Ісламська Держава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісламська Держава
араб. الدولة الإسلامية
Участь у війнах: Громадянська війна в Сирії
Війна в Іраку
Друга громадянська війна у Лівії (2014-2020)
Релігійні війни в Нігерії
та інші конфлікти
AQMI Flag asymmetric.svg
Прапор організацiї
Syrian Civil War map.svg
Ситуація в Сирії станом на 25 січня 2018
   Контролюється ЗС Сирії
   Контролюється Ісламською Державою
   Контролюється ЗС Сирійського Курдистану
   Контролюється Сирійської опозицією
   Контролюється Фронтом Ан-Нусра
Примітка: В Сирії є багато пустельних районів з обмеженим населенням. Ці області відображаються під контролем тих сил, що утримують найближчі дороги і міста.
Сформоване: з 15 жовтня 2006 року — до сьогодні
Ідеологія: саляфітський джихадизм
салафізм
сунітський ісламізм
Лідери: Абу Бакр аль-Багдаді 
Абу Муслім аль-Туркмані 
Абу Алі аль-Анбарi
Абу Айман аль-Іракі
Абу Мухаммад аль-Аднанi
Аль Бара Шишані
Абу Омар аль-Шiшанi
Абу Ібрагім аль-Гашемі аль-Кураші 
Абу Хамза аль-Курейші
Штаб-квартира: Баакуба (15 жовтня 20062013)
Ар-Ракка (20132017)
Меядін (2017)
Абу-Кемаль (2017)
Чисельність: На території Сирії та Іраку
20,000—31,000 (оцінка ЦРУ)
За межами Сирії та Іраку
32,500—57,800 (дивіться Війська ІД)
Загалом
52,500—257,800

Commons-logo.svg Ісламська Держава у Вікісховищі


Ісламська Держава (ІД, араб. الدولة الإسلامية‎, ад-Даулят аль-Ісламія), до 29 червня 2014 року Ісламська держава Іраку та Леванту (ІДІЛ; араб. الدولة الإسلامية في العراق والشام‎, ад-Даулят аль-Ісламія фі ль-Ірак уа аш-Шам; ДАІШ[1]) — невизнана ісламістська терористична держава[2] (халіфат з 29 червня 2014)[3] і міжнародна[4] терористична[5][6][7][8], мілітаристська група напрямку джихадизму.

На березень 2015 року мала контроль над територією з населенням 10 млн осіб в Іраку і Сирії та номінальний контроль над маленькими областями Лівії, Нігерії і провінції Нангархар в східному Афганістані. Група також діє або має філії в інших частинах світу, у тому числі в Південній Азії.

Безпосередня попередниця ІДІЛ — угрупування «Ісламська держава Ірак», яка була утворена у 2006 році в Іраку шляхом злиття одинадцяти радикальних ісламістських угрупувань на чолі з місцевим підрозділом «Аль-Каїди».

Назви[ред. | ред. код]

Організація мала різні назви від дня заснування[9]

  • Група була заснована у 1999 р. йорданським радикалом Абу Мусаб аз-Заркаві, Джамаат ат-Таухід валь-Джихад, «Організація Монотеїзму і Джихаду».
  • У жовтні 2004, аз-Заркаві присягнув на вірність Осама бен Ладену і змінив ім'я групи на «Організація Основ Газавату в Месопотамії[en]», загальновідома як Аль-Каїда в Іраку.[9][10] Хоча група ніколи не називала себе Аль-Каїдою в Іраку, це була її неофіційна назва.[11]
  • У січні 2006, Tanzim Qa'idat al-Jihad fi Bilad al-Rafidayn об'єдналася з деякими іншими іракськими повстанськими групами, і утворила Дорадчу раду мухаджирів[12] (англ. Mujahideen Shura Council) аз-Заркаві було убито у червні 2006.
  • 12 жовтня 2006, Дорадча рада мухаджирів об'єдналась з декількома більшими повстанськими фракціями, і 13 жовтня проголосила заснування ad-Dawlah al-ʻIraq al-Islāmiyah, також відома як Ісламська Держава Іраку (ISI)[13] Керівництво цієї групи було Абу Омар аз-Багдаді (англ. Abu Omar al-Baghdadi[en]) і Абу Аюб аль-Масрі[en].[14] Після того, як Масрі було убито під час американсько-іракської спецоперації в квітні 2010, аз-Багдаді став новим лідером групи.
  • 8 квітня 2013, організація що здійснювала експансію в Сирію, була перейменована на Ісламську Державу Іраку і Леванту.
  • 29 червня 2014, група перейменувала себе у ad-Dawlah al-Islāmiyah (الدولة الإسلامية, («Ісламська Держава») і оголосила себе всесвітнім халіфатом[15][16][17] Відповідно, назва «Ірак і Левант» було видалено з усіх офіційних згадувань, і офіційна назва стала Ісламська Держава від дати декларації. Назва «Ісламська Держава» і запровадження халіфату зазнали нищівної критики міжнародної спільноти і ведучих мусульманських груп, що відмовилися користуватися ним.[18][19][20][21][22][23][24][25]

Цілі всесвітнього халіфату[ред. | ред. код]

Починаючи з 2004 року провідна мета групи була заснування Ісламської Суннітської держави[26][27] Особливо, ІДІЛ прагнув встановити халіфат, Ісламську державу на чолі з халіфом, що є наступником пророка Мухаммеда.[28] У червні 2014 року ІДІЛ видав документ, в якому зазначається генеалогічне дослідження походженням його лідера аль-Багдаді від Мухаммеда на оголошенні нового халіфату 29 червня, організація призначила аль-Багдаді його халіфом. Як халіф, він вимагає відданість усіх набожних мусульман у всьому світі, згідно з ісламською юриспруденцією[29]

ІДІЛ має на меті розширення свого впливу на всю земну кулю[30] не рахуючись з людськими жертвами[31]

Карта що циркулює інтернетом, показує історичні області колишніх Мусульманських держав в Європі, Близькому Сході, і Африці, які ІДІЛ планує приєднати до своєї держави[32][33][34][35][36][37][38]

Територіальні зазіхання і міжнародна присутність[ред. | ред. код]

У Іраку і Сирії, ІДІЛ використовує існуючу адміністративно-територіальну систему, тільки-но перейменував адміністративні одиниці у вілаяти або провінції. У червні 2015 року офіційно проголошено створення філій в Лівії, Єгипті, Саудівській Аравії, Ємені, Алжирі, Афганістані, Пакистані, Нігерії і Північному Кавказі. За межами Іраку і Сирії, має підконтрольну територію тільки в Сінаї, Афганістані, і Лівії.[39] IДІЛ також має представництво в Марокко, Лівані, Йорданії і Палестині, але не має офіційних філій в цих країнах[39]

Лівійська провінція[ред. | ред. код]

У квітні 2014 року загін бойовиків ІД увійшов у Лівію, і в жовтні захопив контроль над прибережним містом Дерна, але в середині 2015 року бойовики ІДІЛ були вибиті із міста[40]. Влітку 2014 року в Лівії почалася громадянська війна між лояльним до ісламістів Загальним національним конгресом і новим парламентом — Палатою депутатів. ІДІЛ виступило в конфлікті як «третя сторона». До лютого 2015 року бойовики тримали в облозі великий лівійський порт Сирт і контролюють розташоване поруч місто Нофалія, а також нафтове родовище аль-Мабрук на південь від Сирту[41].

Синайська провінція[ред. | ред. код]

10 листопада 2014 члени організації «Ансар Бейт аль-Макдіс» присягнули на вірність аль-Багдаді і стала називатися «Вілаят Синай»[42][43][44][45] Угрупування має 1,000-2,000 вояків.[46] Угрупування «Вілаят Синай» також діє в Секторі Газа, називаючи себе Ісламською Державою в секторі Газа[47] 19 серпня 2015, члени групи підірвали штаб-квартиру Сил безпеки Єгипту, в північному Каїрі, поранивши 30 чоловік[48]

Алжирська провінція[ред. | ред. код]

Члени угруповання Джунд Аль-хілафа (араб. جند الخلافة‎) присягнули на вірності аль-Багдаді у вересні 2014 року.[49] Також у вересні 2014 вояки цієї фракції в Алжирі відрубали голову французькому туристу Herve Gourdel. З того часу, даних про дії угруповання майже немає, у грудні 2014 алжирські сили безпеки знищили керманича фракції Халід Абу-Сулеймана[50]

Хорсанська провінція[ред. | ред. код]

Чорним кольором на карті показані території, контролювані терористами Ісламської Держави в Афганістані.

26 січня 2015, було проголошено Хорсанську провінцію (Вілаят Хорсан) на чолі з Хафізом Саїдом Ханом й Абдула Рауфом, після того як обоє присягнули аль-Багдаді. Назва Хорсан посилається на історичний регіон, який включає Афганістан, Пакистан, й «інші сусідні землі».[51][52][53][54]

Проте вже 9 лютого 2015, Абдулу Рауфа було убито під час авіанальоту літаків НАТО.[55] 18 березня 2015 року було знищено афганською урядовою армією Хафіза Вахіді (в.о. губернатора)[56]

Ємен[ред. | ред. код]

Чорним кольором на карті показані території, контролювані терористами Ісламської Держави в Ємені.

13 листопада 2014 року непізнана фракція в Ємені присягнула на відданість ІДІЛ. У грудні того ж року ІДІЛ впровадив активну присутність усередині Ємену, маючи конкурента Аль-Каїда на Аравійському півострові.[57][58][59]. У лютому 2015, фракція Аль-Каїди Ансар Аль-шаріа[en] присягнула на відданість ІДІЛ[60] Оскільки Єменська громадянська війна зазнала ескалації у березні 2015, вояки ІДІЛ почали бойові дії проти хуситів у мухфазах Хадрамаут, Шабва, Сана[61][62]

Західно-Африканська провінція[ред. | ред. код]

Чорним кольором на карті показані території, контролювані терористами Ісламської Держави в Нігерії.

7 березня 2015, керманич Боко Харам Абубакар Шекау склав присягу ІДІЛ через звукове повідомлення, відіслане через Твіттер.[63][64] У публікаціях IДІЛ від кінця березня 2015 року Боко Харам згадується як Wilayat Gharb Afriqiya (Західно-Африканський вілаят).

Північно-Кавказька провінція[ред. | ред. код]

Деякі командири Кавказького Емірату в Чечні і Дагестані присягнули на вірність IДІЛ наприкінці 2014 року. [65] 23 червня 2015 року представник ІДІЛ Абу Мухаммад ад Аль-аднані склав присягу відданості й анонсував нову Кавказьку Провінцію (Wilayat Al-qawqaz) під керівництвом Рустама Асельдерова.[50][66]

Керівництво[ред. | ред. код]

Керівником «ІДІЛ» був Абу Бакр аль-Багдаді[67]. Державний департамент США обіцяв нагороду у 10 млн доларів за інформацію про його місцеперебування. Він також відомий на прізвисько Абу Дуа, і у США вважався одним з найнебезпечніших екстремістів.

Аль-Багдаді народився 1971 року в іракському місті Самарра і називав себе спадкоємцем пророка Мухаммеда. Він вивчав іслам в Університеті Багдада, тривалий час воював на боці іракської Аль-Каїди. Американці заарештовували його 2005 року, але через чотири роки звільнили. Він був проголошений головою Ісламської держави Іраку — до якої тоді ще не входив Левант — у травні 2010 року.

27 жовтня 2019 року Президент США Дональд Трамп підтвердив, що Абу Бакр аль-Багдаді був знищений в ході операції ЗС США в сирійському Ідлібі. В загальній складності операція з ліквідації аль-Багдаді тривала чотири години, було задіяно вісім вертольотів, безпілотники, десант. Новим лідером ІДІЛ став Абу Ібрагім аль-Хашімі аль-Кураші.[68][69][70][71][72]

Ще однією значимою фігурою є голова Аль-Каїди Айман аль-Завахірі. За нього дають винагороду — 25 млн $.

Аль Бара Шишані — амір джамаата «Ахадун Ахат» в провінції Латакія в Сирії. Один з ключових керівників ІДІЛ, громадянин Грузії. З 2013 року він був заступником військового аміра Абу Умара аш-Шишани, це одна з найвищих посад ІДІЛ. 2016-го, після ліквідації аш-Шишани, Аль Бару виїхав до Туреччини, влітку 2018-го прибув до України за підробленим паспортом. 15 листопада 2019-го його було затримано співробітниками СБУ в будинку, де він жив у Київській області[73].

3 лютого 2022 Президент Сполучених Штатів Джо Байден заявив, що лідер екстремістської організації «Ісламська держава» Абу Ібрагім аль-Гашемі аль-Кураші був убитий під час рейду американського спецназу в Сирії. Операція відбулася на північному заході Сирії в Ідлібі. При ліквідації ватажка загинули не менше трьох цивільних. Жертв з боку американських військових не було. [74][75][76][77][78]

Новим халіфом 10 березня 2022 року став Абу Хамза аль-Курейші більше ніж через місяць після смерті його попередника[79][80]

Чисельність та озброєння[ред. | ред. код]

На думку аналітиків група налічує приблизно 10 тисяч бойовиків. Припускають, що «ІДІЛ» отримує кошти від індивідуальних спонсорів з країн Перської затоки. Також джерелом прибутків ІДІЛ є грабіжництво, викупи за заручників та продаж наркотиків.

Угрупування вже контролює багату на нафту місцевість на півночі Сирії. Із захопленням Мосула в Іраку його позиції зміцнилися. Є інформація, що вони отримали 425 млн доларів, які зберігалися у національному банку в Мосулі, і що невдовзі джихадисти можуть захопити найбільші в Іраку нафтові родовища у Байджі, на південь від Мосула.

Під час боїв в районі іракського міста Байджі (за 200 км на північ від Багдада) бойовики Ісламської держави захопили на одному зі складів іракської армії сучасні протитанкові ракетні комплекси 9К129 «Корнет-Е» російського виробництва. Дані комплекси були поставлені іракській армії з Росії в 2014 році[81].

Економіка[ред. | ред. код]

В перші роки громадянської війни в Сирії ІДІЛ черпав фінансову підтримку переважно з-за кордону, отримуючи левову частку грошей, які йшли на підтримку салафітських угруповань з боку країн Перської затоки, і частину тих, що йшли на підтримку «демократичної опозиції» з боку США. Навесні 2014 року територія ІДІЛ становила 250 тис. кв. км. і вона стала фінансово самодостатньою. Аналітики виділяють п'ять основних джерел наповнення бюджету ІДІЛ на тому етапі:[82]

  1. Податки (зокрема спеціальний податок з немусульман, податок за невідвідування мечеті п'ять разів на день, вимагання, грабунки банків, напади на крамниці); конфіскація частини зарплат іракських урядовців, які продовжували їх отримувати від іракського уряду; рештки промисловості і сільське господарство.
  2. Торгівля нафтою і газом через Туреччину. Туреччина отримувала з цього як фінансову (частина прибутку), так і політичну вигоду (підтримка сил, ворожих до режиму Ассада і курдського руху). В 2014 року доходи з цієї статті оцінювали в 3 млн дол. на день. Цей експорт був можливий передусім завдяки низьким цінам на нафту і газ, які іноді становили 1/3 від ринкових. Нафта з ІДІЛ виходила на ринок як турецька.
  3. Грабунок, контрабанда і нелегальна торгівля творами мистецтва та історичними предметами. Показове нищення храмів і статуй в таких містах як Пальміра стосувалося тих об'єктів, які були занадто великими для транспортування і продажу. Також ІДІЛ видавав дозволи на чорну археологію серед місцевого населення, з чого брав певний податок.
  4. Викупи за викрадених іноземців.
  5. Продаж наркотиків (переважно героїну з Афганістану в Європу).

Історія[ред. | ред. код]

Акції до 2014 року[ред. | ред. код]

Одним з перших терактів, за який угруповання взяло відповідальність, був підрив фугасу поблизу міста Баакуба в провінції Діяла (Ірак) 6 травня 2007, внаслідок якого загинув російський фотокореспондент Дмитро Чеботаєв і 6 американських військовослужбовців. Починаючи з 2009, угруповання регулярно заявляє про свою відповідальність за вибухи, напади та інші злочини[83], зокрема.

  • 25 жовтня 2009 — підрив двох начинених вибухівкою автомобілів в центрі Багдада (біля будівель адміністрації губернатора і міністерства юстиції): загинули 155 осіб.
  • 31 жовтня 2010 — Захоплення заручників в кафедральному соборі Багдада, що належить Сирійській католицькій церкві: загинули 58 осіб.
  • Сирійський фронт: на початку серпня 2013 бойовики ІДІЛ атакували позиції курдських бойовиків на прикордонних з Туреччиною територіях Сирії[84]. Восени 2013 року бойовики ІДІЛ вели бойові дії в районі сирійських міст Ідліб, Алеппо[85] і Аазаз як проти «Вільної сирійської армії»[86], так і проти курдських ополченців[87].
  • Наприкінці 2013 року ІДІЛ установив контроль над сирійським містом ар-Ракка, який став неофіційною столицею ІДІЛ в Сирії. Місто швидко було впорядковано, засновані шаріатські суди, управління містом ґрунтується безпосередньо на ісламських законах[88][89].

Наступ 2014 року[ред. | ред. код]

Угруповання здобуло широку популярність улітку 2014, коли бойовики розпочали повномасштабний наступ на північні та західні райони Іраку, а також в північній Сирії (Курдистан).

  • 4 січня 2014 — бійці ІДІЛ установили контроль над містом Фаллуджа[90].
  • 10 червня 2014 — на п'ятий день вуличних боїв в Мосул[91] і (мухафаза Найнав) бойовики ІДІЛ примусили частини Збройних сил Іраку втікати. За армією пішли чиновники і шиїтське населення двохмільйонного міста[92]. За даними BBC, упродовж доби місто залишило близько чверті населення[93].
  • До 11 червня бойовики ІДІЛ захопили Тікрит[94], впритул наблизившись до Багдаду.
  • 15 червня бойовики захопили Талль-Афар[95].
  • 23 вересня 2014 США і Бахрейн, Йорданія, Катар, Об'єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія завдали ракетно-бомбових ударів по позиціях угрупування «Ісламська держава» в Сирії. Крилаті ракети запускалися з американських бойових кораблів в Перській затоці та Червоному морі приблизно по двох десятках цілей, у тому числі по штаб-квартирі угруповання «Ісламська держава» в місті Ракка (схід Сирії)[96].
  • 24 вересня завдано авіаудари по бойовиках «Ісламської держави» біля міста Алеппо рано-вранці. Унаслідок попередніх авіаударів ліквідовано приблизно 120 бойовиків[97].
  • 25 вересня збройні сили США та союзників із арабських країн завдають авіаударів по позиціях екстремістів у Сирії. Цього разу військові атакували нафтопереробні заводи, контрольовані терористами, у кількості 13-ти — удари завдані по 12. За підрахунками служб США, щоденно ці об'єкти приносять екстремістам до 2 мільйонів доларів прибутку[98].
  • 27 вересня міністерство оборони США заявило, що вважає за необхідне ввести війська до Сирії та Іраку — для боротьби з угрупованням «Ісламська держава». Про це оголосив голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Мартін Демпсі[99].
  • 28 вересня до військових ударів США (F-22) приєдналися Йорданія та Об'єднані Арабські Емірати. Авіація атакувала терористів у Сирії та Іраку, завдано точкових ударів — табір терористів біля міста Хасеке, командний пункт та аеропорт біля міста Манбідж (Сирія), позиції ісламістів у Іраку — загалом сім авіаударів. На це підрозділ «Аль-Каїди» — угрупування «Джебхат ан-нусра» — заявило, що збирається помститися та завдати США удару у відповідь[100].
  • 5 жовтня стає відомо, що угруповання «Ісламська держава» захопило частину стратегічних висот над південними підступами до заблокованого курдського міста Кобані[101].
  • 10 жовтня ВПС США атакували позиції бойовиків поблизу міста Кобані, знищено танк, кулеметна точка, дві захоплені бойовиками будівлі.
  • Станом на середину жовтня 2014-го в результаті боїв між захисниками курдського міста Кобані і терористами, що намагаються його захопити, загинули понад 550 осіб. З 16 вересня в місті загинули 553 людини, серед них — 298 були членів «Ісламської держави». Серед загиблих — 20 цивільних, 17 з них були страчені бойовиками[102].
  • 16 жовтня 2014-го керівництво Італії повідомляє, що направить до Іраку 280 військовослужбовців, для надання допомоги в боротьбі з бойовиками угруповання «Ісламська держава» — у складі міжнародної коаліції[103].

2019[ред. | ред. код]

  • 17 листопада 2019 року — 250 учасників (включно з 71 жінкою та 107 дітьми) ІДІЛ здалися владі на сході Афганістану, віддавши також понад 60 одиниць зброї[104].

Злочини після червня 2014 року[ред. | ред. код]

  • Улітку 2014 бойовики ІДІЛ стратили 500 чоловіків з общини єзидів та захопили в рабство близько 300 жінок.
  • 16 червня 2014 ІДІЛ оголосила, що бере на себе відповідальність за вбивство 1700 курсантів училища ВПС на військовій базі Сабайкар в Тікриті після того, як база і велика частина міста виявилися у їхніх руках.
  • 19 серпня 2014 опубліковано відео, де учасник ІДІЛ обезголовив американського журналіста Джеймса Фоулі[105].
  • 28 серпня 2014 опубліковано відео, на якому бойовики Ісламської держави ведуть 250 чоловіків, імовірно сирійських солдатів, роздягнених практично догола, на власну смерть, оточених прапорами противника та дулами автоматів. Полонених вивели на відкриту місцевість і по черзі розстріляли в спину. Їхні тіла залишили під сонцем, а жорстоке й принизливе відео віддали на загальний огляд[106].
  • 2 вересня 2014 опубліковано відео, де учасник ІДІЛ знечолив американського журналіста Стівена Сотлоффа[107].
  • 4 вересня 2014 бойовики ІДІЛ влаштували в Іраку розправу над військовими. Загинули, за даними правозахисної міжнародної організації «Human Rights Watch», щонайменше 700 осіб[108].
  • 14 вересня 2014 опубліковано відео, де учасник ІДІЛ стратив британського співробітника гуманітарної місії Девіда Хейнса (David Haines), викраденого в Сирії 2013 року.
  • 22 вересня 2014 понад 300 іракських військових загинули під час хімічної атаки ІДІЛ[109].
  • 24 вересня 2014 бойовики ІДІЛ стратили взятого в заручники французького журналіста Ерве Гурделя.
  • 3 жовтня 2014 в мережі з'явилося відео, де бойовик ІДІЛ стяв голову таксисту та водієві, що розвозив гуманітарну службу в зруйновані міста Сирії, — британця Алана Хеннінга (англ. Alan Henning), викраденого в Сирії в грудні 2013 року. На відео як наступна жертва названий американець Пітер Едвард Кассіг (вже страчений, за даними в пресі на 16.11.2014), колишній американський рейнджер, ветеран війни в Іраку і член однієї з благодійних організацій.[110]
  • 10 січня 2015 ІД взяла на себе відповідальність принаймні за захоплення заручників в магазині кошерних виробів у 12-му окрузі Парижа, підтримавши таким чином оперативників єменської Аль-Каїди, братів Куаші, які раніше атакували редакцію сатиричного видання Charlie Hebdo. Напад вчинив Амеді Кулібалі, прихильник «Ісламської держави» у Франції[111].
  • 14 листопада 2015 ІДІЛ взяло на себе відповідальність за вибухи та розстріли у столиці Франції.[112]
  • 31 грудня 2016 (ІДІЛ) взяла відповідальність за два вибухи, що стались в районі Синак м. Багдад (Ірак)[113], в результаті яких загинули щонайменше 25 людей, а більш ніж 50 отримали поранення[114].
  • з 31 грудня 2016 по 8 січня 2017 рр. в результаті серії вибухів у Багдаді загинуло щонайменше 108 людей та мінімум 238 — поранених[115][116]. Відповідальність за вибухи взяла на себе терористична організація «Ісламська Держава» (ІДІЛ) в ході Громадянської війни в Іраку, що триває з 2014 року[117].
  • 22 березня 2017 року було скоєно напад на парламент Великої Британії, внаслідок якого загинули 4 людини, постраждало більше 40 осіб. Відповідальність за напад взяла на себе ІДІЛ, хоча ряд джерел зазначає, що атака була радше інспірована пропагандою «Ісламської держави», ніж безпосередньо координувалася членами угруповання.
  • 17 серпня 2017 року сталася серія терористичних атак в Каталонії (Іспанія). Вантажівка в'їхала в натовп людей в районі пішохідної вулиці Рамбла в Барселоні, а через кілька годин фургон в'їхав в групу людей в Камбрілсі. Внаслідок першого наїзду загинули 13 людей, понад 100 людей отримали поранення. Другий наїзд забрав життя ще однієї людини, шестеро постраждали.[118]
  • 18 серпня 2019 року «Ісламська держава» взяла на себе відповідальність за вибух на весіллі в столиці Афганістану Кабулі, внаслідок якого загинули щонайменше 63 людини, ще 182 — поранені.[119]

Ісламська Держава та Україна[ред. | ред. код]

Територіальні претензії ІДІЛ, частина з них стосується України.
  • У червні 2015 року Ісламська Держава оголосила територіальні претензії багатьом країнам світу. У списку зокрема і територіальні претензії до України: Ісламська Держава претендує на Крим, на Південь і Схід України, а також на Поділля. Дані претензії Ісламська Держава обґрунтує тим, що це території колишньої Османської Імперії (Ісламська Держава оголосила себе прямим її спадкоємцем). Також Ісламська Держава оголосила про створення Всесвітнього Халіфату, а це фактично територіальна претензія на весь світ. Тобто під територіальні претензії Ісламської Держави потрапляє вся Україна.
  • 25 червня 2015 року в Дніпрі Служба безпеки України затримала двох завербованих терористок Ісламської Держави.[120].
  • 6 жовтня 2015 року в Іраку підірвав себе смертник Ісламської Держави Мухаммед Далаїн, його було завербовано в Харкові[121].
  • 31 жовтня 2015 року Ісламська Держава збила пасажирський літак A321. Загинуло 4 громадянина України.
  • 18 листопада 2015 — ІДІЛ назвала Україну полем бою між Росією та Заходом.[122].
  • 25 листопада 2015 — ІДІЛ оголосила Україну своїм ворогом.[123]
  • 3 грудня 2015 року Міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав Ісламську Державою загрозою світу.[124].
  • 7 грудня 2015 року Президент Петро Порошенко на зустрічі з Джо Байденом заявив, що Україна готова допомогти коаліції в Сирії в боротьбі з Ісламською Державою[125].
  • 23 березня 2016 року голова СБУ Василь Грицак заявив, що СБУ затримала 25 бойовиків Ісламської Держави.[126].
  • 27 квітня 2016 року СБУ затримала й одразу видворила з України 5 бойовиків Ісламської Держави.[127].
  • 3 травня 2016 року Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що з полону бойовиків Ісламської Держави держави звільнено 13 українських громадян.[128].
  • 25 червня 2016 року Державна прикордонна служба України в аеропорту Харкова затримали двох громадян Таджикистану, які причетні до діяльності терористичної організації «Ісламська Держава» та розшукувалися Інтерполом.[129].
  • 29 червня 2016 року Ісламська Держава влаштувала Терористичний акт в аеропорту Ататюрк у Туреччині. Загинула одна громадянка України. Один громадянин України постраждав.
  • В ніч з 14 на 15 липня 2016 року під час святкування національного свята Дня взяття Бастилії в Ніцці (Франція) відбувся теракт. Вантажівка на повній швидкості в'їхала у натовп людей на набережній міста, де проходив святковий салют. Загинув громадянин України, двох громадян України поранено.
  • 13 серпня 2016 року СБУ, у Харкові оперативники СБУ виявили приватну квартиру, що використовувалася для тимчасового переховування членів Ісламської Держави, які мали намір транзитом виїхати в сирійсько-іракську зону бойових дій. У «перевальному пункті» перебувало четверо іноземців — вихідців з країн Центральної Азії. Двоє з них були депортовані з Туреччини у зв'язку з причетністю до терористичної діяльності. При собі вони мали декілька комплектів паспортів різних держав з переклеєними фото. Інші двоє очікували в Україні виготовлення фальшивих документів для подальшого переправлення через Туреччину до Сирії", — йдеться у повідомленні. За даними СБУ, кошти для оренди житла прихильникам «Ісламської Держави», придбання ними підроблених паспортів та проставляння в них фальшивих «дата-штампів» про перетин державного кордону України, а також забезпечення «коридорів» в міжнародних аеропортах надходили із-за кордону. Про використання коштів функціонерами «Ісламської Держави» надсилалися фінансові звіти. Двоє іноземців рішенням суду вже примусово видворенні з території нашої держави. Перевірочні заходи стосовно двох інших — тривають. Окрім цього, у Дніпрі співробітники СБУ затримали вихідця з однієї з колишніх республік Радянського Союзу, якого розшукував Інтерпол. Чоловік брав безпосередню участь у вербуванні та переправленні прихильників «Ісламської Держави», які прямували з країн Центральної Азії до Сирії, забезпечував їх коштами, місцями проживання та проїзними документами. Ще одного прихильника «Ісламської Держави», оголошеного у міжнародний розшук, правоохоронці затримали на Київщині. Уродженець з однієї з колишніх республік СРСР впродовж 2014—2015 років пройшов підготовку у таборах терористів у Сирії та брав безпосередню участь у бойових діях на боці «Ісламської держави» в сирійсько-іракській зоні. Матеріали щодо затриманих іноземців скеровано до прокуратури для їх обрання запобіжного заходу у вигляді екстрадиційного арешту[130].
  • 19 грудня 2016 року Ісламська Держава вчинила Теракт на різдвяному ярмарку в Берліні. Загинув один громадянин України.
  • 7 вересня 2017 року Президент Петро Порошенко назвав терористичні угрупування «Ісламської держави» загрозою Україні[131].
  • 28 листопада 2017 року співробітники прокуратури Київської області та СБУ затримали групу осіб, які налагодили канал нелегальної міграції завдяки виготовленню підроблених документів. За результатами проведення досудового розслідування встановлено, що до злочинної групи входять громадяни Азійських країн, РФ та України, які сповідують радикальні ісламістські погляди та причетні до діяльності терористичного угруповання «Ісламська Держава». Затримані особи отримували 6 тисяч доларів за нелегальне переправлення громадян України та іноземців до країн Західної Європи завдяки підробленим закордонним паспортам. У вартість так званої «послуги» входило виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виготовлення паспорта громадянина України, організація безперешкодного проходження прикордонного контролю під час перетинання Державного кордону України шляхом надання інструкцій та вказівок. За результатами проведення санкціонованих обшуків за адресами проживання зловмисників вилучено 15 підроблених паспортів та готівку у розмірі 108 тисяч гривень. На підставі ст.208 КПК України затримано 3 особи. Вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою[132].
  • 17 вересня 2018 року заступник генпрокурора України Євген Єнін заявив, що ГПУ розглядає документи більше 20 осіб, яких підозрюють у причетності до терористичного угруповання «Ісламська держава».[133]
  • 25 березня 2019 року СБУ затримала в Одеській області іноземця, який знаходиться в розшуку Інтерполу за терористичну діяльність у Сирії в складі ІДІЛ[134].
  • 15 листопада 2019 року Служба безпеки України спільно з Міністерством внутрішніх справ Грузії та Центральним розвідувальним управлінням США затримала на Київщині одного з ключових терористів «Ісламської держави» відомого як Аль Бара Шишані[135].
  • 21 листопада 2019 року Оперативники Управління карного розшуку та бійці КОРДу затримали у Житомирі громадянина Росії, що перебуває в міжнародному розшуку за вбивство. Поліція припускає, що це керівник однієї з груп ІДІЛ, який переховувався в Україні. Підозрюваного розшукував Інтерпол[136].
  • 9 вересня 2020 року У Києві затримали одного з ватажків Ісламської Держави.[137].
  • 27 листопада 2020 року Україна приєдналася до санкцій Євросоюзу проти Ісламської Держави та Аль-Каїди[138].

Держави, що ведуть боротьбу з ІДІЛ[ред. | ред. код]

Територіальна експансія ІДІЛ втягнула у конфлікт збройні формування різних країн. Міжнародний осуд ІДІЛ як терористичного угрупування поставили ІДІЛ у конфлікт з усіма країнами світу.

Опозиція в Іраку, Сирії, Лівані, Єгипті та Лівії[ред. | ред. код]

Опір в Іраку Громадянська війна в Сирії Інші конфлікти

Ірак

Сирія[139]

Ліван

Єгипет

Лівія

Міжнародна опозиція[ред. | ред. код]

Міжнародні організації, що беруть участь у коаліції проти ІДІЛ:[147]

Військові операції в Іраці та Сирії (
авіаудари, навчання)
Надання військової техніки Гуманітарна та інша допомога
групам, визначеним коаліцією

НАТО члени NATO:

GCC Flag.svg члени РСАДПЗ:

Інші:

Країни що ведуть боротьбу на своїй території [147]

Примітка: Перераховані країни у цій графі можуть також поставляти військову та гуманітарну допомогу, а також сприяти досягненню цілей групи в інші способи.

НАТО члени НАТО: (всі члени ЄС крім Албанії)

Члени Європейський Союз Європейський Союз (поза NATO)

Інші:

Примітка: Перераховані країни у цій графі можуть також поставляти військову та гуманітарну допомогу, а також сприяти досягненню цілей групи в інші способи.

НАТО члени NATO:

Члени Європейський Союз Європейський Союз (поза NATO)

GCC Flag.svg члени РСАДПЗ:

Інші

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Абревіатура «ДАІШ» утворена від перших літер арабської назви і використовується з метою приниження послідовників ІД. Слово «даіш» співзвучне з ар. «той, хто топче, знєважає». [1] [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] [2] [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  2. Чим "Ісламська держава" відрізняється від інших терористичних угруповань. Deutsche Welle. 27 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 25 січня 2022. 
  3. Lawrence, Jessica. Iraq crisis: Could an ISIS caliphate ever govern the entire Muslim world?. ABC News (Australia). Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 22 листопада 2014. 
  4. Islamic State in Iraq and the Levant (ISIL) // Encyclopaedia Britannica, 2015-04-21(англ.)
  5. Security Council concerned about illicit oil trade as revenue for terrorists in Iraq, Syria (англ.). United Nations. 28 липня 2014. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 17 серпня 2014. 
  6. Tran, Mark (11 червня 2014). Who are Isis? A terror group too extreme even for al-Qaida. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 11 червня 2014. 
  7. Coughlin, Con; Whitehead, Tom (19 червня 2014). US should launch targeted military strikes on 'terrorist army' Isis, says General David Petraeus. The Daily Telegraph (англ.). Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 31 липня 2014. 
  8. Iraq religious leader supports liberation of Mosul, calls ISIS terrorists (англ.). Foreign Affairs Committee. National Council of Resistance of Iran. 13 червня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 8 серпня 2014. 
  9. а б Uppsala Data Conflict Programme: Conflict Encyclopaedia (Iraq). Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 9 жовтня 2015.  (See One-sided violence — ISIS-civilians — Actor information-ISIS.) Retrieved 5 August 2014.
  10. Whitlock, Craig (10 червня 2006). Death Could Shake Al-Qaeda in Iraq and Around the World. The Washington Post. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 22 липня 2014. 
  11. Knights, Michael (29 травня 2014). The ISIL's Stand in the Ramadi-Falluja Corridor. Combating Terrorism Center. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 12 липня 2014. 
  12. Fishman, 2008, pp. 48–9
  13. The Rump Islamic Emirate of Iraq. The Long War Journal. 16 жовтня 2006. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 2 червня 2014. 
  14. Fishman, 2008, pp. 49–50
  15. Withnall, Adam (29 червня 2014). Iraq crisis: Isis changes name and declares its territories a new Islamic state with 'restoration of caliphate' in Middle East. The Independent (London). Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 3 грудня 2018. 
  16. ISIL renames itself 'Islamic State' and declares Caliphate in captured territory. Euronews. 30 червня 2014. Архів оригіналу за 25 серпня 2015. Процитовано 30 червня 2014. 
  17. Khosla, Simran (30 червня 2014). This Is What The World's Newest Islamic Caliphate Might Look Like. Business Insider (GlobalPost). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 22 липня 2014. 
  18. Martinson, Jane (29 червня 2015). BBC to review use of 'Islamic State' after MPs protest against term. The Guardian. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 1 липня 2015. «More than 120 MPs, backed by David Cameron, sign letter saying name gives legitimacy to terrorist group that is neither Islamic nor a state... It urges the BBC and other broadcasters to adopt the name "Daesh" for the group.» 
  19. Moore, Jack (2 липня 2014). Iraq Crisis: Senior Jordan Jihadist Slams Isis Caliphate. International Business Times UK. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 2 липня 2014. 
  20. Mandhai, Shafik (7 липня 2014). Muslim leaders reject Baghdadi's caliphate. Al Jazeera. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 12 липня 2014. 
  21. Goodenough, Patrick (6 липня 2014). Self-Appointed 'Caliph' Makes First Public Appearance. CNS News. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 26 липня 2014. 
  22. United Nations Official Document. United Nations. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014. 
  23. Pugliese, David. Details about the Canadian government's motion about going to war against ISIL. Ottawa Citizen. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 13 жовтня 2014. 
  24. Australia says ready to strike ISIL in Iraq. Al Jazeera. 3 жовтня 2014. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 13 жовтня 2014. 
  25. Statement by the President on ISIL. The White House. 10 вересня 2014. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 20 грудня 2014. 
  26. Zack Beauchamp (2 вересня 2014). 17 things about ISIS and Iraq you need to know. Vox. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014. 
  27. Abu Mohammad. Letter dated 9 July 2005. Office of the Director of National Intelligence. Процитовано 22 липня 2014.  See page 2 onwards.
  28. Johnson, M. Alex (3 вересня 2014). 'Deviant and Pathological': What Do ISIS Extremists Really Want?. NBC News. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 5 вересня 2014. 
  29. Laith Kubba (7 липня 2014). Who is the U.S. targeting in Iraq air strikes?. Al Jazeera. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  30. Joscelyn, Thomas (29 вересня 2015). US counterterrorism efforts in Syria: A winning strategy?. Long War Journal. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  31. Greyvenstein, Hester Maria (15 січня 2015). Q&A: German journalist on surviving ISIL. Al Jazeera. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 4 жовтня 2015. «Something that I don't understand at all is the enthusiasm in their plan of religious cleansing, planning to kill the non-believers... They also will kill Muslim democrats because they believe that non-ISIL-Muslims put the laws of human beings above the commandments of God. These were very difficult discussions, especially when they were talking about the number of people who they are willing to kill. They were talking about hundreds of millions. They were enthusiastic about it, and I just cannot understand that.» 
  32. Tim Fernholz. Don’t believe the people telling you to freak out over this "ISIL" map. Quartz. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  33. ISIS' Five Year Expansion Map Is Fake - Business Insider. Business Insider. 1 липня 2014. Архів оригіналу за 15 жовтня 2015. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  34. That ISIS Five Year Expansion Plan Map Is Fake. Business Insider. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  35. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  36. Mark Strauss. That ISIS 'Caliphate Map' Is Bogus, So Stop Freaking Out. io9. Архів оригіналу за 13 жовтня 2015. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  37. Josh Kilburn. Seriously, NBC? Station Posts ‘Terrifying ISIS Expansion Map’ Created By Neofascists on Twitter. Americans Against the Tea Party. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  38. Caitlin Dewey (3 липня 2014). What was fake on the Internet this week: Glee, ‘bubbling’ and a modeling contract for ‘hot felon’ Jeremy Meeks. The Washington Post. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  39. а б Exclusive: In turf war with Afghan Taliban, Islamic State loyalists gain ground. Reuters. 29 червня 2015. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015. 
  40. A Victory Over the Islamic State in Libya. Foreign Policy. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 4 липня 2015. 
  41. Розвідка Німеччини вважає, що небезпека з боку ісламістів велика, як ніколи. 
  42. Islamic State Expanding into North Africa. Der Spiegel (Hamburg, Germany). 18 листопада 2014. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 25 листопада 2014. 
  43. Egyptian militant group pledges loyalty to Islamic State in audio clip. Reuters. 10 листопада 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014. 
  44. Sinai-based jihadist group rebranded as Islamic State's official arm. Long War Journal. 14 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014. 
  45. The Islamic State's Archipelago of Provinces. Washington Institute for Near East Policy. 14 листопада 2014. Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 15 листопада 2014. 
  46. Interior Ministry analyzes Ansar Bayt al-Maqdis statement over assassination attempt. State Information Services. 10 вересня 2013. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 26 грудня 2013. 
  47. IS claims responsibility for Gaza's French Cultural Centre blast, reports. Middle East Eye. 8 жовтня 2014. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 9 жовтня 2014. 
  48. Egypt's grim summer: Islamic State affiliate claims latest bombing. Los Angeles Times. 20 серпня 2015. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015. 
  49. Fadel, Leila (18 листопада 2014). With Cash And Cachet, The Islamic State Expands Its Empire. NPR. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015. 
  50. а б Islamic State moves in on al-Qaeda turf. 30 січня 2015. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 7 July 2015. 
  51. IS announces expansion into AfPak, parts of India. Hindustan Times. Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 22 лютого 2015. 
  52. ‘Wilayat Khurasan’: Islamic State Consolidates Position in AfPak Region. Jamestown Foundation. 3 квітня 2015. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 13 квітня 2015. 
  53. Pakistani Taliban emir for Bajaur joins Islamic State. longwarjournal.org. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 11 жовтня 2015. 
  54. Afghanistan drone strike 'kills IS commander Abdul Rauf'. BBC News. 9 лютого 2015. Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 11 жовтня 2015. 
  55. Afghanistan drone strike 'kills IS commander Abdul Rauf'. 9 February 2015. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано March 2015. 
  56. Al-Masdar News. Afghan Army Kills Commander of ISIL Affiliate. Al-Masdar News. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015. 
  57. Todd, Brian (22 січня 2015). ISIS gaining ground in Yemen, competing with al Qaeda. CNN. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 3 грудня 2018. 
  58. Yemeni Al-Qaeda leader hails ISIS gains in Iraq. Sana'a, Yemen: Al Arabiya English. Reuters. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015. 
  59. «Yemeni Al-Qaeda leader hails ISIS gains in Iraq [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.]». Al Arabiya. 13 August 2014.
  60. «Al-Qaeda Supporters in Yemen ‘Pledge Allegiance to Islamic State’ [Архівовано 6 вересня 2015 у Wayback Machine.]». Newsweek. 11 February 2015.
  61. Gale Cengage Product Failure. galegroup.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 11 жовтня 2015. 
  62. ISIS Global Intelligence Summary March 1 – May 7, 2015. Institute for the Study of War. 10 травня 2015. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 травня 2015. 
  63. Nigeria's Boko Haram pledges allegiance to Islamic State. BBC News. 7 березня 2015. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 7 березня 2015. 
  64. Adam Chandler (9 березня 2015). The Islamic State of Boko Haram? :The terrorist group has pledged its allegiance to ISIS. But what does that really mean?. The Atlantic. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 11 жовтня 2015. 
  65. Caucasus Emirate and Islamic State Split Slows Militant Activities in North Caucasus, Eurasia Daily Monitor Volume: 12 Issue: 29. 13 February 2015 [3] [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.]
  66. ISIS Declares Governorate in Russia’s North Caucasus Region. Institute for the Study of War. 23 червня 2015. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 12 жовтня 2015. 
  67. "ІД" підтвердила загибель одного зі своїх лідерів. BBC News. 13 липня 2016. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 26 вересня 2021. 
  68. News, A. B. C. Trump says ISIS leader al-Baghdadi is dead after US military raid in Syria. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  69. Трамп підтвердив знищення ватажка ІДІЛ в Ідлібі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  70. O'Connor, Tom; EDT, Naveed Jamali On 10/27/19 at 3:14 PM (27 жовтня 2019). ISIS already has a new leader, but Baghdadi may not have been running the group anyway. Newsweek (англ.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  71. Терористи ІДІЛ призначили нового лідера після ліквідації аль-Багдаді. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  72. У Туреччині розповіли деталі ліквідації ватажка ІДІЛ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  73. СБУ затримала одного з ключових бойовиків ІДІЛ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019. 
  74. Statement by President Joe Biden. The White House (амер.). 3 лютого 2022. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  75. При ліквідації ватажка ІД загинули не менше трьох цивільних, - Пентагон. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  76. LIVE: Pentagon Press Secretary John KIrby holds briefing (uk-UA). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  77. Байден заявив про ліквідацію лідера «Ісламської держави» у Сирії. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  78. Американські військові ліквідували одного з лідерів ІДІЛ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  79. Islamic State names new leader, confirms death of predecessor. 10 березня 2022. 
  80. Hubbard, Ben (10 березня 2022). ISIS Names a New Leader, but Says Little About Him. New York Times. Процитовано 27 травня 2022. 
  81. bmpd (31 травня 2015). ПТРК "Корнет-Э" у Исламского Государства. bmpd. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 11 грудня 2017. 
  82. Samar Yazbek. Przeprawa. Moja podróż do pękniętego serca Syrii. 2016. 336 stron. ISBN 978-83-65271-06-8
  83. Теракты группировки «Исламское государство Ирака и Леванта». Досье. ИТАР-ТАСС. 18 червня 2014. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 24 серпня 2014. 
  84. У Сирії бойовики «Аль-Каїди» вбили 450 курдів, повстанці захопили 400 заручників-алавітів. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 18 липня 2016. 
  85. Пsд Алеппо вбито командира «Аль-Каїди» [Архівовано 9 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  86. «Исламское государство Ирака и Леванта» выдвинуло 48-часовой ультиматум ССА [Архівовано 8 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  87. Боевики «Исламского государства Ирака и Леванта» начали минометный обстрел курдского города Африн [Архівовано 8 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  88. Чьи решения могут быть лучше решений Аллаха? Часть 1. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 16 червня 2014. 
  89. Чьи решения могут быть лучше решений Аллаха? Часть 2. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 16 червня 2014. 
  90. Захоплено Фалуджу. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 18 липня 2016. 
  91. «Ісламська держава»: наймасштабніша битва сучасності - битва за Мосул. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 22 січня 2020. 
  92. Бойовики захопили друге найбільше місто Іраку. BBC News. 10 червня 2014. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 26 вересня 2021. 
  93. Iraq crisis: Islamists force 500,000 to flee Mosul. BBC News. 11 червня 2014. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.  (англ.)
  94. Терористи в Ираці захопили Тікрит. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 18 липня 2016. 
  95. Advancing Iraq rebels seize northwest town in heavy battle [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  96. США і п'ять арабських країн розбомбили штаб-квартиру «ІД»[недоступне посилання з червня 2019]
  97. США і союзники завдали авіаудари по бойовиках в Сирії. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 24 вересня 2014. 
  98. Авіація США розбомбила 12 підконтрольних терористам нафтопереробних заводів у Сирії. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 25 вересня 2014. 
  99. Пентагон: Авіаударів недостатньо в боротьбі проти «Ісламської держави», потрібна наземна операція. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 27 вересня 2014. 
  100. США знову завдали удари по ісламістах у Сирії та Іраку. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 28 вересня 2014. 
  101. Попри авіаудари коаліції, ісламісти захопили стратегічні висоти неподалік кордону з Туреччиною. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014. 
  102. Жертвами боїв за курдське місто Кобане стали понад 550 осіб. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 12 жовтня 2014. 
  103. Італія направить в Ірак 280 військових інструкторів. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 17 жовтня 2014. 
  104. В Афганістані здалися майже 250 терористів "Ісламської держави". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019. 
  105. Боевики ИГИЛ отрезали голову американскому журналисту. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015. 
  106. Боевики ИГИЛ казнили 250 человек, предположительно сирийских солдат. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 11 січня 2015. 
  107. Стивен Сотлофф убит боевиками «Исламского государства». Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 11 січня 2015. 
  108. Боевики ИГИЛ вырезали 700 иракских военных. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015. 
  109. Более 300 иракских военных погибли при химической атаке ИГИЛ. Архів оригіналу за 26 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015. 
  110. Терористи ІДІЛ знищили четвертого заручника — британця Алана Хенінґа. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 4 жовтня 2014. 
  111. Відповідальність за теракти у Франції взяла на себе ІДІЛ та «Аль Каїда». Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 18 липня 2016. 
  112. «Ісламська держава» взяла на себе відповідальність за теракти у Парижі: «Це – 11 вересня для Франції!» | Інформаційний Акцент. www.akcent.org.ua. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015. 
  113. Теракты в Багдаде: ИГИЛ взяло ответственность за взрывы. РБК-Україна. 31 грудня 2016. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 31 грудня 2016. 
  114. Baghdad: Double bomb attack hits Al Sinak market. Al Jazeera. 31 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 31 грудня 2016. 
  115. Islamic State suicide car bomb kills 13 in eastern Baghdad | Reuters. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017. 
  116. У Багдаді на овочевому ринку прогримів вибух, загинули 12 людей | 112.ua. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017. 
  117. "Ісламська держава" взяла на себе відповідальність за вибух у Багдаді | UNN. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017. 
  118. segodnya. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. 
  119. «Ісламська держава» взяла на себе відповідальність за напад на весілля в Кабулі. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  120. В Днепропетровске обнаружен "перевалочный пункт" террористов ИГИЛ, - СБУ. РБК-Україна. 25 червня 2015. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 26 вересня 2021. 
  121. Як у Харкові вербують смертників-ісламістів?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 9 грудня 2020. 
  122. ІДІЛ вперше заговорила про Україну. «Корреспондент». 18 листопада 2015. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  123. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2015. Процитовано 3 грудня 2015. 
  124. Клімкін відповів Лаврову: маріонетки Росії, як і ІДІЛ, загрожують світу. Українська правда. 3 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 26 вересня 2021. 
  125. Порошенко: Україна готова допомогти коаліції в Сирії. Українська правда. 7 грудня 2015. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 26 вересня 2021. 
  126. Грицак щодо затримання СБУ прихильників ІДІЛ в Україні. YouTube. 5 канал. 23 березня 2016. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 26 вересня 2021. 
  127. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 18 липня 2016. 
  128. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 4 травня 2016. 
  129. У Харкові затримали двох таджиків у міжнародному розшуку, причетних до ІДІЛ. Українська правда. 25 червня 2016. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 26 вересня 2021. 
  130. Gazeta.ua (13 серпня 2016). Спецслужби України накрили перевалочний пункт терористів ІДІЛ. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 9 квітня 2020. 
  131. Послання президента України до Верховної Ради. Всі меседжі глави держави. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2020. 
  132. На Київщині затримали організаторів перевезення нелегалів, причетних до ІДІЛ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 9 квітня 2020. 
  133. У ГПУ розповіли, що розглядають справи понад 20 підозрюваних у причетності до ІДІЛ. Українська правда. 17 вересня 2018. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 вересня 2021. 
  134. На Одещині затримали бойовика “Ісламської держави” – СБУ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020. 
  135. В Україні піймали одного з ключових лідерів “ІДІЛу” – СБУ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020. 
  136. У Житомирі затримали росіянина, якого шукає Інтерпол за вбивство. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020. 
  137. У Києві затримали одного з ватажків ІДІЛ – СБУ. Українська правда. 9 вересня 2020. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. 
  138. Україна приєдналася до санкцій Євросоюзу проти ІДІЛ та Аль-Каїди. Українська правда. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. 
  139. Karam, Zeina (19 серпня 2014). Syria conflict: President Assad finally turns on Isis as government steps up campaign against militant strongholds. The Independent. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 11 січня 2015. 
  140. Mulcaire, Jack (22 квітня 2014). Aleppo: Syria's Stalingrad?. The National Interest. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 29 квітня 2014. 
  141. Al-Qaeda-linked Isis under attack in northern Syria. BBC News. 4 січня 2014. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 15 січня 2014. 
  142. Muslim, Hana (13 травня 2014). Syria rebels struggle for control over ISIL-held Raqqa. ARA News. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014. 
  143. Ahmed, Raman (8 липня 2014). ISIL struggles for control over Syrian Kurdish areas. ARA News. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 липня 2014. 
  144. Islamic State seizes territory inside Lebanon. The Telegraph. 4 серпня 2014. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015. 
  145. Mortada, Radwan (19 травня 2014). Hezbollah fighters and the "jihadis": Mad, drugged, homicidal, and hungry. Al Akhbar (Lebanon). Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 9 червня 2014. 
  146. Thomas Joscelyn (15 листопада 2014). Murder Vids Help ISIS Lure More Monsters. http://www.thedailybeast.com/. The Daily Beast. Архів оригіналу за 16 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014. 
  147. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Joint Statement Issued by Partners at the Counter-ISIL Coalition Ministerial Meeting. state.gov. US State Dept. Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 14 грудня 2014. 
  148. а б в г д е ж и к л м Cooper, Helene (5 вересня 2014). Obama Enlists 9 Allies. The New York Times. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 6 вересня 2014. 
  149. Nicks, Denver (5 вересня 2014). U.S. Forms Anti-ISIS Coalition at NATO Summit. Time. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 25 вересня 2014. 
  150. Wintour, Patrick (5 вересня 2014). US Forms 'core coalition' to fight ISIS militants in Iraq. The Guardian. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 6 вересня 2014. 
  151. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Wordsworth, Araminta (26 вересня 2014). Anti-ISIS coalition has mobilized up to 62 nations and groups. National Post. Процитовано 28 вересня 2014. 
  152. а б в г Britain ready to supply Kurds with arms. Reuters. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 18 серпня 2014. 
  153. Vedat Sevincer (19 вересня 2014). Norway is Officially Part of the Military Coalition against ISIS. The Nordic Page. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 11 січня 2015. 
  154. Nuno Ribeiro. Portugal treina militares iraquianos contra o Estado Islâmico. PÚBLICO. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015. 
  155. España enviará unos 300 militares a Irak para instruir a su Ejército. El País. 9 жовтня 2014. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 12 жовтня 2014. 
  156. Turkey trains Kurdish peshmerga forces in fight against ISIL. world bulletin.net. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 23 листопада 2014. 
  157. Jordan confirms its planes joined strikes on IS in Syria. Jordan Times. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 23 вересня 2014. 
  158. U.S. Adds Planes to Bolster Drive to Wipe Out ISIS. The New York Times. 26 листопада 2014. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.  (англ.)
  159. US Air Force's A-10 Warthogs and Reaper drones to blast ISIS from the skies - Daily Mail Online. Mail Online. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 11 січня 2015. 
  160. Spencer, Richard (3 липня 2014). Saudi Arabia sends 30,000 troops to Iraq border. The Telegraph (London). Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 6 липня 2014. 
  161. John Key: Kiwi forces will help train Iraqis fight ISIS. The New Zealand Herald. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 16 грудня 2014. 
  162. Xue, Jianyue (3 листопада 2014). Singapore to join fight against ISIS. Today Online (MediaCorp Press Ltd.). Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 3 листопада 2014. 
  163. Besar Likmeta (27 серпня 2014). Albania Starts Shifting Weapons to Iraqi Kurds. Balkan Insight. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 11 січня 2015. 
  164. До 2020 година 1.8 млрд. лв. ще бъдат вложени в армията (1.8 bln. lv will be invested in the military by 2020) (Bulgarian). Dir.bg. 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 20 вересня 2014. 
  165. Hrvatska u borbi protiv islamista: Na zahtjev SAD-a šaljemo oružje za iračku vojsku. Jutarnji list (Croatian). 21 серпня 2014. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 22 серпня 2014. 
  166. Kalmouki, Nikoleta (25 вересня 2014). Greece Participates in the War Against the Islamic State. Greek Reporter. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 27 вересня 2014. 
  167. Jean Christou (6 жовтня 2014). Cyprus seeks to broaden role in IS fight. Cyprus Mail. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 11 січня 2015. 
  168. BH on Coalition List against IS Terrorists – Contributed by OSA and SIPA Efficiency. SIPA. 23 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 3 листопада 2014. 
  169. Sadq, Hoshmand (14 серпня 2014). Seven Countries to sell weapons to Kurds. BasNews. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 28 вересня 2014. 
  170. Foreign Minister Tuomioja goes to the international Counter-ISIL Coalition meeting in Brussels. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 16 грудня 2014.