Історіографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Батько історії» Геродот

Історіогра́фія (від грец. ἱστορία (історія) — розповідь про минуле та грец. γραφω (графо) — пишу) як поняття застосовується у трьох значеннях:

  • як спеціальна галузь історичної науки, що вивчає її історію, процес нагромадження і розвитку історичних знань;
  • як сукупність досліджень, наукової літератури, присвячених певній добі, періоду, проблемі, події, регіону чи країні;
  • як науковий аналіз повноти і достовірності дослідження в історичній науці тієї чи іншої проблеми, теми, події, певного періоду конкретної доби.

Українська історіографія — спеціальна галузь історичної науки, яка вивчає тенденції розвитку історичних знань, української історичної думки, діяльність наукових осередків та центрів історичної науки, внесок визначних українських істориків у збагачення історичних знань не лише з історії України, але й світової історії.

В Україні термін «історіографія» в його сучасному значенні дістав поширення в другій половині XIX ст., спочатку в Галичині, а пізніше на Наддніпрянщині. Імператорський університет Св. Володимира був одним з піонерів серед російських університетів щодо викладання історіографії. У 1874 професор І. Лашнюков опублікував у Києві «Очерки русской историографии». Велику увагу історіографічним дискурсам приділяли університетські професори М. Максимович, М. Костомаров, В. Іконников, В. Антонович.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Калакура Я. С. Українська історіографія: Курс лекцій.- 2004. — 496 с.
  • Советская историческая энциклопедия. Гл.ред. Е. М. Жуков.- М., изд-во «Советская энциклопедия»,1965
  • Єжи Топольський. Як ми пишемо і розуміємо історію. Таємниці історичної нарації. Київ, «К. І.С.», 2012. — 400 с. http://libra.in.ua/topolski


Наука Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.