Історіографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія науки
Wien-Parlament-Herodot.jpg
«Батько історії» Геродот
 
List-Class article ХронологіяКатегорія КатегоріяNuvola apps kalzium.svg Портал

Історіогра́фія (від грец. ἱστορία (історія) — розповідь про минуле та грец. γραφω (графо) — пишу) як поняття застосовується у трьох значеннях:

  • як спеціальна галузь історичної науки, що вивчає її історію, процес нагромадження і розвитку історичних знань;
  • як сукупність досліджень, наукової літератури, присвячених певній добі, періоду, проблемі, події, регіону чи країні;
  • як науковий аналіз повноти і достовірності дослідження в історичній науці тієї чи іншої проблеми, теми, події, певного періоду конкретної доби.

Історіографія вживається у вдосконаленні методології історичних досліджень.

Українська історіографія — спеціальна галузь історичної науки, яка вивчає тенденції розвитку історичних знань, української історичної думки, діяльність наукових осередків та центрів історичної науки, внесок визначних українських істориків у збагачення історичних знань не лише з історії України, але й світової історії.

В Україні термін «історіографія» в його сучасному значенні дістав поширення в другій половині XIX ст., спочатку в Галичині, а пізніше на Наддніпрянщині. Імператорський університет Св. Володимира був одним з піонерів серед російських університетів щодо викладання історіографії. У 1874 професор І. Лашнюков опублікував у Києві «Очерки русской историографии». Велику увагу історіографічним дискурсам приділяли університетські професори М. Максимович, М. Костомаров, В. Іконников, В. Антонович.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • О. М. Богдашина. Критика історичних джерел в українській історіографії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 396. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • Мюнхенська школа історії України (1946—1991): Історіогр. дослідж. / І. Монолатій, О. Вишиванюк; Ін-т упр. природ. ресурсами навч.-наук. комплексу Нац. ун-ту «Львів. політехніка». — Коломия, 2001. — 131 c. — Бібліогр.: 250 назв.
  • Українська історіографія на зламі XX і XXI століть: здобутки і проблеми / ред.: Л. Зашкільняк; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л., 2004. — 405 c.
  • Французька історіографія ХХ століття: Навч. посіб. для студ. гуманіт. ф-тів вищ. навч. закл. / Ж. Б. Дюпон-Мельниченко, В. Ададуров; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Ін-т іст. дослідж. — Л. : «Класика», 2001. — 158 c. — (Сер. іст. вид.; N 2). — Бібліогр.: с. 89-91.

Посилання[ред. | ред. код]