Іссер Харель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іссер Харель
Вірність Ізраїль Flag of Israel.svg
Служба Шерут Едіот, Шін-Бет, Моссад
Активний 1940-1963

Народився 1912
Вітебськ, Російська імперія
Помер 18.02.2003
Петах Тікве, Ізраїль
Рід діяльності Керівник Моссаду

Іссер Харель ((ивр. ‏איסר הראל‏‎‎‎, справжнє прізвище Ізраїль Натанович Гальперін) (1912(1912) — †18 лютого 2003) — ізраїльський державний діяч, директор ізраїльської зовнішньої розвідки «Моссад».

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у Вітебську (Російська імперія, зараз Білорусь) в багатій родині, яка мала оцтовий бізнес. Після революції 1917 його сім'я втратила все своє майно, яке було конфісковане комуністичною владою. У 1922 вони емігрували з Радянського Союзу в Довгопіль (тепер Даугавпілс, що у Латвії), де Харель навчався у початковій і середній школі.

У 1930 емігрував до Палестини. Майже відразу після приїзду вступив в «Хагану» і до 1935 року жив у кібуці Шефанім, а з 1935 року — в Герцлії.

З початком Другої Світової війни пройшов навчання в британській спецшколі, перебував на нелегальному становищі.

Службу почав в 1940 у складі служби безпеки «Шерут Едіот» (скорочено Шай) в так званому «Єврейському дивізіоні» Шай (в 1942 очолив). У 1944 він був переведений в Тель-Авів у відділ внутрішньої безпеки Хагани. У 1946 році призначений начальником відділу внутрішньої безпеки, а в 1947 році — керівником Шай в районі Тель-Авіва[1].

Після заснування Служби загальної контррозвідки «Шін-Бет» 30 червня 1948 очолив її. У 1952 Харель став керівником політичної розвідки — Моссад і залишався на цій посаді до 1963 року. У ці ж роки Харель одночасно очолював об'єднаний комітет керівників усіх ізраїльських секретних служб і був радником прем'єр-міністра з питань оборони і безпеки.

Особисто очолював операцію з упіймання нацистського військового злочинця Адольфа Ейхмана 11 травня 1960 в Аргентині.

Після відставки з поста керівника Моссад з вересня 1965 року по червень 1966 був радником з питань розвідки і боротьби з терором прем'єр-міністра Леві Ешкола. Згодом обирався депутатом Кнесету 7-го скликання (з 17 листопада 1969 по 21 січня 1974 року).

Помер 18 лютого 2003 року в віці 91 року в медичному центрі «Бейлінсон» у Петах-Тікві.

Родинні зв'язки[ред.ред. код]

  • батько, Натан Гальперін, був випускником Воложинської єшиви.
  • мати — уроджена Йохевед Левіна, була молодшою дочкою власника заводів з виробництва оцту в Двінську (Даугавпілс) і Вітебську.
  • брат Давід Натанович Гальперін (1917–1942), загинув у бою під Наро-Фомінськом.
  • донька працює в Загальній службі безпеки Ізраїлю.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Млечин Л. М. Моссад. Тайная война. — 2 изд.. — М.: Центрполиграф, 2004. — С. 28, 146. — 511 с. — 8000 экз. — ISBN 5-9524-1115-0.
  • Капитонов К. А. Израиль. История Моссада и спецназа. — М.: АСТ, 2005. — С. 17-39. — 446 с. — (Воюющая страна). — 5000 экз. — ISBN 5-17-02-8779-8.
  • Певзнер Ю., Чернер Ю. На щите Давидовом начертано «Моссад». — Москва: Терра, 2001. — 427 с. — (Секретные миссии). — ISBN 5-275-00303-X.