Історичне фехтування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сторінка з підручника по фехтуванню XV віку

Історичне фехтування — фехтування холодною зброєю, що має аналоги в минулому. Використовуються масогабаритні (не заточені) копії зброї. Техніка фехтування або аналогічна історичній(відновлюється за історичними підручниками фехтування), або розробляється заново (в спортивному варіанті історичного фехтування). Зазвичай обмежуються або виключаються занадто травмонебезпечні прийоми.

Слід зазначити, що фехтування означає бій один на один. В даний час для турнірів з історичного фехтування також розроблені певні правила. Існують також правила для масових боїв (бугуртів).

Історично фехтування регламентувалось зведенням правил — дуэльным кодексом. Окрім дворянского стану, у Західній Європі фехтування викладалось у якості однієї з дисциплін семінаристам і священнослужителям, а також було обов'язковим предметом вивчення для городян.

Історичне фехтування може бути хобі (історична реконструкція), або професійно-спеціалізованим навиком. При цьому історичне фехтування не є офіційним видом спорту, і, відповідно, присвоєні в результаті перемоги на змаганнях розряди, звання, атестація тренерів і т. і., не є легітимними (http://sportcom.ru/sports/ ). З іншого боку, хоча в даний час це лише хобі, яке має якусь спортивну складову, існує тенденція на визнання історичного фехтування видом спорту (з включенням до відповідних документів), що може статися при сприятливому збігу обставин[1].

Історичне фехтування як хобі[ред. | ред. код]

В першу чергу, історичним фехтуванням займаються люди, що відтворюють стиль життя в певну епоху (реконструктори), найчастіше їх методи бою простіше історичних, що потрібно для спортивної і видовищної складової реконструкції поєдинку.

Люди, які захоплюються історичним фехтуванням, зазвичай ставлять собі за мету відновити стиль фехтування, властивий певній епосі, зробити відповідне їй озброєння та спорядження. Кінцевий результат можна лише умовно вважати історично достовірним, оскільки технічна і теоретична база, на яку спираються клуби реконструкції, має певні обмеження через питання безпеки бою. За останнє десятиліття достовірність реконструкції екіпірування значно збільшилася.

Для історичного фехтування, як спортивного хобі, регулярно проводяться турніри, що представляють собою суміш спортивних змагань і барвистого шоу. На таких турнірах учасники бьються незаточеною зброєю, намагаючись відтворити існуючі історичні правила або використовуючи адаптовані (спортивні) правила фехтування. Історичні макети зброї зроблені зі сталі, їх вартість може значно відрізнятися в залежності від якості виконання макета і цілі його виготовлення (парадний, турнірний, тренувальний). Крім того на турнірах проводяться змагання лучників.

Історичний середньовічний бій (ІСБ)[ред. | ред. код]

Історичний середньовічний бій (ІСБ) — досить молодий сучасний вид спорту, повно контактні бої з використанням захисного і наступального озброєння, характерного для середньовіччя. ІСБ — це повноконтактний бій на сталевій не нагостреній зброї. Бійці одягнені в повний обладунок, який, як і зброя, зроблений за історичними зразками. Удари наносяться в будь-які частини тіла (з урахуванням обмежень, зафіксованих в правилах), дозволені як ударні, так і борцівські прийоми.

На відміну від показових боїв, часто проводяться на фестивалях історичні реконструкції середньовіччя, бої йдуть в повний контакт, судяться спортивними арбітрами, які мають спеціальну підготовку і досвід участі в боях.

HEMA[ред. | ред. код]

Н. Е. М. А. - Historical European Martial Arts. Історичні Європейські Бойові Мистецтва. На даний момент це найпопулярніший і стрімко розвиваючий напрямок історичного фехтування в світі.

НЕМА -рух це дивовижний сучасний синтез аматорського фехтування, спорту, вивчення історії, історії зброї, теорії і практики його застосування.

Маловідомо, але в різних країнах Європи існували розвинуті системи володіння холодною зброєю, боротьби та рукопашного бою. В обладунках і без них, пішим і на коні, на вулиці, на полі бою і в суді люди постійно стикалися з необхідністю захищати себе в умовах, коли кожен був озброєний.

Таке середовище породило безліч різних шкіл фехтування, конкуруючих між собою. Деякі з них виявилися особливо ефективні. Спадщина майстрів цих шкіл і є предметом вивчення в НЕМА-руху.

Для цього тисячі ентузіастів з усього світу вивчають історичні джерела, які дійшли до нас: старовинні манускрипти і книги, що містять в собі техніки фехтування різними видами зброї.

Джерела переводяться на сучасні мови і ретельно вивчаються. Отримана таким чином теорія фехтування інтерпретується через вправи зі зброєю, перетворюючись в практичну техніку. Техніка випробовується і перевіряється в навчальних спарингах і поєдинках на турнірах.

Зародившись наприкінці XX віку у архівах #і бібліотеках, як теоретична дисципліна, предмет вивчення некоторых істориків, НІМА-рух виросло до всемирного популярного хобі, до любительського фехтування з визнаними чемпіонатами Європи, США #і Росії, до #національний видів спорту у некоторых країнах #і до міжнародної федерації #і #міжнародний ліг, объединяющих тисячі людей.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кондратьев В. А., Антонович А. А. Историческое фехтование //М.: Центрполитграф. — 2000.
  • Мишенев С. В. Историческое фехтование //На пути к вершине. СПБ: АТОН. — 1999.
  • Бугорская О. А. Классификация холодного оружия Руси в теории и практике исторического фехтования (на примере рогатины) //Слобожанський науково-спортивний вісник: [наук.-теорет. журнал].-Харків. — 2013. — №. 5. — С. 37-40.
  • Кондратьев В. Боевое историческое фехтование //М: Фаир-пресс. — 2004.

Посилання[ред. | ред. код]