Іссик-Кульська котловина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іссик-Кульська улоговина, гірська улоговина на Тянь-Шані, в Киргизстані. Обрамлена з півночі хребтом Кунгей-Алатау (заввишки до 4771 м), на півдні — хребтом Терскей-Алатау (заввишки до 5216 м), дно зайняте озером Іссик-Куль, рівень якого має відмітку 1609 м (мінімальна абсолютна висота сухого дна улоговини), а глибина до 702 м.

Улоговина протягується майже широтно. Довжина 240 км, ширина до 90 км. Улоговина є синклінальним прогинанням, ускладненим розломами. Велика сейсмічність. На дні і по берегах Іссик-Куля є стародавні озерні тераси (висота 35—40 м) і підняття, утворені новітніми тектонічними рухами. До озера з гір течуть численні річки (більше 50). У західній частині посушливий клімат (менше 200 мм річних опадів), пустельні і напівпустельні ландшафти; у східній — опадів до 500 мм (у горах до 800 мм), панують степи, по схилах гір — ліси з тянь-шаньськой ялинки, вище — субальпійські і альпійські гірські луки, вище 3500 м — льодовики і сніжники. На сході — родовище кам'яного вугілля (Джергалан), на південному сході — гарячі мінеральні джерела і курорти Джеті-Огуз, Аксу тощо. На берегах озера Іссик-Куль курорти (Чолпон-Ата, Тамга тощо).

Джерела[ред. | ред. код]

[1]