Ірпінь (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Ірпінь

Київ-Волинський — Коростень
Південно-Західна залізниця

Вокзал залізничної станції Ірпінь
Вокзал залізничної станції Ірпінь
Вокзал залізничної станції Ірпінь
50°31′17″ пн. ш. 30°14′51″ сх. д. / 50.52139° пн. ш. 30.24750° сх. д. / 50.52139; 30.24750Координати: 50°31′17″ пн. ш. 30°14′51″ сх. д. / 50.52139° пн. ш. 30.24750° сх. д. / 50.52139; 30.24750
Дата відкриття 20 травня (2 червня)
Рік відкриття 1904 (120 років)
Тип проміжна
Колій 2 головні + 3 допоміжні (приймально-відправні)
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Центральна
Відстань до Києва, км 25
Тарифна зона 1
Код станції 322206 ?
Код «Експрес-3» 2200083 ?
Послуги пасажирські та вантажні перевезення
Мапа
Ірпінь. Карта розташування: Київська область
Ірпінь
Ірпінь
Ірпінь на Вікісховищі

Ірпі́нь  — проміжна залізнична станція 4-го класу Коростенського напрямку Південно-Західної залізниці на лінії Київ-Волинський — Коростень між станцією Біличі (7 км) та зупинним пунктом Лісова Буча (3 км). Розташована в місті Ірпінь Бучанського району Київської області.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита 20 травня (2 червня) 1904 року, під час будівництва Києво-Берестейської залізниці на чинній залізниці Київ — Ковель[1]. Збереглася будівля вокзалу станції, збудованого тоді ж за типовим проєктом (подібні будівлі вокзалів збереглися на станціях Святошин, Біличі, Клавдієво, Ірша та Головки).

1959 року станція електрифікована в складі лінії Київ — Ворзель, що сприяло відкриттю руху приміських електропоїздів. В середині 2000-х років станція зазнала реконструкції.

Вокзал залізничної станції Ірпінь

15 червня 2022 року «Укрзалізниця» відкрила «Залізне містечко» в Ірпені. Це зручний комплекс для тимчасового проживання ірпінців, які залишилися без житла внаслідок російського вторгнення в Україну. Проєкт реалізований «Укрзалізницею» за ініціативи та підтримки Ірпінської міської ради, у партнерстві з «World Central Kitchen». «Залізне містечко» — це 5 нових вагонів-купе з кондиціонерами та санвузлами, окремим вагоном-рестораном та вагоном з душовими кімнатами. Також на території облаштовано дитячий і спортивний майданчики, барбекю-зону з альтанками та встановлено «Starlink» для високошвидкісного інтернет-з'єднання. Безкоштовне триразове харчування забезпечує партнер Укрзалізниці компанія «World Central Kitchen». Крім того, для мешканців «Залізного містечка» надані велосипеди та бібліотека українських видавництв. «Залізне містечко» розташоване на вул. Центральній, на відстані 10 хвилин від вокзалу, яке розраховане на проживання 25 родин[2].

9 грудня 2022 року британський художник Бенксі та керівник регіональної філії «Південно-Західної залізниці» Андрій Букін рішенням Ірпінської міської ради стали почесними громадянами Ірпеня. Бенксі отримав звання за привернення уваги світової спільноти до масштабів руйнувань, а Андрій Букін — за евакуацію ірпінців, відновлення залізничного мосту через річку Ірпінь, перевезення гуманітарної допомоги та матеріалів для відновлення міста та облаштування «Залізного містечка»[3].

12 квітня 2023 року завершено відновлення залізничного мосту через річку Ірпінь, який був зруйнований під час бойових бій з російськими окупантами навесні 2022 року. Залізничники фактично звели новий перехід через річку, що дозволило відкрити рух двома коліями та збільшити пропускну спроможність поїздів у цьому напрямку[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На разъѣздѣ Ирпень […] устроена платформа для посадки и высадки пассажировъ // Кіевлянинъ. — 1904. — № 137. — 19 травня. — С. 3 (рос. дореф.)
  2. В Ірпені відкрили «Залізне містечко» (фото). bigkyiv.com.ua. 15 червня 2022.
  3. Британський художник Бенксі та залізничник Андрій Букін стали почесними громадянинами Ірпеня. ukrinform.ua. 9 грудня 2022.
  4. Капітальне відновлення залізничного мосту через річку Ірпінь завершено. Ірпінський вісник. 12 квітня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]