Іскітимський район
| Іскітимський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Іскитимский район | |||||
| |||||
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Новосибірська область | ||||
| Утворений: | в 1935 році | ||||
| Населення: | 62 494 чоловік | ||||
| Площа: | 4384 км² | ||||
| Густота населення: | 14,26 осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 7-38343 | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | місто Іскітим | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка: | http://iskitim-r.ru/ | ||||
| Голова місцевої думи: | Лагода Олег Володимирович | ||||
.png)
Іскітимський район — муніципальне утворення в Новосибірській області Росії.
Адміністративний центр — місто Іскітим (не входить до складу району).
Географія[ред. | ред. код]
Район розташований на південному сході Новосибірської області, південніше м Новосибірська. Межує з Новосибірським, Ординським, Сузунським, Черепановськис, Маслянинським та Тогучинським районами і міським округом Бердськ. Територія району за даними на 2008 рік — 438,4 тис. га, у тому числі сільгоспугіддя — 252,1 тис. га (57,5% всієї площі) [1].
На північному заході уздовж кордону району розташовано Новосибірське водосховище на річці Обі, найбільший приплив Обі в межах району — річка Бердь.
Історія[ред. | ред. код]
Відомості про перші російські поселення на нинішній території району відносяться до XVII століття. Основним заняттям населення було землеробство та скотарство. Серед ремесел виділилися пимокатне, шкіряне, ковальське, теслярське та борошномельне виробництва.
Район утворений в 1935 році в складі Західно-Сибірського краю. В 1937 році район був включений в новоутворену Новосибірську область. В 1965 році до складу району увійшла територія колишнього Легостаєвського району.
Економіка[ред. | ред. код]
У районі розташований Горлівський вугільний басейн з високоякісним антрацитом. Селянські артілі добували вугілля з другої половини XIX століття, найбільш відомими були копальні поблизу села Горлова, що дали назву всьому басейну. Вугілля використовувався на місці, а також вивозився на мідеплавильні заводи Алтаю.
Населення[ред. | ред. код]
| Чисельність населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2002[2] | 2009[3] | 2010[4] | 2011[4] | 2012[5] | 2013[6] | 2014[7] |
| 66 420 | ↗66 691 | ↘66 567 | ↘62 782 | ↗63 198 | ↗63 390 | ↘63 119 |
| 2015[8] | 2016[9] | 2017[10] | 2018[11] | 2019[12] | ||
| ↘62 494 | ↘61 649 | ↘61 040 | ↘60 394 | ↘59 836 | ||
 | На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ База даних показників муніципальних утворень Новосибірської області. Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 5 грудня 2009.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
- ↑ а б Новосибирская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2016 годов
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2018 года и в среднем за 2017 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2019 года и в среднем за 2018 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
| ||||||||