Історія Інтернету

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Історія Інтернету бере свій початок із розробок, спрямованих на створення та взаємозв’язок комп’ютерних мереж, що з’явилися внаслідок досліджень США та передбачали міжнародну співпрацю, зокрема з дослідниками з Великої Британії та Франції[1][2][3].

Початки Інтернету[ред. | ред. код]

Інформатика наприкінці 1950-х років була новою дисципліною, яка вивчала розподіл часу між користувачами тогочасних комп'ютерів, а дещо пізніше - можливості доступу до обчислювальних ресурсів через телекомунікаційні мережі.

Проект глобальної комп’ютерної мережі був описаний в 1960 р. Дж.Ліклідером[4].

Творцем концепції Інтернету є Пол Берен, який у 1962 р. опублікував 12-томну роботу у якій запропонував розподілену мережу на основі даних у блоках повідомлень, здатну пережити прогнозовану на той час Третю світову війну. У 1965 р. Дональд Девіс, працюючи у Національній Фізичній Лабораторії (NPL) у Великій Британії, розробив принцип системи комутації пакетів та запропонував побудувати національну комерційну мережу даних[5][6].

ARPANET[ред. | ред. код]

Історія Інтернету починається 29 жовтня 1969 року, коли Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі (UCLA), а незабаром і три інші університети взяли участь в експерименті, який мав дослідити можливість побудови комп’ютерної мережі без виділеної центральної точки, яка могла б функціонувати, навіть якщо якась її частина була пошкоджена - всі наявні на той час мережі керувалися одним основним комп’ютером, збій якого зробив всю мережу непридатною для використання. Така мережа не була придатною для командування армією під час війни, оскільки головний вузол мережі був би першою метою ворожої атаки. Експеримент фінансувався Агентством перспективних дослідницьких проектів(ARPA) Міністерства оборони США , яке уклало контракти на розробку проєкту ARPANET, керівниками якого стали Роберт Тейлор та Лоуренс Робертс. ARPANET використовувала технологію комутації пакетів, запропоновану Дональдом Девісом та Полом Береном, співробітником корпорації RAND[7], підкріплену математичними дослідженнями початку 1970-х Леонарда Кляйнрока з UCLA. Мережу побудували Болт, Беранек та Ньюман[8].

ARPANET було виведено з експлуатації в 1990 році.

TCP/IP[ред. | ред. код]

На початку 1970-х передачу даних забезпечували ранні мережі комутації пакетів, такі як NPL, ARPANET, Merit Network та CYCLADES. Проєкти ARPA та діяльність міжнародних робочих груп призвели до розробки протоколів для роботи в Інтернеті, в яких декілька окремих мереж могли бути об'єднані в одну спільну мережу. Боб Кан з ARPA та Вінт Серф із Стенфордського університету у 1974 році опублікували дослідження, результати якого було використано для створення протоколу керування передачею (TCP) та Інтернет-протоколу (IP) - двох основних протоколи Інтернету. Дизайн протоколу включав концепції французького проекту CYCLADES розробника Луї Пузена[9].

TCP - це протокол управління передачею, згідно з яким дані, що надсилаються через Інтернет, у відправника розбиваються на так звані пакети та з’єднуються у одержувача. IP - це протокол, який визначає спосіб адресації. Будь-які два комп'ютери, що використовують TCP/IP, можуть бути підключені один до одного. Якщо в частині мережі виникає несправність, інформація пропускає цей фрагмент мережі і по-іншому досягає місця призначення. TCP формально не залежить від IP - тобто він може використовуватися з комп'ютерною системою ідентифікації, яка не є IP.

Спочатку мережа ARPANET використовувала кілька різних способів ідентифікації комп’ютерів, і лише роботи Джонатана Постела на початку 1980-х років призвели до їх об’єднання у тому вигляді, який ми знаємо сьогодні. Постел в 1982-1983 рр. також створив другу фундаментальну опору Інтернету - систему DNS , яка пов'язує номери IP комп'ютерів з ієрархічно побудованими доменними іменами в Інтернеті .

У 1983 р. протоколи TCP/IP були прийняті як військові стандарти. На той час термін Інтернет став загальновживаним. У 1989 році, коли проект ARPANET було закрито, але до 1991 року існувала заборона на використання TCP/IP в комерційних цілях, видана Національним науковим фондом, скасування цієї заборони зробила Інтернет доступним для більш широкого кола користувачів.

USENET

У 1979 році, на противагу закритій ARPANET, американськими студентами, які вивчали інформатику, було створену мережу USENET, яка з'єднувала спочатку лише два університети. Поступово вона набула поширення серед багатьох ІТ-спеціалістів. Розвиток USENET швидшим, ніж ARPANET, завдяки численним дискусійним групам, причому не лише професійним, але й розважальним. У 1982 р. було об'єднано мережі Usenet та Arpanet та створено кілька університетських мереж: CSNET, Theorynet та BITNET.

NSFNET[ред. | ред. код]

На початку 1980-х років Національний науковий фонд (NSF) фінансував національні суперкомп'ютерні центри в декількох університетах США та забезпечив їх зв'язок у 1986 році за допомогою проекту NSFNET. Таким чином було створено можливість мережного доступу до обчислювальних потужностей цих суперкомп'ютерів для дослідницьких та наукових організацій у США. Міжнародні зв’язки з NSFNET, поява такої архітектури, як система доменних імен(DNS), і прийняття в наявних мережах на міжнародному рівні протоколу TCP/IP ознаменували початок Інтернету.

У кінці 1980-х почали з’являтися перші комерційні постачальники послуг Інтернету (ISP), обмежені приватні зв’язки з частинами Інтернету офіційно комерційними структурами виникли в кількох американських містах наприкінці 1989 та 1990 років. NSFNET було виведено з експлуатації в 1995 році, знявши останні обмеження щодо використання Інтернету для передавання комерційного трафіку.

Всесвітня мережа[ред. | ред. код]

У березні 1989 р. Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо подали до керівництва ЦЕРН проєкт створення мережі гіпертекстових документів під назвою "Всесвітня павутина"(World Wide Web) . Це мала бути колекція гіпертекстових документів для полегшення роботи в ЦЕРНі, і яка пов’язувала документи в інформаційну систему, доступну з будь-якого вузла мережі. У грудні 1990 року Тім Бернерс-Лі створив основи HTML та перший вебсайт. Два роки по тому було створено перший графічний веббраузер Mosaic. У 1994 році співавтор браузера Mosaic - Марк Андрессен з Університету Іллінойсу заснував Netscape Communications в Каліфорнії. Незабаром після випуску комерційної версії браузера Netscape випустив вдосконалений Netscape Commerce S.


З середини 90-х років Інтернет справив революційний вплив на культуру, комерцію та технології через поширення спілкування електронною поштою, обміну миттєвими повідомленнями, телефонних голосових інтернет-дзвінків за протоколом VoIP, відеочатів, дискусійних форумів, блогів, соціальних мереж та вебсайтів Інтернет-магазинів. Збільшується обсяг даних, які передаються на високій швидкості через волоконно-оптичні мережі, що працюють зі швидкістю 1 Гбіт/с, 10 Гбіт/с або більше. Поява та розвиток Інтернету докорінно змінило світову систему комунікацій і було надзвичайно швидким в історичному плані: в 1993 році через Інтернет передавалось лише 1% інформації двосторонніх телекомунікаційних мереж, в 2000 році - більше 51% і більше 97% всього обсягу телекомунікаційної інформації в 2007 року[10]. Інтернет продовжує розвиватись, збільшується обсяг інтернет-трафіку, інтернет-торгівлі, розваг(мобільні ігри, відео та аудіо сервіси) та кількість користувачів соціальних мереж. Разом з тим майбутнє глобальної мережі може визначатися регіональними відмінностями у законодавстві, яке регулює доступ до інформації[11].

Хронологія появи та розвитку Інтернету[ред. | ред. код]

1938-1945[ред. | ред. код]

  • Створення обчислювальних машин - комп'ютерів, для автоматизованих обчислень за програмами, що зберігалися на перфокартах або в пам'яті.

Кінець п'ятдесятих[ред. | ред. код]

  • поява систем розподілу часу: кілька користувачів одночасно працюють на одній машині. Приклади: CTSS , PLATO

1959-1961[ред. | ред. код]

  • створення першого мінікомп'ютера

Початок шістдесятих[ред. | ред. код]

  • поява ідеї мережі (спільна робота, обмін даними та електронною поштою), застосування в ARPA та різних американських університетах

1966[ред. | ред. код]

  • перші експерименти з об'єднанням комп'ютерів у мережу спонсоровані ARPA. Це агентство фінансувало створення першої мережі, що з'єднувала географічно віддалені комп'ютери - ARPANET

1969[ред. | ред. код]

  • створення ARPANET, що забезпечувала передачу файлів, обмін даними та роботу з електронною поштою

1988[ред. | ред. код]

  • створена система Інтернет-дзвінків IRC.

1989[ред. | ред. код]

  • 13 березня 1989 року фізик Тім Бернерс-Лі оприлюднив свій проект подання інформації.

1990[ред. | ред. код]

1991[ред. | ред. код]

  • Вчені ЦЕРН розробили стандарт WWW
  • скасовано заборону на використання Інтернету в комерційних цілях
  • перші сервери створено в Європі
  • весна - створено NASK
  • квітень - створено протокол Gopher
  • грудень - перший сервер за межами Європи під назвою SLAC ( Stanford Linear Accelerator Center ) створено в США

1992[ред. | ред. код]

  • до листопада у світі створено 26 серверів
  • кількість комп’ютерів в Інтернеті перевищила 1 000 000.

1993[ред. | ред. код]

  • лютий - створено перший веббраузер для перегляду графічних сторінок - Mosaic (доступний для PC та Apple Macintosh)
  • у жовтні вже існує понад 200 серверів у всьому світі
  • з'явилось Tucows - одне з найбільших сховищ умовно-безкоштовного, безкоштовного і демо-програмного забезпечення

1994[ред. | ред. код]

1995[ред. | ред. код]

  • 23 серпня презентовано веббраузер на основі коду Mosaic - Internet Explorer
  • 3 вересня було запущено EBay
  • запущено пошукову систему AltaVista

1996[ред. | ред. код]

  • створено пошукову систему HotBot
  • прем'єра CSS
  • створюється перша послуга обміну миттєвими повідомленнями - ICQ

1997[ред. | ред. код]

  • офіційна прем'єра PHP
  • створено JavaScript
  • зареєстровано домен Google.com
  • створена перша MMO гра (за допомогою Інтернету) - Ultima Online
  • Nokia 9000i Communicator - перший мобільний інтернет-пристрій

1998[ред. | ред. код]

  • створено компанію Google Technology Inc. (тепер Google Inc.)
  • створюється портал Internet Archive, на якому зберігаються заархівовані версії вебсайтів

2000[ред. | ред. код]

  • прем'єра XHTML
  • створено стрічку новин RSS
  • 11 липня - індекс пошуку Google перевищив 1 млрд позицій

2003[ред. | ред. код]

  • створено - LinkedIn

2004[ред. | ред. код]

  • створена перша програма для голосових дзвінків Skype
  • 4 лютого - створено Facebook
  • 17 лютого - індекс Google перевищив 6 мільярдів позицій  .
  • 9 листопада - створено Mozilla Firefox

2005[ред. | ред. код]

  • лютий - створено YouTube
  • створено - Reddit

2006[ред. | ред. код]

  • створено - WikiLeaks
  • створено - Twitter
  • створено - Spotify

2007[ред. | ред. код]

  • створено - Мой мир
  • створено - Change.org
  • створено - Tumblr

2009[ред. | ред. код]

  • створено - Brainly
  • створено - WhatsApp

2010[ред. | ред. код]

  • створено - SoundCloud
  • створено - Instagram
  • створено - Ask.fm
  • створено - Viber

2011[ред. | ред. код]

  • створено - Pinterest
  • створено - Kwai
  • створено - Snapchat

2012[ред. | ред. код]

  • створено - MeWe

2013[ред. | ред. код]

  • створено - Telegram

2015[ред. | ред. код]

  • створено - Discord

2016[ред. | ред. код]

  • створено - TikTok

2017[ред. | ред. код]

  • створено - Likee


Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Computer History Museum, SRI International, and BBN Celebrate the 40th Anniversary of First ARPANET Transmission, Precursor to Today's Internet | SRI International. web.archive.org. 29 березня 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 1 грудня 2020.
  2. by Vinton Cerf, as told to Bernard Aboba (1993). "How the Internet Came to Be". Retrieved September 25, 2017. We began doing concurrent implementations at Stanford, BBN, and University College London. So effort at developing the Internet protocols was international from the beginning. Архів оригіналу за 26 вересня 2017.
  3. Hauben, Ronda (May 1, 2004). "The Internet: On its International Origins and Collaborative Vision A Work In-Progress". Архів оригіналу за 1 лютого 2020.
  4. Licklider, J. C. R. (1960). Man-Computer Symbiosis.
  5. Yates, David M. (1997). Turing's Legacy: A History of Computing at the National Physical Laboratory 1945-1995 (англ.). National Museum of Science and Industry. ISBN 978-0-901805-94-2. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
  6. Campbell-Kelly, M. (1987-07). Data Communications at the National Physical Laboratory (1965-1975). Annals of the History of Computing. Т. 9, № 3/4. с. 221—247. doi:10.1109/MAHC.1987.10023. ISSN 0164-1239. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
  7. "A Flaw In The Design". The Washington Post. May 30, 2015. Historians credit seminal insights to Welsh scientist Donald W. Davies and American engineer Paul Baran. Архів оригіналу за 8 листопада 2020.
  8. Press, Gil. A Very Short History Of The Internet And The Web. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 1 грудня 2020.
  9. The Economist: United Kingdom. The Economist : United Kingdom. (English) . 1843. ISSN 0013-0613. OCLC 1159796912. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
  10. "The World's Technological Capacity to Store, Communicate, and Compute Information", Martin Hilbert and Priscila López (2011), Science, 332(6025), pp. 60–65. Архів оригіналу за 27 липня 2013.
  11. Board, The Editorial (16 жовтня 2018). Opinion | There May Soon Be Three Internets. America’s Won’t Necessarily Be the Best. (Published 2018). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 грудня 2020.