Іскандер (ОТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
9К720 Искандер
SS-26 Stone
Alabino220415part1-43.jpg
Транспортно-заряджаюча машина 9Т250 комплексу Искандер-М
Тип оперативно-тактичний ракетний комплекс
Походження Росія Росія
Історія використання
На озброєнні 2006-нині
Оператори Росія Збройні сили Російської Федерації
Характеристики

Ракетне паливо твердопаливне
Максимальна глибина 500 (офіційно) 700 (оцінки)
Точність 5–7 м (Искандер-М)

Commons-logo.svg Іскандер (ОТРК) у Вікісховищі

«Іскандер» (індекс комплексу — 9К720, по класифікації МО США і НАТО — SS-26 Stone, англ. Камінь) — сімейство оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК): Іскандер, Іскандер-Е, Іскандер-К, Іскандер-М. Комплекс розроблений на Коломенському КБ Машинобудування (КБМ). Вперше «Іскандер» представили в серпні 1999 року на аерокосмічному салоні МАКС[1].

Є подальшим розвитком ОТРК 9K714 «Ока»[2][3]. Максимальна дальність ураження цілі балістичними ракетами — не менше 500 км (оголошена публічно) і може сягати 700 км (за експертними оцінками, при застосуванні ядерної боєголовки або полегшеної звичайної)[4].

Призначення[ред.ред. код]

Ракетний комплекс «Іскандер» призначений для ураження бойовими частинами у звичайному спорядженні малорозмірних і площадних цілей у глибині оперативної побудови військ противника. Передбачається, що може бути засобом доставки тактичної ядерної зброї. Найбільш ймовірні цілі: засоби вогневого ураження (ракетні комплекси, реактивні системи залпового вогню, далекобійна артилерія); засоби протиракетної і протиповітряної оборони; літаки і вертольоти на аеродромах; командні пункти та вузли зв’язку; найважливіші об’єкти цивільної інфраструктури.

Бойові характеристики[ред.ред. код]

  • Колове ймовірне відхилення: 10-30 м (в залежності від застосовуваної системи наведення); 5-7 м ( "Іскандер-М" із застосуванням ракети з кореляційної ДБН);
  • Стартова маса ракети: 3 800 кг;
  • Маса бойової частини: 480 кг;
  • Довжина 7,2 м;
  • Діаметр 920 мм;
  • Швидкість ракети після початкової ділянки траєкторії: 2 100 м/c. Максимальні перевантаження в процесі польоту - 20-30G (ракета маневрує в польоті як по висоті так і по напрямку польоту). Максимальна висота траєкторії - 50 км;
  • Мінімальна дальність ураження цілі: 50 км;
  • Максимальна дальність ураження цілі: 500 км Іскандер-К (500 км з крилатою ракетою Р-500, за деякими джерелами до 700км), 280 км Іскандер-Е (експортний).
  • Наведення: ІНС, ГЛОНАСС, Оптична ДБН;
  • Час до пуску першої ракети: 4-16 хвилин;
  • Інтервал між запусками: 1 хвилина (для пускової установки 9П78 з двома ракетами);
  • Температурний діапазон експлуатації: від -50°C до 50°C;
  • Термін експлуатації: 10 років, в тому числі 3 роки в польових умовах.

Склад комплексу[ред.ред. код]

До складу комплексу входять шість типів машин (51 одиниця на ракетну бригаду):

  • 'Самохідна пускова установка (СПУ)' (9П78-1) 12 шт. - Призначена для зберігання, транспортування, підготовки і запуску по цілі двох ракет. Іскандер може бути виконаний на основі спеціального колісного шасі виробництва Мінського заводу колісних тягачів (МЗКТ-7930). Повна маса 42 т, корисне навантаження 19 т, швидкість пересування по шосе / грунтовій дорозі 70/40 км / год, запас ходу по паливу 1000 км. Розрахунок 3 людини.
  • 'Транспортно-заряжаюча машина (ТЗМ)' (9Т250 (9Т250Е)) 12 шт. - Призначена для транспортування додаткових двох ракет. Виконана на шасі МЗКТ-7930, оснащена вантажним краном. Повна бойова маса 40 т. Розрахунок 2 людини.
  • 'Командно-штабна машина (КШМ)' (9С552) 11 шт. - Призначена для управління всім комплексом «Іскандер». Виконана на колісному шасі КАМАЗ 43101. Радіостанція Р-168-100КАЕ «Акведук». Розрахунок 4 людини. Характеристики КШМ:
    • Максимальна дальність радіозв'язку на стоянці / на марші: 350/50 км
    • Час розрахунку завдання для ракет: до 10 з
    • Час передачі команд: до 15 з
    • Число каналів зв'язку: до 16
    • Час розгортання (згортання): до 30 хвилин
    • Час безперервної роботи: 48 годин
  • 'Машина регламенту і технічного обслуговування (МРТО)' - призначена для перевірки бортової апаратури ракет і приладів, для проведення поточного ремонту. Виконана на колісному шасі КамАЗ а. Маса 13,5 тонн, час розгортання не перевищує 20 хвилин, час автоматизованого циклу регламентної перевірки бортової апаратури ракети - 18 хвилин, розрахунок 2 людини.
  • 'Пункт підготовки інформації (ППІ)' (9С920, КАМАЗ 43101) - призначена для визначення координати цілі і підготовки польотних завдань для ракет з подальшою їх передачею на СПУ. ППІ пов'язаний із засобами розвідки і може отримувати завдання і призначені цілі з усіх необхідних джерел, в тому числі з супутника, літака або БПЛА. Розрахунок 2 людини.
  • 'Машина життєзабезпечення (МЖО)' 14 шт. - Призначена для розміщення, відпочинку та прийому їжі бойових розрахунків. Виконана на колісному шасі КАМАЗ 43118. Машина має в своєму складі: відсік відпочинку і відсік побутового забезпечення. Відсік відпочинку має 6 спальних місць вагонного типу з відкидними верхніми лежаками, 2 рундука, вбудовані шафки, що відкривається вікно. Відсік побутового забезпечення має 2 рундука з сидіннями, складаний підйомний стіл, систему водопостачання з баком на 300 літрів, бачок для підігріву води, насос для перекачування води, систему зливу, мийку, сушарку для одягу і взуття.
  • 'Комплект арсенального обладнання' і 'навчально-тренувальні засоби' [5].

Модифікації[ред.ред. код]

  • Іскандер-М - варіант для російських збройних сил, 2 ракети на ПУ, дальність стрільби до 500 км. Висота польоту 6-50 км, велика частина зазвичай проходить на максимальній висоті. Керована на всьому протязі польоту. Траєкторія не балістична, важкопрогнозована. Ракета виконана за технологією малої помітності радіолокації і також має радіопоглинаюче покриття. Прогнозування цілі при спробі раннього перехоплення додатково ускладнюється інтенсивним маневруванням при зльоті і при спуску до цілі. При спуску до цілі ракета маневрує з перевантаженням 20-30 одиниць, опускаючись на швидкості 700-800 м/с (ці показники перевищують або знаходяться на межі можливостей кращих систем ПРО/ПВО середнього рівня дальності), під кутом близько 90 градусів (в ряді випадків такого кута атаки достатньо для повної беззахисності атакованого комплексу ПРО, і тим більше ППО, особливо малої дальності), таким чином Іскандер-М має ряд переваг над аналогами і високі можливості не просто ураження цілі, але навіть засобів захисту від сучасних систем ПРО.
  • Іскандер-Е - експортний варіант Іскандер-М з використанням крилатих ракет дальністю стрільби 280 км.
  • Іскандер-К - варіант з використанням крилатих ракет Р-500, дальність стрільби 500 км, маса БЧ 480 кг. Висота польоту ракети близько 7 метрів при виході на мету, і не вище 6 км, ракета автоматично коригується весь час польоту і автоматично огинає рельєф місцевості.

Бойове застосування[ред.ред. код]

Російсько-грузинська війна[ред.ред. код]

Російська збройна агресія проти Грузії в серпні 2008 року стала зручним випадком для випробування нового ОТРК в умовах справжньої війни. Спочатку представники Росії категорично заперечували будь-яке застосування комплексів Іскандер в бойових діях, але вже 23 листопада 2011 року «Голос Росії» радісно повідомив, що «офіційні особи визнали використання комплексів Іскандер проти Грузії та підтвердили високу ефективність і статус одного з найточніших і найпотужніших зразків озброєнь в російському арсеналі»[6].

За непідтвердженими даними, ОТРК Іскандер були використані для завдання ударів по базі окремого танкового батальйону в Ґорі, в результаті було знищено 28 танків. Також були невдалі удари по нафтопроводу Баку-Супса і низка вдалих ударів по військово-повітряних базах ВПС Грузії[6].

Ракетний удар по Ґорі отримав найбільшого розголосу. Станом на 12 серпня 2008 року місто було майже повністю евакуйовано, в ньому залишились переважно іноземні журналісти, які висвітлювали перебіг війни. Внаслідок удару по ринку міста загинуло 10 чоловік, в тому числі журналіст датської телекомпанії RTL. За експертною оцінкою, удар був здійснений 2-3 ракетами з касетною бойовою частиною[6].

Російська інтервенція в Сирію[ред.ред. код]

У поширеному 27 березня 2016 року репортажі телеканалу «Звєзда» неподалік злітно-посадкової смуги військово-повітряної бази Хмеймім була помічена пускова установка комплексу Іскандер-М. Цей комплекс також можна помітити на тому самому місці на супутникових знімках Airbus Defense зроблених 20 березня[7].

Розгортання в Калінінграді[ред.ред. код]

Уразлива зона для розгорнутих в Калінінграді комплексів «Іскнадер-М» за умови максимальної дальності польоту ракет 500 км (офіційно оголошена, насправді може сягати до 700 км)

Вперше Росія оголосила плани розмістити в Калінінграді системи Іскандер в 2008 році як відповідь на розгортання системи протиракетної оборони в Європі. Протистояння зі Сполученими Штатами та НАТО російське керівництво використовує як привід для модернізації своїх збройних сил. Зокрема, заплановане поступове зняття з озброєння ОТРК Точка-У, натомість, постановка на озброєння комплексів Іскандер, яка розпочалась в 2006 році, включено в дві програми з переозброєння (до 2015 та до 2020 років)[8].

Відтоді регулярні погрози посилити наступальні сили в Калінінграді (аж до розміщення тактичних ядерних ракет) стало складовою психологічної війни проти навколишніх країн-членів НАТО[8].

Комплекси Іскандер були перекинуті до Калінінграду на короткий проміжок часу в 2013 році[9].

В жовтні 2016 року під приводом військових навчань Росія перекинула цивільним вантажним судном до Калінінграду комплекси Іскандер. В зв'язку з перекиданням такої потужної зброї з протестом висловились представники низки сусідніх країн. Так, міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс заявив про можливе порушення угоди про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Разом з попередніми заявами представників США про порушення Росією цієї угоди польські аналітики дійшли висновку, що насправді максимальна дальність балістичних ракет комплексу Іскандер-М може сягати 700 км[10][11].

Ймовірно Росія також порушила угоду, коли розпочала роботи над створенням модифікації комплексу Іскандер-К із використанням крилатих ракет на основі Калібр-НК[10].

З точки зору військових, розміщення комплексів Іскандер-М в Калінінграді посилює можливості із блокування доступу (англ. anti-access area denial) в регіоні: максимальна дальність Іскандер-М не менше 500 км, ЗРК С-400 — близько 400 км, крилаті ракети Калібр, якими озброєні човни Балтійського флоту, не менше 1500 км. Таким чином, на меті таких маневрів стоїть показати готовність Росії блокувати операції НАТО в регіоні Балтійського моря[8]. В зоні ураження балістичними ракетами опинилась військова база в Редзіково, де має запрацювати в 2018 році елементи системи ПРО, а також решта військових авіабаз в Польщі, Литві, Латвії, Естонії, та на сході Німеччини. Під загрозою опинилась територія Чехії та Словаччини. Застосування крилатих ракет розширює зону ураження іще більше. Разом з розгортанням комплексів Іскандер в окупованому Криму Росія створила «ножиці», якими поставила під загрозу східний фланг НАТО[12].

15 жовтня 2016 року голова оборонного комітету Державної думи РФ Володимир Шаманов заявив, що комплекси Іскандер розгорнуто в Калінінграді на постійній основі та націлено на об'єкти ПРО в Європі та є «відповіддю» на дії НАТО. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, наголосив, що «на відміну від американців», Росія розгортає Іскандери на власній території. Також він послався на майбутнє перекидання літаків F-35, «які нестимуть сучасну ядерну зброю», до Європи[12].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Владимир Воронов «Искандер — неведимка»
  2. Ольга Божьева (8.9.2011). Возрождение ракетного комплекса. Московский комсомолец. 
  3. (Forss, с. 10)
  4. (Forss, с. 15)
  5. Кілька держав готові купити у Росії ракетні комплекси "Іскандер-Е". Новини России (ru). NEWSru.com. 2008-10-01. Архів [http: //www.newsru.com/russia/01oct2008/ iskander.html оригіналу] за 2012-03-12. Процитовано 2011-11-03. 
  6. а б в (Forss, с. 17)
  7. Jeremy Binnie (30 березня 2016). Iskander missile launcher spotted in Syria. IHS Jane's 360. IHS Jane's Defence Weekly. Процитовано 1 квітня 2016. 
  8. а б в Piotr Żochowski (2016-10-11). Iskander missiles in Kaliningrad: a constant element of Russia’s policy of intimidation. Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia. 
  9. Bruce Jones (14 October 2016). Iskanders in Kaliningrad spooks Eastern Europe. IHS Jane's Defence Weekly. 
  10. а б Jakub Palowski (12 жовтня 2016). Iskander Missiles Kill The INF Treaty. Berlin and Prague in Danger. Defence24. 
  11. Russian defense ministry confirms deployment of Iskander missile systems to Kaliningrad. Eesti Rahvusringhääling. 10 жовтня 2016. 
  12. а б Juliusz Sabak (18 травня 2016). Missile Defence Base in Redzikowo Targeted by the Iskanders from the Kaliningrad Oblast. Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia. 

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Ядерний гриб Це незавершена стаття про ядерний вибух чи ядерну зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.