| № |
Літера чи диграф іспанського алфавіту |
Назви літер іспанського алфавіту |
Відповідні фонема(и) IPA |
Назва фонеми |
Приклади в іспанських словах |
Близькі приклади в українських словах |
Звук |
| 1 |
A, a, в деяких словах з акутним наголосом Á, á |
a |
1) [ä], 2) [æ][1] |
1) Неогублений голосний переднього ряду низького піднесення, 2) ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького піднесення. |
1) [ä] cama, patata, casa, área. 2) [æ] las mesas (в південних регіонах Іспанії). |
Цей звук є більш переднім, ніж наголошений звук [а] в українській мові, наприклад, айва[2]. |
ä, æ |
| 2 |
B, b |
be |
1) [b], 2) [β̞], 3) [ɸ] |
1) Дзвінкий губно-губний проривний, 2) губно-губний апроксимант, 3) глухий губно-губний фрикативний. |
1) З [b] на початку слова і після n, m vamos, bailar, invierno; 2) з [β̞] у мовному потоці, коли ця буква ніби опиняється між двома голосними la victoria, або ж коли в слові він і справді стоїть між двом голосними lobo, 3) із [ɸ] на місці буквосполучення sb: los buenos, desbaratar (в південних регіонах Іспанії)[3]. |
1) З [b], ніби в слові бик; 2) звуку [β̞] в українській мові цей звук зустрічається, коли приголосна в стоїть перед голосними звуками о, у (воно, кавун) [4]. Цей звук артикулюється губами — губи утворюють вузьку щілину через яку проходить повітря; 3) звуку [ɸ] в українській мові немає. Він частково схожий на звичний українцям ф, тільки він не губно-зубний, а губно-губний (артикулюється губами). |
b, β̞, ɸ |
| 3 |
C, c |
ce |
1) [k], 2) [θ], 3) [s] |
1) Глухий м'якопіднебінний проривний, 2) глухий зубний фрикативний, 3) глухий ясенний фрикативний. |
Як [k] майже в будь-якій позиції крім позиції перед голосними e, i: casa, cuchara, col, crin. Як [θ] перед голосними e, i: cine, cena, indicio в більшості регіонів Іспанії. Як [s] перед голосними e, i, така вимова зустрічається переважно в Л. Ам. і в деяких діалектах Іспанії. |
Звук [k], практично, як в українських словах, наприклад кіт[5]. Звука [θ] не існує в українській мові, місце творення цього приголосного зубне. Із [s] практично, як в українських словах зі звуком с. |
k, θ, s |
| 4 |
Ch, ch |
eche |
[t͡ʃ] |
Глухий заясенний африкат |
leche, chico, mucho. |
Вимовляється напружено, як в українському слові чоловік[2]. |
t͡ʃ |
| 5 |
D, d |
de |
1) [d], 2) [ð] |
1) Дзвінкий ясенний проривний, 2) дзвінкий зубний фрикативний. |
[d] в словах на початку слова та після n l: aldea, andar, dar. [ð] у всіх інших позиціях fideo, universidad. |
[d] подібний до звуку в слові дах; [ð] в українській мові немає, при його вимові утворюється щілина між верхніми зубами та кінчиком язика, що подається вперед[2]. |
d, ð |
| 6 |
E, e, в деяких словах з акутним наголосом É, é |
e |
1) [e], 2) [e̞], 3) [ɛ]. |
1) Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення, 2) неогублений голосний переднього ряду середнього піднесення, 3) неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення. |
1) tráemelo, 2) el timbre, 3) los timbres (в різних іспанських діалектах)[6] |
[e] як в слові давнє[7]; [e̞] — при його вимові куточки губ також сильно відтягнуті, щілина між губами дещо більша, ніж при вимові звуку [і], як, наприклад, в українському слові епоха; [ɛ], як український звук «е» в слові цей. |
e, e̞, ɛ |
| 7 |
F, f |
efe |
1) [f], 2) [v] |
1) Глухий губно-зубний фрикативний, 2) дзвінкий губно-зубний фрикативний |
1) fiesta, afán, 2) перед n: Dafne (в південних регіонах Іспанії)[3]. |
[f] як у слові Фастів та ін.; [v] як у слові вітер[9]. |
f, v |
| 8 |
G g |
ge |
1) [ɡ], 2) [x] ([χ]), 3) [ɣ] |
1) Дзвінкий м'якопіднебінний проривний, 2) Глухий м'якопіднебінний фрикативний (в Іспанії глухий язичковий фрикативний[10]); 3) Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний (переважно в Іспанії) |
1) gato, domingo 2) gente, región, 3) pregunta, agosto |
1) як у слові ґава, 2) як у слові хата (щодо [χ], то подібного звуку в українській мові немає; він артикулюється задньою спинкою язика на язичку або поряд із ним), 3) подібний звук зустрічається в російській мові, в літературній вимові слова Господь. Також зустрічається у вимові деяких носіїв української мови поруч із ɦ або ʕ |
ɡ, x (χ), ɣ |
| 9 |
|
|
|
|
|
|
|
| 10 |
|
|
|
|
|
|
|
| 11 |
|
|
|
|
|
|
|
| 12 |
|
|
|
|
|
|
|
| 13 |
|
|
|
|
|
|
|
| 14 |
|
|
|
|
|
|
|
| 15 |
|
|
|
|
|
|
|
| 16 |
|
|
|
|
|
|
|
| 17 |
|
|
|
|
|
|
| 18 |
|
|
|
|
|
|
|
| 19 |
|
|
|
|
|
|
|
| 20 |
|
|
|
|
|
|
|
| 21 |
|
|
|
|
|
|
|
| 22 |
|
|
|
|
|
|
|
| 22 |
|
|
|
|
|
|
|
| 23 |
|
|
|
|
|
|
|
| 24 |
|
|
|
|
|
|
|
| 25 |
|
|
|
|
|
|
|
| 26 |
|
|
|
|
|
|
|
| 27 |
|
|
|
|
|
|
|
| 28 |
|
|
|
|
|
|
|
| 29 |
|
|
|
|
|
|
|