Істкот (станція метро)
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 19 травня 2022.
| Істкот | |
| Транспортна мережа | Лондонський метрополітен |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Eastcoted |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Адміністративна одиниця | Гіллінгдон[1] |
| Історичне графство | Мідлсекс |
| Архітектор | Чарльз Голден |
| Архітектурний стиль | модерна архітектура і ар деко |
| Дата офіційного відкриття | 26 травня 1906 |
| Сусідня станція | Рейнерс-Лейн[2], Райсліп-Манор[2], Рейнерс-Лейн і Райсліп-Манор |
| Обслуговується маршрутом | Лінія Метрополітен і Лінія Пікадиллі |
| Залізнична лінія | Лінія Метрополітен і Лінія Пікадиллі |
| Тарифна зона | London fare zone 5d |
| Статус спадщини | реєстрова будівля II ступеняd[1] |
| Стан використання | використовується[d] |
| Географічний код Великої Британії | TQ1117787630[1] |
 | |
 Істкот у Вікісховищі | |
Координати: 51°34′35″ пн. ш. 0°23′49″ зх. д. / 51.57658400002777199° пн. ш. 0.397024000028° зх. д.
Істкот (англ. Eastcote) — станція лінії Метрополітен та Пікаділлі Лондонського метро. Розташована у 5-й тарифній зоні, у районі Істкот, на заході Великого Лондону, між станціями Рейнерс-лейн та Райсліп-манор. Пасажирообіг на 2017 рік — 3.01 млн осіб.[3].
Конструкція станція — наземна відкрита, з двома береговими платформами.
Історія[ред. | ред. код]
- 26. травня 1906 — відкриття станції у складі лінії Метрополітен[4]
- 1. березня 1910 — відкриття трафіку по станції лінії Дистрикт
- 23. жовтня 1933 — припинення трафіку лінії Дистрикт, відкриття трафіку лінії Пікаділлі.[5]
- 10. серпня 1964 — закриття товарної станції[6]
Пересадки[ред. | ред. код]
Пересадки на автобуси London Buses маршрутів: 282, 398.
Послуги[ред. | ред. код]
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Рейнерс-лейн |  Лондонське метроЛінія Метрополітен |
Райсліп-манор | ||
| Лондонське метро Лінія Пікаділлі |
||||
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Істкот (станція метро) |
- ↑ а б в National Heritage List for England
- ↑ а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
- ↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016.
- ↑ Harris, Cyril M. (2001) [1977]. What's in a Name? (вид. 4th). Harrow Weald: Capital Transport. с. 58. ISBN 1-85414-241-0.
- ↑ District Line (англ.). 9 січня 2013. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 21 липня 2019.
- ↑ Hardy, Brian, ред. (March 2011). How it used to be – freight on The Underground 50 years ago. Underground News. London Underground Railway Society (591): 175—183. ISSN 0306-8617.
|
| ||||||||||||||||
| ||||||||||