Ісабела (Галапагоські острови)
| Ісабела | |
|---|---|
 | |
| Названий на честь | Ізабела I і Крістофер Монк, 2-й герцог Альбемарль  |
| Географія | |
| 0°45′39″ пд. ш. 91°01′22″ зх. д. / 0.76083333333333° пд. ш. 91.022777777778° зх. д. | |
| Місцерозташування | Тихий океан |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | Галапагоські острови |
| Площа | 4711 км² |
| Довжина | 137 км |
| Ширина | 83 км |
| Найвища точка | 26 м |
| Країна | |
 Еквадор[1] | |
| Адм. одиниця | Галапагос[1] |
| Населення | 3000 осіб |
  Ісабела Ісабела (Галапагоські острови) | |
 | |
 Ісабела у Вікісховищі | |
Ісабе́ла (ісп. Isabela), або Альбемарль — найбільший острів Галапагоських островів площею 4 640 км² та довжиною близько 120 км, приблизно в чотири рази більший, ніж наступний острів (Санта-Крус). Острів названий іменем королеви Ізабеллиа I Кастильської, яка підтримала подорож Колумба до Америки. На південному сході острова розташоване місто Пуерто-Віяміль, третє за розміром поселення провінції Галапагос та адміністративний центр кантону Ісабелла.
Американський письменник Герман Мелвілл побував біля його берегів під час свого плавання на китоловному судні «Акушнет» у 1841 році, згодом він згадає про це в оповіданні «Енкантадас, або Зачаровані острови»[2].
На північній околиці острова розташовано щитовий вулкан Вулф, який 7 січня 2022 року розпочав своє друге за сім останніх років виверження. Повідомлення про початок виверження надійшло від співробітників Галапагоського національного парку. Саме на схилах вулканічної гори мешкають рожеві ігуани — вид ящірок, що перебуває під загрозою вимирання. Наразі офіційно популяція цих ящірок налічує трохи більше 200 особин. Геофізичний інститут Кіто повідомив, що вулкан висотою 1707 метрів випустив у повітря хмари газу та попелу на висоту до 3800 м, а на його південних і південно-східних схилах виявлено потоки лави[3].
|
Це незавершена стаття з географії Еквадору. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |