Ісаак Комнін (син Іоанна II)
| Ісаак Комнін | |
|---|---|
| Ἰσαάκιος Κομνηνός | |
| Народився |
бл. 1113 Константинополь |
| Помер | після 1154 |
| Країна |
.png){kind=small} Візантійська імперія |
| Національність | грек |
| Посада | себастократор |
| Рід | Комніни |
| Батько | Іоанн II Комнін |
| Мати | Ірина Арпад |
| Брати, сестри | Олексій Комнін, Андронік Комнін, Мануїл I, Maria Komnened, Anna Komnened, Theodora Komnened і Eudokia Komnened |
| У шлюбі з |
Феодора Ірина Синадіна |
| Діти | 2 сини і 5 доньок |
Ісаак Комнін (бл. 1113 — після 1154) — державний діяч Візантійської імперії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Комнінів. Третій син імператора Іоанна II та Ірини Арпад (доньки Владислава I, короля Угорщини). Народився близько 1113 року в Константинополі. Виховувався при дворі свого діда імператора Олексія I. Після смерті останнього у 1118 році його батько стає новим імператором.
У 1133—1135 роках брав участь у військових кампаніях проти Румського султанату та держави Данішмендидів. У 1137 році був у війську під час походу його батька до Вірменської Кілікії. В цьому походу звитяжив при захопленні фортеці Аназарб.
У 1142 році після смерті брата Олексія отримав дорученням з іншим братом Андроніком супроводжувати тіло померлого. На шляху до столиці імперії помирає також Андронік. Невдовзі після прибуття до Константинополя Ісаак дістав звістку про смерть Іоанна II. В результаті він став фактичним претендентом на трон. Втім, батько заповів владу молодшому синові — Мануїлу, оскільки Ісаак не мав державного хисту, був наділений дратівливим характером.
Достеменно невідомо, чи намагався Ісаак Комнін захопити владу, привернувши на свій бік частину духівництва та знаті. Його також став підтримувати очільник варязьких загонів Іоанн Рожер Далассен. Але новий імператор Мануїл I спрямував до столиці великого доместіка Іоанна Аксуха з наказам арештувати брата Ісаака та стрийка Ісаака Комніна, який вже розпочав дії із захоплення імператорського трону. Їх обох було відправлено до монастиря Пантократора.
Невдовзі після прибуття до Константинополя Мануїла I та його офіційної коронації Ісаак отримав волю. В подальшому зберігав вірність імператорові. У 1145 і 1146 роках брав участь у військових походах проти Румського султанату. Тоді ж отримав титул себастократора. Під час походу в Мегаболі (Віфінія) посварився зі стриєчним братом Андроніком, якого мало не зарубав.
Остання згадка про Ісаака Комніна відноситься до 1154 року, коли був одним з тих, хто зустрічав посольство Фрідриха I, імператора Священної Римської імперії. Подальша доля невідома.
Родина[ред. | ред. код]
1. Дружина — Феодора
Діти:
- Олексій
- Ірина, мати Ісаака Комніна, імператора Кіпру
- Іоанн
- Анна, дружина Костянтина Макродука.
- Марія, дружина Стефана IV, короля Угорщини
2. Дружина — Ірина Синадіна
Діти:
- Феодора, дружина Балдуїна III, короля Єрусалиму
- Євдокія, дружина Вільгельма VII, сеньйора Монпельє
Джерела[ред. | ред. код]
- Божидар Ферјанчић: Севастократори у Византији. In: Зборник радова Византолошког института 11, 1968, ISSN 0584-9888, S. 141—192, dort S. 157f., Digitalisat.
- Κωνσταντίνος Βαρζός: Η Γενεαλογία των Κομνηνών (= Βυζαντινά Κείμενα και Μελέται. T. 20α, ZDB-ID 420491-8). Τόμος A'. Κέντρο Βυζαντινών Ερευνών — ΑΠΘ, Θεσσαλονίκη 1984, S. 391—398 Nr. 78, Digitalisat
- Magdalino, Paul (2002) [1993]. The Empire of Manuel I Komnenos, 1143—1180. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-52653-1.