Перейти до вмісту

Ісаяс Афеверкі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ісаяс Афеверкі
тигр. ኢሳይያስ ኣፈወርቂ Редагувати інформацію у Вікіданих
Ісаяс Афеверкі
Ісаяс Афеверкі
Президент Еритреї
Нині на посаді
На посаді з24 травня 1993
ПопередникПосада заснована

Народився2 лютого 1946(1946-02-02) (80 років)
Асмера
Відомий якполітик, президент, голова держави Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоЕритрея
НаціональністьТиграї
Alma materАддіс-Абебський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяНародний Фронт за демократію і справедливість
У шлюбі зСаба Хайлє
Діти3
РелігіяЕритрейська церква
Нагороди
Орден короля Абдулазіза-аль-Сауда орден Заїда орден Республіки Сербія
Підпис

Ісаяс Афеверкі[1], іноді Афеворкі[2] (гєез, тигріні ኢሳይያስ ኣፈወርቂ, нар. 2 лютого 1946, Асмера, Еритрея) — еритрейський державний діяч, перший президент Еритреї (з 1993); генеральний секретар Народного фронту визволення Еритреї, очолював боротьбу за незалежність Еритреї від Ефіопії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Повстанська діяльність

[ред. | ред. код]

Народився 2 лютого 1946 року в Асмері. За етнічною належністю — тиграї. 1966 року він покинув навчання в університеті Аддис-Абеби і вступив у Фронт визволення Еритреї, який боровся за незалежність Еритреї від Ефіопії. Тоді ж пройшов військову підготовку в Китаї. З 1968 до 1976 року Афеверкі був політичним комісаром та заступником командира дивізіону. 1970 року він став співзасновником Народного фронту визволення Еритреї (НФВЕ)[3], повстанського руху лівого спрямування. 1987 року його обрали генеральним секретарем НФВЕ. Очолював збройну боротьбу за незалежність Еритреї від Ефіопії проти урядових сил Хайле Селассіє і потім Менгісту Хайле Маріама.

29 травня 1991 Афеверкі оголосив про створення Тимчасового уряду в Еритреї.

1991 року після повалення Менгісту Еритрея фактично отримала незалежність. 29 травня 1991 року Афеверкі оголосив про створення Тимчасового уряду в Еритреї.

Президент Еритреї

[ред. | ред. код]

23-25 ​​квітня 1993 року на території Еритреї пройшов референдум про незалежність Еритреї, унаслідок якого 99,83 % проголосували, висловилися за незалежність від Ефіопії[4]. 24 травня Ісаяс Афеверкі був обраний першим президентом незалежної Еритреї. За підсумками того ж референдуму Афеверкі став главою нової держави. Незабаром була обрана конституційна асамблея, яка прийняла 1997 року конституцію країни, але досі виконує функції парламенту. Того ж року Афеверкі скасував президентські вибори, а 2001 року він практично заборонив національну пресу.

Еритрея вважається найбільш закритою країною для преси. За статистикою Reporters Without Borders Еритрея набрала індекс більше одного, що означає те, що в країні практично всі новини неправдиві. Багато в чому звинувачують президента, зокрема за його форму правління[джерело?].

Ефіопо-Еритрейська війна

[ред. | ред. код]

У травні 1998 року еритрейські війська зайняли один з трьох спірних прикордонних ділянок — Бадм. У лютому наступного року ефіопські війська перейшли у контрнаступ і відвоювали Бадм, а внаслідок нового наступу у травні 2000 року вийшли на стратегічно важливу дорогу, що веде до еритрейської столиці Асмери. 12 грудня 2000 Афеверкі і Зенауї підписали в Алжирі мирний договір.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Протести еритрейців: в Ізраїлі постраждало 150 людей – DW – 02.09.2023. dw.com (укр.). Процитовано 30 серпня 2024.
  2. ↑ У Еритреї військові захопили міністерство інформації - BBC Ukrainian - Новини стисло. www.bbc.com (укр.). Процитовано 30 серпня 2024.
  3. ↑ Eritrea profile. BBC News (брит.). 15 листопада 2018. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 24 травня 2020.
  4. ↑ Elections in Eritrea. africanelections.tripod.com. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 24 травня 2020.