Ісайкін Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ісайкін.
Віктор Ісайкін
рос. Исайкин Виктор Иванович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 22 листопада 1981(1981-11-22)
Чукали (Ардатовський район), Ардатовський район (Мордовія), Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР
Смерть 1 березня 2022(2022-03-01) (40 років)
Харківська область, Україна
(загибель в бою)
Громадянство Росія Росія
Національність росіянин
Військова служба
Приналежність Росія Росія
Вид ЗС  ВМФ РФ
Рід військ  Мотострілецькі війська
Війни / битви Російсько-українська війна
Командування
????—2022  136 ОМСБр, нач. штабу
Орден Мужності Георгіївський хрест 4-го ступеня медаль «За відвагу» Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» Медаль «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня Медаль «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня

Ві́ктор Іва́нович Іса́йкін (рос. Исайкин Виктор Иванович, 22 листопада 1981, Чукали, СРСР — 1 березня 2022, поблизу Харкова, Україна) — російський офіцер, полковник Збройних сил РФ. Кавалер ордена Мужності.

Життєпис[ред. | ред. код]

Обіймав посаду командира полка 150-ї мотострілецької дивізії (в/ч 22265, Новочеркаськ), згодом був призначений начальником штабу і заступником командира 136-ї окремої мотострілецької бригади (в/ч 63354, Буйнакськ)[1]. Учасник вторгнення в Україну, брав участь у бойових діях на харківському напрямку. Загинув у бою[2][3]. Похований у рідному селі Чукали[4]

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Военные преступники — военнослужащие 136 отдельной мотострелковой бригады совершающие военные преступления против мирного населения Украины (рос.) . Офіційний сайт ГУР. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  2. ↑ Артём Здунов: «При выполнении боевой задачи во время спецоперации по оказанию помощи народным республикам на Донбассе погиб наш земляк» (рос.) . «Столица-С». Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  3. ↑ В РНБО опублікували список ліквідованих в Україні командирів російської армії. «Фокус». Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  4. ↑ а б Вика Прыткова (7 березня 2022). В Мордовии простились с погибшим на Донбассе полковником Виктором Исайкиным. Известия Мордовии. Архів оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 22 липня 2022. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ісайкін_Віктор_Іванович&oldid=38187022