Ісайяс Афеверкі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісайяс Афеверкі
Ісайяс Афеверкі
Президент Еритреї
Нині на посаді
На посаді з 24 травня 1993 року
Попередник Посада заснована
Народився 2 лютого 1946(1946-02-02) (74 роки)
Асмера
Громадянство Еритрея
Національність Тиграї
Політична партія Народний Фронт за демократію і справедливість
Дружина Саба Хайлє
Діти 3
Релігія Еритрейська церква
Нагороди
Орден короля Абдулазіза-аль-Сауда орден Заїда орден Республіки Сербія
Підпис Isaias Afewerki signature.png


Ісайяс Афеворкі (гєез, тигріні ኢሳይያስ ኣፈወርቂ, народився 2 лютого 1946, Асмера, Еритрея) — еритрейський державний діяч, перший президент Еритреї1993); генеральний секретар Народного фронту визволення Еритреї, очолював боротьбу за незалежність Еритреї від Ефіопії.

Біографія[ред. | ред. код]

Повстанська діяльність[ред. | ред. код]

Ісайяс Афеверкі народився 2 лютого 1946 року в Асмері. За етнічною належністю - тиграї. У 1966 році він кинув навчання в університеті Аддис-Абеби і вступив у Фронт визволення Еритреї, який боровся за незалежність Еритреї від Ефіопії. Тоді ж пройшов військову підготовку в Китаї. З 1968 по 1976 рік Афеверкі був політичним комісаром та заступником командира дивізіону. У 1970 році він став співзасновником Народного фронту визволення Еритреї (НФВЕ)[1], повстанського руху лівого спрямування. У 1987 році він був обраний генеральним секретарем НФВЕ. Очолював збройну боротьбу за незалежність Еритреї від Ефіопії проти урядових сил Хайле Селассіє і потім Менгісту Хайле Маріама.

29 травня 1991 Афеворкі оголосив про створення Тимчасового уряду в Еритреї.

У 1991 році після повалення Менгісту Еритрея фактично отримала незалежність. 29 травня 1991 року Афеверкі оголосив про створення Тимчасового уряду в Еритреї.

Президент Еритреї[ред. | ред. код]

23-25 ​​квітня 1993 року на території Еритреї пройшов референдум про незалежність Еритреї, в результаті якого 99,83% проголосували, висловилися за незалежність від Ефіопії[2]. 24 травня Ісайяс Афеверкі був обраний першим президентом незалежної Еритреї. За підсумками того ж референдуму Афеверкі став главою нової держави. Незабаром була обрана конституційна асамблея, яка прийняла в 1997 році конституцію країни, але до цих пір виконує функції парламенту. У тому ж році Афеверкі скасував президентські вибори, а в 2001 році він практично заборонив національну пресу.

Еритрея вважається найбільш закритою країною для преси. За статистикою Reporters Without Borders Еритрея набрала індекс більше одного, що означає те, що в країні практично всі новини брехливі. Багато в чому звинувачують президента, за його форму правління.

Ефіопо-Еритрейська війна[ред. | ред. код]

У травні 1998 року еритрейські війська зайняли один з трьох спірних прикордонних ділянок — БаДМ. У лютому наступного року ефіопські війська перейшли у контрнаступ і відвоювали Бадм, а в результаті нового наступу у травні 2000 року вийшли на стратегічно важливу дорогу, що веде до еритрейської столиці Асмери. 12 грудня 2000 Афеворкі і Зенауї підписали в Алжирі мирний договір.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Eritrea profile. BBC News (en-GB). 2018-11-15. Процитовано 2020-05-24. 
  2. Elections in Eritrea. africanelections.tripod.com. Процитовано 2020-05-24.