanor (1981 — second printing). An Introduction to Irish Syllabic Poetry of the Period 1200 — 1600. Dublin Institute for Advanced Studies. Dublin.
  • Merriman, Brian: Ó hUaithne, Dáithí (ed.) (1974 — fourth printing). Cúirt an Mheán Oíche. Preas Dolmen. Baile Átha Cliath. ISBN 0-85105-002-6
  • Mac Aonghusa, Proinsias (1979). ‘An Ghaeilge i Meiriceá’ in Go Meiriceá Siar, Stiofán Ó hAnnracháin (ed.). An Clóchomhar Tta.
  • Mac hÉil, Seán (1981). Íliad Hóiméar. Ficina Typofographica. Gaillimh. ISBN 0-907775-01-2
  • Nicholls, Kenneth (1972). Gaelic and Gaelicised Ireland in the Middle Ages. Gill and MacMillan. Dublin. ISBN 978-0-7171-0561-8
  • Ó Conluain, Proinsias and Ó Céileachair, Donncha (1976 — second printing). An Duinníneach. Sáirséal agus Dill. ISBN 0-901374-22-9
  • O'Driscoll, Robert (1976). An Ascendancy of the Heart: Ferguson and the Beginnings of Modern Irish Literature in English. The Dolmen Press. Dublin. ISBN 0-85105-317-3
  • Ó hÓgáin, Dáithí (1982). An File. Oifig an tSoláthair. Baile Átha Cliath.
  • Ó Madagáin, Breandán (1980 — second edition). An Ghaeilge i Luimneach 1700 — 1900. An Clóchomhar Tta. Baile Átha Cliath. ISBN 978-0-7171-0685-1
  • O'Rahilly, Thomas F. (Ed.) (2000 — reprint). Dánta Grádha: An Anthology of Irish Love Poetry (1350 — 1750). Cork University Press. ISBN 0-902561-09-X.

Посилання[ред. | ред. код]