Ісламська Республіка Афганістан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісламська Республіка Афганістан
ПрапорГерб
Flag of Afghanistan (2013–2021).svgEmblem of Afghanistan (2004–2021).svg
Дата створення / заснування 26 січня 2004
Катойконім Afghan, Afghane, afgan, afgani, afgana і afgane
Офіційна мова пушту і дарі
Гімн Гімн Афганістану
Опис девізу Шахада
Текст девізу لا إله إلا الله، محمد رسول الله
Континент Азія
Держава Flag of the Taliban.svg Афганістан
Столиця Кабул
Територія перекривається з Афганістан
Форма правління республіка
Посада голови держави президент Афганістану
Голова держави Хамід Карзай, Ашраф Гані і Амрулла Салех
Посада голови уряду Chief Executive Officer of Afghanistand
Керівник виконавчої влади Абдулла Абдулла
Керівний орган Afghan Transitional Administrationd, First Karzai cabinetd, Second Karzai cabinetd і Ghani cabinetd
Законодавчий орган Національна асамблея Афганістану
Кількість населення 39 905 102 осіб
Валюта Афгані
Участь у Війна в Афганістані і війна в Афганістані (2015-2021)
Замінений на Government of the Islamic Emirate of Afghanistand
На заміну Перехідна Ісламська Держава Афганістан
Використовувана мова пушту і дарі
Час/дата припинення існування 15 серпня 2021
Площа 652 864 км²
Розташування на мапі
Офіційна релігія іслам
Official observer status in organisation Шанхайська організація співробітництва

Координати: 34°31′58″ пн. ш. 69°09′57″ сх. д. / 34.53277777780555624° пн. ш. 69.1658333333611210° сх. д. / 34.53277777780555624; 69.1658333333611210

Ісламська Республіка Афганістан — колишня ісламська республіка, яка керувала більшістю території Афганістану в період між 2004 і 2021 роками під час війни в Афганістані. Була створена після вторгнення США в Афганістан, що повалило Ісламський Емірат Афганістан у 2001 року

Навіть після падіння таліби тримали під контролем кілька районів країни, і війна тривала. Це увічнило проблемні записи прав людини та прав жінок в Афганістані з численними зловживаннями з боку обох сторін, такими як вбивства цивільного населення, викрадення людей та катування. Через велику залежність уряду від американської військової та економічної допомоги, деякі класифікували державу як «американську маріонетку».[1]

Після виведення військ НАТО 2021 року, «Талібан» розпочав масштабний військовий наступ, у якому вони швидко повернули контроль над країною, оскільки Національна армія Афганістану швидко розпалася. Після того як таліби увійшли в Кабул, президент Афганістану Ашраф Гані покинув країну. Республіка де-факто припинила своє існування 19 серпня 2021 року, коли таліби проголосили про відновлення Ісламського Емірату.[2][3]

Республіка була членом Організації Об'єднаних Націй, Організації ісламського співробітництва, Південно-Азійської асоціації регіонального співробітництва, Групи 77, Організації економічного співробітництва та Руху неприєднання.

Історія[ред. | ред. код]

Після падіння режиму талібів була проголошена Ісламська Республіка Афганістан. У грудні 2001 року на Боннської конференції афганських політичних діячів Хамід Карзай був поставлений на чолі перехідної адміністрації Афганістану. У червні 2002 року Лойя-Джирга (Вища рада, до якого входять лідери всіх народів, племен і угруповань Афганістану) обрала його тимчасовим президентом країни. 2004 року була прийнята нова Конституція і проведені перші президентські вибори, на яких переміг Хамід Карзай.

20 серпня 2009 року в країні пройшли чергові президентські вибори, перемогу на яких знову здобув Хамід Карзай.[4]

Главою держави 2014 року став Ашраф Гані.

Незважаючи на це, в країні як і раніше тривала громадянська війна, але вже за участю Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (ISAF).

Згідно з даними Thomson Reuters Foundation, що опублікував в січні 2019 року рейтинг найнебезпечніших для жінок країн світу, Афганістан займає другу позицію в списку держав з найбільшою кількістю ризиків для жінки в плані охорони здоров'я, доступу до економічних ресурсів, звичайному житті, сексуального насильства та торгівлі людьми[5].

Ліквідація[ред. | ред. код]

Починаючи з 1 травня 2021 року у зв'язку з оголошенням про остаточний відхід американських військ з країни, бойовиками «Талібану» розпочато активну наступальну операцію проти урядових сил Афганістану. Уряд Афганістану почала стрімко втрачати контроль над територією країни. На початок серпня афганські таліби захопили і утримували 200 районних центрів з 417, а до середини серпня вже більшу частину територій Афганістану, включаючи 2/3 столиць провінцій[6].

15 серпня 2021 року «Талібан» оголосив про повне захоплення території Афганістану. Президент Афганістану Ашраф Гані погодився піти у відставку і втік з країни.[7][8][9]Тимчасовий уряд очолить колишній міністр внутрішніх справ Афганістану Ахмад Джалалі.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ladwig, Walter Carl (22 червня 2017). The Forgotten Front: Patron-Client Relationships in Counter Insurgency (англ.). Cambridge University Press. ISBN 978-1-107-17077-3. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021. 
  2. Талібан проголосив в Афганістані "Ісламський Емірат". www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021. 
  3. Таліби проголосили Ісламський емірат Афганістан. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021. 
  4. 1. Presidential results | Afghanistan Election Data. web.archive.org. 11 вересня 2010. Процитовано 16 серпня 2021. 
  5. Foundation, Thomson Reuters. India most dangerous country for women with sexual violence rife. news.trust.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021. 
  6. Taliban forces rapidly gaining ground in Afghanistan as U.S. leaves. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 7 липня 2021. Процитовано 16 серпня 2021. 
  7. Афганістан: президент Гані залишив країну. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021. 
  8. Президент Афганістану залишив країну - ЗМІ. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021. 
  9. Президент Афганістану пояснив, чому виїхав з країни. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]