Іскітимський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іскітимський район
Іскитимский район
Gerb Iskitim.png Flag of Iskitimsky rayon (Novosibirsk oblast).png
Герб Іскітимського району Прапор Іскітимського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Новосибірська область
Утворений: в 1935 році
Населення: 62 494 чоловік
Площа: 4384 км²
Густота населення: 14,26 осіб/км²
Телефонний код: 7-38343
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: місто Іскітим
Влада
Веб-сторінка: http://iskitim-r.ru/
Голова місцевої думи: Лагода Олег Володимирович

Іскітимський район - муніципальне утворення в Новосибірській області Росії.

Адміністративний центр - місто Іскітим (не входить до складу району).

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований на південному сході Новосибірської області, південніше м Новосибірська. Межує з Новосибірським, Ординським, Сузунським, Черепановськис, Маслянинським та Тогучинським районами і міським округом Бердськ. Територія району за даними на 2008 рік - 438,4 тис. га, у тому числі сільгоспугіддя - 252,1 тис. га (57,5% всієї площі) [1].

На північному заході уздовж кордону району розташовано Новосибірське водосховище на річці Обі, найбільший приплив Обі в межах району - річка Бердь.

Історія[ред. | ред. код]

Відомості про перші російські поселення на нинішній території району відносяться до XVII століття. Основним заняттям населення було землеробство та скотарство. Серед ремесел виділилися пимокатне, шкіряне, ковальське, теслярське та борошномельне виробництва.

Район утворений в 1935 році в складі Західно-Сибірського краю. В 1937 році район був включений в новоутворену Новосибірську область. В 1965 році до складу району увійшла територія колишнього Легостаєвського району.

Економіка[ред. | ред. код]

У районі розташований Горлівський вугільний басейн з високоякісним антрацитом. Селянські артілі добували вугілля з другої половини XIX століття, найбільш відомими були копальні поблизу села Горлова, що дали назву всьому басейну. Вугілля використовувався на місці, а також вивозився на мідеплавильні заводи Алтаю.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [http: //www.webcitation.org/616eVMVIA База даних показників муніципальних утворень Новосибірської області]. Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 5 грудня 2009.