Іспанська імміграція на Кубу
 | Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
Імміграція іспанців на Кубу почалася в 1492 році, коли іспанці вперше висадились на острові, та триває донині. Перше виявлення іспанського човна, що наближався до острова відбулося 27 жовтня 1492 року, імовірно у Бараяї на східній точці острова. Під час своєї першої подорожі до Америки Колумб відплив на південь від теперішніх Багамських островів, щоб дослідити північно-східне узбережжя Куби та північне узбережжя Еспаньйоли. Христофор Колумб прибув на острів, вважаючи, що це півострів материкової Азії.[1][2]
Раннє заселення[ред. | ред. код]
У 1511 р. Дієго Веласкес де Куельяр вирушив із трьома кораблями та армією з 300 чоловік з Еспаньйоли до першого іспанського поселення на Кубі з наказом Іспанії завоювати острів. Поселення було в Баракоа, але нові поселенців змушені були зустріти із жорстким опором місцевого населення Тайно. Спочатку Тайнос був організований касиком (отаманом) Хатуей, який сам переїхав з Еспаньйоли, щоб уникнути жорстокості іспанського панування на цьому острові. Після тривалої партизанської кампанії Хатуей та наступні отамани були схоплені та спалені живцем, і протягом трьох наступних років іспанці отримали контроль над островом. У 1514 році було засновано поселення в тому, що мало стати Гаваною.
Історичний вплив[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Іспанську мову на Кубу завезли іспанці. Кубинська іспанська походить значною мірою від іспанської, якою розмовляють на Канарських островах та є найбільш схожою на неї. Куба багато в чому своїм мовленнєвим моделям та акцентам зобов’язана важким канарським міграціям 19-го та початку 20-го століть.
Релігія[ред. | ред. код]
Куба традиційно є католицькою країною. Римо-католицька релігія була завезена на Кубу іспанськими колоніалістами на початку 16 століття та є найбільш поширеною вірою. Після революції Куба стала офіційно атеїстичною державою та обмежила релігійну практику. Починаючи із Четвертого конгресу комуністичної партії Куби у 1991 році, обмеження були послаблені та за даними Національного католицького спостерігача, прямі загрози державних установ щоодо права на релігію майже зникли,[3] хоча церква все ще стикається із обмеженнями письмових та електронних зв’язків, і може приймати пожертви лише із затверджених державою джерел фінансування.[4]
Римо-католицька церква складається із Кубинської католицької єпископської конференції (СОСС), яку очолює Хайме Лукас Ортега і Аламіно, кардинал-архієпископ Гавани.
Римо-католицька церква вважає, що 60 відсотків населення є католиками. Але на католицьку церкву накладаються державні обмеження, і їй не дозволяється мати власні школи чи засоби масової інформації.[4] За статистичними даними, католики становлять 71,79% населення Гавани, 69,24% Матанси, 63,15% Камагуей та Сантьяго де Куба, маючи найнижчий відсоток католиків — 23,81%.[5]
Хвилі імміграції[ред. | ред. код]
Європейська спадщина кубинців походить переважно з одного джерела: іспанців (включаючи канарців, астурійців, каталонців, галісійців та кастильян). Корінне біле населення — майже всі нащадки іспанців, і більшість небілих кубинців також мають іспанське походження.[6]
Початок 20 століття[ред. | ред. код]
Протягом чотирьох років, між 1916 і 1920 роками, Куба була першим великим пунктом призначення іспанських мігрантів у Латинській Америці (близько 60%), а другим основним пунктом призначення, після Аргентини, між 1900 і 1930 роками.[7]
Інші результати показують, що між 1902 і 1931 роками 780 400 (60,8%) були з Іспанії, 197 600 (15,4%) з Гаїті, 115 600 (9,0%) з Ямайки та 190 300 (14,8%) інших країн.[8]
Сучасна ситуація[ред. | ред. код]
Згідно з поточною статистикою, на Кубі проживає понад 9566 канарців, 23185 андалузців та 11114 галісійців.[9][10]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Carla Rahn Phillips (1993). The Worlds of Christopher Columbus (вид. reprint, illustrated). Cambridge University Press. с. 205. ISBN 978-0-521-44652-5. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
- ↑ Thomas Suarez (1999). Early Mapping of Southeast Asia. Tuttle Publishing. с. 109. ISBN 978-962-593-470-9. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
- ↑ Catholic church in Cuba strives to reestablish the faith [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] National Catholic Observer
- ↑ а б "... the church would like the right to bring in more missionaries and perform works of charity without first seeking government approval. It would also like to open its own schools and have a voice in the state-controlled media." Cuba softens stance toward Catholic Church - World Blog - msnbc.com
- ↑ Catholic Population. Архів оригіналу за 18 грудня 2016. Процитовано 17 січня 2021.
- ↑ Spanish Emigration to Cuba. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 17 січня 2021.
- ↑ Cervantes-Rodriguez, Margarita; Portes, Alejandro (31 травня 2011). International Migration in Cuba: Accumulation, Imperial Designs, and Transnational Social Fields (англ.). Penn State Press. ISBN 978-0-271-03539-0.
- ↑ Fazer a América: a imigração em massa para a América Latina [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.] By Boris Fausto
- ↑ How many Canarians in other countries. [Архівовано 2009-11-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Censo electoral de galegos residentes no estranxeiro a 1 de abril de 2008, segundo país de residencia e provincia de inscrición [Архівовано 2009-02-03 у Wayback Machine.]