Іртиш (Омськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Іртиш» (Омськ)
Іртиш Омськ фк лого.svg
Повна назва Некомерційне партнерство
«Футбольний клуб "Іртиш"»
Прізвисько '
Засновано 9 червня 1946
Населений пункт Омськ, Росія Росія
Стадіон Критий манеж «Червона Зірка»,
«Червона Зірка», Омськ
Вміщує 3000
5000
Президент Росія Ігор Волошок
Головний тренер Росія Олександр Дереповський
Ліга Другий дивізіон, зона «Схід»
2016/17 6-те місце
Домашня
Виїзна


Некомерційне партнерство Футбольний клуб «Іртиш» (Омськ) або просто «Іртиш» (рос. Некоммерческое партнерство «Футбольный клуб „Иртыш“») — професіональний російський футбольний клуб з міста Омськ. Заснований 9 червня 1946 року[1]. На даний час виступає у Другому дивізіоні, зона «Схід».

Хронологія назв[ред. | ред. код]

  • 1946 — «Крила Рад»
  • 1947-1948 — команда заводу імені Баранова
  • 1949 — «Більшовик»
  • 1957 — «Червона Зірка»
  • 1958-2005 — «Іртиш»
  • 2006-2008 — «Іртиш-1946»
  • 2009 — н.ч. - «Іртиш»

Історія[ред. | ред. код]

«Іртиш» у всесоюзних змаганнях[ред. | ред. код]

Омський «Іртиш» — одна з найстаріших і найпопулярніших футбольних команд Сибіру й Далекого Сходу. З 1946 до 1949 року команда Омська була в числі учасників першості СРСР. Перший матч чемпіонату країни команда провела 9 червня 1946 року проти прокоп'євського «Вуглівника». Цю зустріч футболісти з Омська виграли з розгромним рахунком 6:0. У 1946 році «Крила Рад» посіли друге місце в зоні «Сибір» другої групи першості країни. У 1947 році команда Заводу імені Баранова (нова назва «Крил») в аналогічному турнірі фінішувала на восьмому місці, а в 1948 році опустилася на сходинку нижче. У 1949 році «Більшовик» (команду знову перейменували) опинилася на 11-му місці серед 14-ти учасників. Потім настала перерва, й омські команди брали участь тільки в першості РРФСР серед команд КФК.

У 1957 році «Червона зірка» (колишній «Більшовик») посіла четверте місце в першості СРСР серед команд класу Б (Далекосхідна зона). У 1958 році команда була перейменована в «Іртиш». У класі Б «Іртиш» виступав до 1965 року. При цьому двічі (в 1960 і 1965 роках) він посідав перше місце в зональному турнірі і двічі — друге (1963, 1964). З 1966 по 1969 роки «Іртиш» грав у другій групі класу А; в 1968 році він завоював золоті медалі турніру. З 1970 по 1991 роки команда брала участь в першості СРСР серед команд першої та другої ліг (в першій лізі - в 1984 році, інші роки - у другій лізі). У 1983, 1988, 1989 роках «Іртиш» посідав перше місце в зональному турнірі, в 1972, 1982, 1986, 1987 — друге, в 1970, 1981, 1985, 1991 — третє. У 1981 році «Іртиш» став володарем Кубку РРФСР.

«Іртиш» у чемпіонатах Росії[ред. | ред. код]

У 1992-1995, 1997, 1998 роках «Іртиш» брав участь в першості Росії серед команд першої ліги. При цьому двічі, в 1992 і 1993 роках, команда завоювала «срібло» турніру. У 1996 році і в 1999-2009 роках омичи виступали у другому дивізіоні (зона «Схід»), де в 1996 і 2009 роках зайняли перше місце, а в 2003 і 2008 роках — третє. У Кубку ПФЛ 2009 (турнірі для переможців зон другого дивізіону) клуб зайняв останнє, 5-те місце, проте воротар клубу Олексій Краснокутський був визнаний найкращим воротарем турніру.

Згідно з календарем Першого дивізіону 2010 року «Іртиш» проводив матчі за спареною схемою з «Уралом». У Кубку Росії 2010/11 клуб поступився в першому ж своєму матчі «КАМАЗу» (0:2, 1/32 фіналу).

Після 24-го туру «Іртиш» опустився на 16-те місце і більше з «зони вильоту» не виходив. Протягом шести турів (з 26 по 31 тури) «Іртиш» посідав останнє 20-те місце.

6 жовтня «Іртиш» здобув свою останню перемогу в сезоні — з рахунком 1:0 був обіграний «Урал»

24 жовтня після домашньої поразки від ФК «Динамо» (Брянськ) «Іртиш» втратив теоретичні шанси на місце в Першому дивізіоні-2011.

6 листопада матчем в Сочі команда завершила сезон. Підсумком виступу стало 19-те місце з 28-ма очками в турнірній таблиці: 6 матчів команда виграла, 22 програла і 10 звела внічию. За сезон воротарі клубу пропустили 52 м'ячі (16-ий результат в лізі), забили — 26 (найгірший результат в лізі).

Найкращий бомбардир команди за підсумками сезону - Антон Багаев (6 м'ячів).

З 2011 року клуб виступає в першості другого дивізіону (зона «Схід»).

16 липня 2014 року, коли команду очолив Сергій Бойко. Помічниками залишилися Павло Поршнєв і Сергій Константінов, які раніше працювали з Володимиром Арайсом. Підсумком сезону стало друге місце в зоні «Схід», що стало найкращим результатом команди за останні 6 років. При цьому Іртиш лідирував протягом майже всього Чемпіонату і упустив перше місце через декілька нічийних результатів і поразок в кінці другого етапу.

Сезон 2015/16 років команда провела нерівно, чергуючи перемоги, нічиї та поразки і втрачаючи очки в ключових матчах. Перед початком третього кола у «Іртиша» були шанси поборотися за перше місце в зоні «Схід», що давало можливість вийти в дивізіон, але результати трьох матчів третього кола після переможного матчу з «Новокузнецьком» (нічия з «Том-2», поразки від «Сахаліну» та «Зміни») позбавили «Іртиш» теоретичних шансів на перемогу в першості, а нерівна кінцівка (одна перемога, одна поразка, одна нічия) опустили команду з третього місця на п'яте. Після сезону команду покинув головний тренер Сергій Бойко[2].

Напередодні початку нового сезону 2016/17 років команду очолив Олександр Дереповський[3]. За підсумками сезону Іртиш посів останнє 6-те місце, однак зберіг місце в ПФЛ.

Сезон 2017/18 розпочала команда почала нерівно: після перемоги в першому своєму матчі в рамках розіграшу Кубку Росії «Іртиш» поступився в 4-ох поспіль матчах Першості і в матчі 1/32 фіналу проти «Томі». Серія поразок перервалася лише накінці першого кола двома нічийним результатами з Читою. Друге коло «Іртиш» провів, чергуючи перемоги (матчі з «Зенітом» в Омську і зі «Зміною» в Комсомольську-на-Амурі) з поразками («Сахалін») і завершив спареними домашніми матчами з барнаульским «Динамо»[4], завершилися для омчан невдало: нічия 0:0 і поразка 0:1, одне очко з шести і збільшення відставання від інших команд. З таким невтішним результатом «Іртиш» пішов на зимову перерву. Молодіжний склад, також чергував перемоги з поразками і нічийними результатами, під завісу сезону Першості ЛФЛ 2017 забезпечив собі 8-ме місце і збереження місця в 3-му дивізіоні.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • СРСР Чемпіонат СРСР (зональні турніри)
    • Gold medal icon.svg Чемпіон (6): 1960, 1965, 1968, 1983, 1988, 1989
    • Silver medal icon.svg Срібний призер (6): 1963, 1964, 1972, 1982, 1986, 1987
    • Bronze medal icon.svg Бронзовий призер (4): 1970, 1981, 1985, 1991

Другий дивізіон, зона «Схід»

    • Gold medal icon.svg Чемпіон (2): 1996, 2009

Перша ліга

    • Silver medal icon.svg Срібний призер (2): 1992, 1993

Другий дивізіон, зона «Схід»

    • Silver medal icon.svg Срібний призер (1): 2014/15
    • Bronze medal icon.svg Бронзовий призер (2): 2003, 2008

Інфраструктура та стадіон[ред. | ред. код]

Домашня арена клубу — стадіон «Червона Зірка» місткістю 5000 осіб в період реконструкції. Тренувальною базою клубу є критий манеж «Червона Зірка», в ньому ж клуб грає в зимовий і непогожий час. Також на території Муніципального установи «Спортивний комплекс Червона Зірка» розташовано безліч натуральних і штучних полів, на яких тренується не тільки головна команда міста й її дубль, але й вихованці Дитячої спортивної школи. Стадіон не перебуває в підпорядкуванні клубу: для тренувань і проведення матчів ФК «Іртиш» комплекс надається в безкоштовне користування.

Технічний спонсор клубу - компанія Adidas. Оголошений бюджет на 2010 рік — 150 млн рублів.

Трансляції матчів[ред. | ред. код]

У 1980-1990-их роках домашні матчі «Іртиша» зі стадіону «Червона Зірка» активно транслювали ДТРК «Іртиш» і телеканал «СТВ-3». В останнє десятиліття матчі омської команди в телеефірі не з'являлися жодного разу. У сезоні 2010 року з матчів велися аудіотрансляції на порталах sportbox.ru та onedivision.ru. На даний час прямі відеотрансляції домашніх і виїзних матчів клубу проводяться на офіційному сайті ПФЛ pfl-russia.com.

Статистика виступів у чемпіонатах Росії[ред. | ред. код]

Сезон Див. Турнір Місце І В Н П ЗМ ПМ Очки
1992 2 Перша ліга, «Схід» 2 30 18 6 6 45 25 42
1993 2 Перша ліга, «Схід» 2 30 16 7 7 52 33 39
1994 2 Перша ліга 16 42 15 7 20 50 79 37
1995 2 Перша ліга Доош заасан улаан сум.png 20 42 13 6 23 47 82 45
1996 3 Друга ліга, «Схід» Ногоон сум.png 1 30 22 3 5 59 17 69
1997 2 Перша ліга 17 42 15 12 15 52 53 57
1998 2 Перша ліга Доош заасан улаан сум.png 21 42 11 8 23 36 58 41
1999 3 Другий дивізіон, «Схід» 10 30 12 6 12 30 34 42
2000 3 Другий дивізіон, «Схід» 7 24 8 9 7 20 18 33
2001 3 Другий дивізіон, «Схід» 6 28 11 10 7 29 20 43
2002 3 Другий дивізіон, «Схід» 5 30 16 7 7 51 28 55
2003 3 Другий дивізіон, «Схід» 3 24 13 4 7 28 28 43
2004 3 Другий дивізіон, «Схід» 8 27 6 8 13 23 35 26
2005 3 Другий дивізіон, «Схід» 4 30 14 7 9 37 32 49
2006 3 Другий дивізіон, «Схід» 6 36 16 10 10 51 38 58
2007 3 Другий дивізіон, «Схід» 5 30 12 11 17 43 31 47
2008 3 Другий дивізіон, «Схід» 3 27 14 7 6 46 30 49
2009 3 Другий дивізіон, «Схід» Ногоон сум.png 1 27 17 6 4 49 20 57
2010 2 Перший дивізіон Доош заасан улаан сум.png 19 38 6 10 22 26 52 28
2011/12 3 Другий дивізіон, «Схід» 4 36 16 9 11 52 38 57
2012/13 3 Другий дивізіон, «Схід» 9 30 5 9 16 37 62 24
2013/14 3 Другий дивізіон, «Схід» 7 24 8 8 8 28 28 32
2014/15 3 Другий дивізіон, «Схід» 2 24 12 7 5 35 17 43
2015/16 3 Другий дивізіон, «Схід» 5 24 7 10 7 25 23 31
2016/17 3 Другий дивізіон, «Схід» 6 20 4 3 13 18 36 15

Склад команди[ред. | ред. код]

Soccer Field Transparant.svg

Росія
Меланченко
Росія
Башилов
Росія
Чевельов
Росія
Погребняк
Росія
Юрганов
Росія
Протопопов
Росія
Зубов
Росія
Кролевець
Росія
Ківерін
Росія
Мацюра
Росія
Ант. Багаєв
Стартовий склад «ІРТИША» в матчі з «Якутією» 25 Квітня, в сезоні 2012/13 років.

Soccer Field Transparant.svg

Росія
Бородін
Росія
Ізотов
Росія
Сергеєв
Росія
Рибалко
Росія
Круг
Росія
Сапаєв
Росія
Ківерін
Росія
Рожков
Росія
Гарбуз
Росія
Рагоза
Росія
Ант. Багаєв
Стартовий склад «ІРТИША» в матчі з «Якутією» 4 травня, в сезоні 2011/12 років.

Основний склад[ред. | ред. код]

Станом на 10 вересня 2017 року

Позиція Гравець
55 Росія ВР Микита Гарон
77 Росія ВР Станіслав Антіпов
16 Росія ВР Ілля Єременко
3 Росія ЗХ Олександр Букачев
4 Росія ЗХ Станіслав Малеєв
5 Росія ЗХ Станіслав Смірнов
12 Росія ЗХ Ілля М'ясникевич
18 Росія ЗХ Костянтин Зіганшин
19 Росія ЗХ Михайло Гончаров
23 Росія ЗХ Станіслав Бевза
Росія ЗХ Ілля Ісабеков
6 Росія ПЗ Валентин Волошок
9 Росія ПЗ Станіслав Юдов
10 Росія ПЗ Олексій Орлов
Позиція Гравець
13 Росія ПЗ Микита Антіпов
14 Росія ПЗ Кирило Кулеватов
17 Росія ПЗ Олександр Макогон
21 Росія ПЗ Георгій Волчанін
22 Росія ПЗ Олег Тарабанов
27 Росія ПЗ Андрій Сафроненко
29 Росія ПЗ Олександр Кербс
30 Росія ПЗ Микита Комаров
2 Росія НП Сергій Буланов
7 Росія НП Ілля Берковський
8 Росія НП Артем Третьяков
11 Росія НП Антон Багаєв
15 Росія НП Микита Савлучинський
Росія НП Володимир Дрєєв

Молодіжний склад — ОАФ «Іртиш-М»[ред. | ред. код]

Станом на 17 вересня 2017 року[5][6]

Позиція Гравець
1 Росія ВР Ілля Єременко*
16 Росія ВР Владислав Свербило
Росія ВР Вадим Гриценко
Росія ВР Артур Валишин
2 Росія ЗХ Костянтин Тихонов
3 Росія ЗХ Ілля Ісабеков*
4 Росія ЗХ Євген Корюкін
6 Росія ЗХ Костянтин Зіганшин*
7 Росія ЗХ Владислав Соловйов
14 Росія ЗХ Ілля Кочергін
22 Росія ЗХ Ілля М'ясникевич
23 Росія ЗХ Данило Арзін
Росія ЗХ Данило Артишев
Росія ЗХ Семен Яцук
Росія ЗХ Дмитро Суханов
Росія ЗХ Григорій Курлов
Росія ЗХ Дмитро Данильчук
Позиція Гравець
Росія ЗХ Ренат Валіуллін
8 Росія ПЗ Єгор Дробиш
10 Росія ПЗ Валентин Волошок*
12 Росія ПЗ Олексій Орлов*
17 Росія ПЗ Владислав Вагнер
21 Росія ПЗ Андрій Сафроненко
30 Росія ПЗ Ілля Берковський*
Росія ПЗ Олександр Макогон*
Росія ПЗ Кирил Кулеватов*
Росія ПЗ Ігор Агєєв
9 Росія НП Володимир Дрєєв*
11 Росія НП Артем Калантаєв
Росія НП Єгор Демидков
Росія НП Сергій Яковлєв
Росія НП Микола Славучинський*
Росія НП Артем Антімонов

Примітки:

  • також заявлений за основний склад

Рекорди[ред. | ред. код]

  • Найбільша перемога — 8:0. З таким рахунком «Іртиш» у 1965 році розгромив «Спартак» з Самарканда, а в 1980 році — «Світлотехніка» з Саранська.
  • Найбільше число перемог за сезон: 24 (1965), нічиїх за сезон — 21 (1967), очок за сезон — 55 (1965, 1968), голів команди за сезон — 69 (1955), голів гравцем за матч — 5 (3.Білень, 1970), зіграних матчів на «0» гравцем (всього) - 91 (Е. Кисельніков), зіграних матчів на «0» гравцем (за сезон) - 23 (А. Симович, 1968). Найкраща різниця м'ячів: +42 (1996).
  • Найтриваліші «сухі» серії воротарів: Х. Галімов — 754 хвилини (1965 рік); С. Меланченко — 717 (2008 рік); С. Демерджі — 647 (1967 рік); М. Черкашин — 646 (1993 рік); Е. Кисельніков — 600 (1989 рік); А. Симович — 515 (1968 рік); К. Ігошин - 512 (2002 рік); Д. Овчинніков — 454 (2000 рік).
  • У команді підготовлено 34 майстри спорту. Дев'ять футболістів «Іртиша» входили до списків найкращих футболістів РРФСР.

Найбільша кількість матчів[ред. | ред. код]

Згідно з офіційним сайтом клубу[7]

  1. Володимир Арайс — 481
  2. Володимир Березнов — 425
  3. Анатолій Шестаков — 383
  4. Володимир Шепель — 372
  5. Олександр Крюков — 372
  6. Володимир Кузнєцов — 370
  7. Віктор Сорванов — 346
  8. Павло Поршнєв — 343
  9. Марат Мулашев — 336
  10. Антон Багаєв — 322
  11. Віталій Раздрогін — 317

Найкращі бомбардири клубу[ред. | ред. код]

Згідно з офіційним сайтом клубу[8]

  1. Марат Мулашев — 117
  2. Антон Багаєв — 107
  3. Зіновій Білень — 92
  4. Віктор Соравнов — 86
  5. Володимир Сизонтов — 77+

Керівний склад[ред. | ред. код]

Керівництво клубу[ред. | ред. код]

  • Президент — Волошок Ігор Валентинович
  • Заступник президента — Брехов Димитрій Геннадійович
  • Начальник команди — Амірджанов Артем Аркадійович

Тренерський штаб[ред. | ред. код]

  • Головний тренер — Дереповський Олександр Васильович
  • Старший тренер — Константінов Сергій Володимирович
  • Тренер по роботі з воротарями — Морєв Андрій Валерійович
  • Тренер з ОФП — Бичков Сергій Анатолійович
  • Тренер молодіжного складу — Анатолій Чикинський.

Адміністративний штаб[ред. | ред. код]

  • Адміністратор — Жигайло Володимир Петрович
  • Прес-аташе Кунгурцев Дмитро Михайлович
  • Менеджер прес-служби — Пузирьова Євгенія Ігорівна
  • Масажист — Нікерін Олексій Іванович
  • Лікар — Яригін Олександр Володимирович
  • Відеооператор — Хворов Ілля Володимирович
  • Фотокореспондент — Казіонов Володимир Олексійович
  • Історик омського футболу — Сокуров Володимир Юхимович

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Відомі тренери[ред. | ред. код]

  • СРСР П.І. Єфремов (1946—1947)
  • СРСР Г. Бугров (1948—1949)
  • СРСР М.М. Голіцин (1957)
  • СРСР Л.Б. Долгополов (1958)
  • СРСР М.В. Євсєєв (1959)
  • СРСР Є.І. Імреков (1960—1962)
  • СРСР Ю.Л. Студенецький (1963—1965)
  • СРСР Р.І. Карічев (1966)
  • СРСР М.М. Ревякін (1967)
  • СРСР П.П. Щербатенко (1968—1970)
  • СРСР Є.І. Імреков (1971—1972)
  • СРСР Ф.З. Мирський (1973)
  • СРСР Є.І. Імреков (1974)
  • СРСР В.С. Лєдовських (1975—1978)
  • СРСР К.А. Шперлінг (1979—1986)
  • СРСР О.В. Івченко (1987—1990)
  • СРСР/Росія В.С. Мартинов (1991—1992)
  • Росія З.Є. Білень (1992)
  • Росія А.А. Амірджанов (1993—1994)
  • Росія В.С. Толчев (1994)
  • Росія В.М. Арайс (1995)
  • Росія О.В. Івченко (1995—1998)
  • Росія Г.І. Костильов (1998)
  • Росія А.А. Амірджанов (1999)
  • Росія С.М. Васютін (2000)
  • Росія В.А. Сізонтов (2001)
  • Росія О.В. Івченко (2001—2002)
  • Росія С.М. Чикишев (2003—2004)
  • Росія А.І. Кузнєцов (2005—2006)
  • Росія А.А. Амірджанов (2006)
  • Росія О.І. Кокарєв (2007)
  • Росія А.А. Амірджанов (2007)
  • Росія В.М. Арайс (2008—2010)
  • Росія А.М. Дорофєєв (2010—2011/2012)
  • Росія В.М. Арайс (2012/2013—2013/2014)
  • Росія С.С. Бойко (2014/2015—2015/2016)
  • Росія О.В. Дереповський (з червня 2016)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Іртишу" 70 років!
  2. Сергій Бойко залишає «Іртиш»
  3. Олександр Дереповський — головний тренер «Іртиша»
  4. Перенесення ігор з барнаульским "Динамо" - Іртиш
  5. [sffu.nagradion.ru/tournament3587/match/388685 Матч "Іртиш" - "Шахтар". III дивізіон. Фото і відео звіти, статистика. Інтерв'ю гравців і коментарі вболівальників.] Перевірте схему |url= (довідка). 
  6. Гравці команди "Іртиш". III дивізіон. 
  7. Клуб ветеранів омського футболу
  8. Клуб Бомбардирів
  9. У сезоні 1941-42 років (під час Другої світової війни, прибув в Омськ з евакуйованим заводом імені Воскова) виступав за Омську заводську команду «Прогрес», частковим правонаступником якої був сформований в 1946 році клуб «Крила Рад», згодом перейменований в «команду заводу імені Баранова».

Посилання[ред. | ред. код]