Перейти до вмісту

Історія азартних ігор в Україні

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Історія азартних ігор в Україні охоплює період від початку азартних ігор, перших спроб регулювати гральний бізнес, його заборону та період легалізації.

Ранні тенденції азартних ігор на території України

[ред. | ред. код]

Історія азартних ігор в Україні сягає часів Київської Русі. Найпопулярнішими іграми тоді були кості, горіхи, шашки та шахи. Перші азартні ігри на території України у звичному форматі набули поширення у XVI ст. — XVII ст.. Тоді почали з'являтися перші гральні заклади у великих містах, де можна було грати в рулетку, карти та інше — їх називали «домами ігор» або «казино».

У XX ст., за часів окупації СРСР, гемблінг був заборонений. Це було пов'язано з ідеологією радянської влади, яка вважали азартні ігри буржуазним пережитком. Виключенням був тоталізатор на іподромах, який став єдиною дозволеною азартною грою в СРСР[1][2].

Попри заборону, в СРСР існував великий нелегальний ринок азартних ігор. У 1989 році його спробували врегулювати та видали указ про легалізацію казино.

Азартні ігри в Україні до заборони

[ред. | ред. код]

На початку 1991 року компанія Amherst International відкрила перше легальне казино в Україні - в київському готелі «Русь». Це було підвальне приміщення готелю, де стояло 8 ігрових столів та стільки ж гральних автоматів. Наступного року в історичному центрі Києва відкрили ще три казино з гральними автоматами та ігровими столами. Далі аналогічні заклади з'явилися в Донецьку, Харкові, Одесі, Дніпропетровську та інших містах[3][4].

У 1997 році була зафіксована перша спроба врегулювати азартні ігри в Україні. Ліцензійна палата України ввела класифікацію азартних ігор, куди увійшли всі розваги, від яких людина могла отримати грошовий виграш[5][6].

На початку 2000-х гемблінговий бізнес продовжував розвиватися, але разом з тим зростала і кількість проблем, пов'язаних з ігровою залежністю та відсутністю належного оподаткування. Особливої популярності набули слот-машини — різновид ігрових автоматів для азартної гри, які в народі отримали назву «однорукі бандити» завдяки характерній ручці для запуску гри. У 2007 році лише в Києві їх було близько 15 тисяч[7].

Заборона грального бізнесу в Україні

[ред. | ред. код]

Гральний бізнес в Україні був незаконним з 2009 року до серпня 2020 року. Цьому сприяв суспільний резонанс, спричинений негативними наслідками гемблінгу, зокрема ігровою залежністю. Вимоги громадськості щодо жорсткішого регулювання ігрової індустрії сприяли реакції у Верховній Раді. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко пролобіювала Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 25 травня 2009 року[8][9].

Припинення азартних ігор призвело до їх криміналізації, коли правоохоронні органи за винагороду почали «прикривати» і розширювати гральний бізнес. До бюджету стало надходити менше грошей[10][11][12].

Попри заборону азартних ігор, в Україні продовжували працювати незаконні гральні автомати та букмекерські контори під виглядом лотерей, які стали виключенням із закону[13][14].

У 2015—2016 роках питання легалізації грального бізнесу активно дискутувалось та було проведено перший Гральний Конгрес України — Ukrainian Gaming Congress, що відбувся 29 вересня у Києві. Прихильниками легалізації були Арсеній Яценюк, який хотів податками з азарту фінансувати культуру, тодішній міністр економіки Айварас Абромавічус пропонував відкривати казино у 4- та 5-зіркових готелях, а колишній голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі пояснював, що попри формальну заборону казино існують, а їх легалізація дозволить поповнити доходи місцевих бюджетів[15][16][17].

Станом на грудень 2019 року, в Україні працювало щонайменше 5,3 тис. нелегальних ігрових закладів[18].

20 грудня Кабінет Міністрів України заборонив розповсюдження лотерей на ліцензійних умовах, заборонивши проведення грального бізнесу під виглядом державних лотерей. Уряд доручив поліції перевірити роботу державних лотерей. Того ж дня СБУ й поліція закрили доступ українських інтернет-користувачів до 154 сайтів з онлайн-казино, зупинено роботу понад 5300 гральних закладів, вилучено обладнання на суму 50 млн грн. Деякі казино продовжували роботу за зачиненими дверима, пускаючи до зали лише постійних гравців після дзвінка[19][20][21][22].

Період легалізації азартних ігор в Україні

[ред. | ред. код]

2020

[ред. | ред. код]

У 2020 році уряд України зняв мораторій та розпочати процес легалізації гемблінгу. У серпні набув чинності закон про регулювання діяльності з організації проведення азартних ігор, згідно з яким дозволялася організація гемблінгу у відповідних закладах у режимі офлайн та онлайн, букмекерська діяльність, узаконювалися зали ігрових автоматів та покер[23][24].

23 вересня Кабінет Міністрів України створив Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), а 5 жовтня затвердив умови конкурсу для участі в ній[25]. Комісія стала українським державним регулятором, що займається ліцензуванням та регулюванням сфери азартних ігор в Україні. 21 жовтня КРАІЛ очолив ветеран АТО Іван Рудий, іншими членами комісії стали Олена Водолажко та Євген Гетьман[26].

В листопаді на конференції SBC Digital Summit CIS Україну було названо найбільш перспективним ринком серед країн колишнього СРСР із можливостями росту онлайн-гемблінгу на наступні п'ять років[27].

2021—2022

[ред. | ред. код]

В лютому 2021 року в Україні було видано перші ліцензії для організації азартних ігор, їх отримали «Спейсикс» (брендом «Космолот»[28]), «Паріматч», «Геймдев», Favbet та інші[29].

24 лютого 2021 року була проведена перша тематичної конференції з азартних ігор в Україні — Ukrainian Gaming Week, а 23-24 березня відбулась виставка UGW 2021[30]. За даними голови КРАІЛ Івана Рудого, за лютий бюджет отримав 70,2 млн грн від видачі ліцензій, всього протягом 2021 року планувалося отримати 6-7 млрд гривень[31]. За даними НБУ у 2021 році гральний бізнес сплатив 204 млн грн податків, а у 2022 році показники зросли до 730 млн грн[32].

2023

[ред. | ред. код]

12 січня Верховна Рада України ухвалила закон № 8079, заборонивши гральному бізнесу користуватися спрощеною системою оподаткування, 13 лютого президент Зеленський підписав закон. Податок на імовірний виграш для громадян прирівнявся до оподаткування заробітної платні[33][34]. Попри регулювання й можливість легальної роботи, станом на 2023 рік в Україні діяли 14 легальних та 1100 нелегальних казино та букмекерських компаній[35].

10 березня Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про санкції терміном на 50 років щодо ряду компаній, серед них була Parimatch[36].

За підсумками 2023 року гральний бізнес сплатив 10,4 млрд грн, що у 14 разів більше ніж у 2022 році, найбільше сплатили «Спейсикс» та «Фавбет»[37][38].

Повторна заборона грального бізнесу в Україні

[ред. | ред. код]

На початку березня 2024 року військовослужбовець ЗСУ та активіст Павло Петриченко опублікував петицію про заборону військовослужбовцям доступ до азартних ігор та онлайн-казино під час дії воєнного стану. 20 квітня Президент України підписав указ[39][40][41]. 24 квітня 2024 року Верховна Рада України підтримала законопроєкт про ліквідацію КРАІЛ і обмеження роботи онлайн-казино[42].

27 квітня 2024 року в Україні було заблоковано понад 2500 сайтів з азартними іграми без ліцензій. Станом на квітень в Україні розслідувалося понад 450 кримінальних справ за незаконну організацію азартних ігор. Повідомлено про підозру 21 особі, до суду скеровано обвинувальні акти стосовно 72 осіб, в тому числі 7 обвинувальних актів щодо 68 учасників злочинних угруповань[43].

21 травня 2024 року Кабмін заборонив рекламу азартних ігор та букмекерських компаній[44].

Згідно дослідження Центру Разумкова, проведеного з 20 по 28 червня 2024 року, 27 % українців, на думку родичів, друзів і знайомих, мають проблеми з азартними іграми. При цьому лише 8,5 % респондентів визнали, що грали в онлайн-казино або робили ставки на спорт. Опитування було проведене серед 2027 респондентів віком від 18 років, похибка вибірки не перевищує 2,3 %[45].

Організатори азартних ігор за 8 місяців 2024 року сплатили 11,7 млрд грн податків, що у 2,1 раза більше, ніж за аналогічний період 2023 року[46].

У вересні 2024 року в Україні заблокували 31 додаток онлайн-казино, включно з 19 онлайн-казино у Google Play та 12 — в App Store[47].

4 грудня 2024 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 9256-д щодо посилення контролю на гральному ринку та ліквідації КРАІЛ[48].

8 вересня 2025 року PlayCity спільно з Meta закрили 22 Instagram-сторінки за поширення незаконної реклами азартних ігор. Сумарна аудиторія заблокованих сторінок перевищує 2,8 млн користувачів. Порушників виявили завдяки як моніторингу PlayCity, так і зверненням українців[49].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Історія азартних ігор в Україні — стаття на УкрЛіб. www.ukrlib.com.ua. Процитовано 16 вересня 2024.
  2. ↑ Коваленко, Наталка; Шерстюк, Надія (25 червня 2010). Майбутнє українських іподромів. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  3. ↑ OBOZ.UA (24 серпня 2013). История азартных игр в Украине (часть 2). OBOZREVATEL (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
  4. ↑ Чечельницький, А. В. Казино. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  5. ↑ Від закладів азартних розваг до ліцензійних онлайн-майданчиків: історія українських казино. 24 Канал (укр.). 23 листопада 2023. Процитовано 16 вересня 2024.
  6. ↑ Про Положення про Ліцензійну палату України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  7. ↑ Игры в законе. Игорный бизнес должен приносить доход государству, а не мафии. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
  8. ↑ Про заборону грального бізнесу в Україні. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  9. ↑ Тимошенко визнала що гральний бізнес процвітає і надалі - Новини України на 1+1 - ТСН.ua. web.archive.org. 24 грудня 2014. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 16 вересня 2024.
  10. ↑ Журналістське розслідування: хто "кришує" гральний бізнес в Івано-Франківську? (фото + ВІДЕО) – Версії (укр.). 9 червня 2014. Процитовано 16 вересня 2024.
  11. ↑ На Хмельниччині незаконний гральний бізнес не зникне, поки його «кришує» міліція - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  12. ↑ shpilman. Міліція таки кришує гральний бізнес в Ужгороді? (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  13. ↑ Карти, гроші, казино. Навіщо і як в Україні збираються легалізувати гральний бізнес. ТСН.ua (укр.). 11 листопада 2016. Процитовано 16 вересня 2024.
  14. ↑ Закон про заборону грального бізнесу набув чинності. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  15. ↑ Яценюк хоче легалізувати гральний бізнес для отримання коштів на культуру. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  16. ↑ Саакашвілі виступив за легалізацію грального бізнесу. LB.ua. 16 липня 2015. Процитовано 16 вересня 2024.
  17. ↑ Абромавичус виступає за легалізацію грального бізнесу в Україні. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  18. ↑ Zaxid.net (14 липня 2020). Верховна Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  19. ↑ Поліція припинила діяльність більше 150 онлайн-казино. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
  20. ↑ У підпільних казино проводяться масові обшуки. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
  21. ↑ Поліцейські припинили діяльність понад 5 тисяч ігрових закладів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
  22. ↑ З закритих одеських "лотомаркетів" і "космолотів" почали знімати вивіски. 24 Канал (укр.). 21 грудня 2019. Процитовано 16 вересня 2024.
  23. ↑ Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  24. ↑ Мільярдні податки та жорсткі обмеження: як працює гральний бізнес в Україні. 24 Канал (укр.). 16 березня 2023. Процитовано 16 вересня 2024.
  25. ↑ Кабмін створив комісію з регулювання азартних ігор. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
  26. ↑ Кабінет Міністрів України - Про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 16 вересня 2024.
  27. ↑ sbcnews.
  28. ↑ Комісія по гральному бізнесу видала першу ліцензію: скільки за неї заплатять. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  29. ↑ Бюджет отримав понад 20 млн грн за першу ліцензію на онлайн-казино. ГЛАВКОМ (укр.). 9 лютого 2021. Процитовано 16 вересня 2024.
  30. ↑ Игорная выставка Ukrainian Gaming Week 2021, 14 — 15 сентября 2021, Киев. DOU (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
  31. ↑ Легалізація грального бізнесу в Україні: які надходження очікують отримати в бюджет. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2024.
  32. ↑ НБУ: обіг грального бізнесу в Україні сягає 15 мільярдів на місяць. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  33. ↑ В Україні скасували податкові пільги для грального бізнесу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  34. ↑ Гральний бізнес в Україні позбавили податкових пільг. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  35. ↑ В Україна залишається близько 1100 нелегальних казино та букмекерських компаній, - експерт. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  36. ↑ Указ Президента України №145/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року " про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"». Президент України. 10 березня 2023. Архів оригіналу за 9 жовтня 2024. Процитовано 27 січня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  37. ↑ Податки грального бізнесу за 2023 рік перевищили обсяг за 2022 у 14 разів. Економічна правда (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  38. ↑ Доходи найбільших компаній грального бізнесу: дані за 2023р (укр.). 11 квітня 2024. Процитовано 16 вересня 2024.
  39. ↑ Обмеження роботи онлайн казино. Петиції до Президента України. 29 березня 2024. Архів оригіналу за 13 лютого 2025. Процитовано 16 вересня 2024.
  40. ↑ Зеленський заборонив доступ військовим до азартних ігор. Як це має вирішити проблему в ЗСУ. BBC News Україна (укр.). 20 квітня 2024. Процитовано 16 вересня 2024.
  41. ↑ Указ Президента України №234/2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 квітня 2024 року " "». Президент України. 20 квітня 2024. Архів оригіналу за 5 січня 2025. Процитовано 27 січня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  42. ↑ У Раді зробили крок до ліквідації КРАІЛ та посилення контролю за онлайн-казино. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 вересня 2024.
  43. ↑ Заблоковано понад 2500 вебсайтів, які забезпечували діяльність проведення азартних ігор. Результати роботи Офісу Генпрокурора в сфері протидії нелегальним азартним іграм. www.gp.gov.ua (англ.). Процитовано 16 вересня 2024.
  44. ↑ Кабінет Міністрів України - Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 р. № 566. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 16 вересня 2024.
  45. ↑ 27 % українців стикаються з проблемами азартних ігор — соціологічне дослідження. // Автор: Анатолій Якобчук. 25.09.2024, 20:58
  46. ↑ Гральний бізнес збільшив сплату податків більш ніж удвічі з початку року – Гетманцев — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 10 вересня 2024. Процитовано 16 вересня 2024.
  47. ↑ В Україні заблокували ще 31 застосунок онлайн-казино. // Автор: Скарбик Павло. 19.09.2024
  48. ↑ Парламент ухвалив закон про ліквідацію КРАІЛ і посилення контролю на гральному ринку. // Автор: Юлія Вдовиченко. 04.12.2024, 21:35
  49. ↑ PlayCity заблокувала ще 22 блогерів в Instagram за рекламу казино. 08.09.2025, 22:47
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Історія_азартних_ігор_в_Україні&oldid=46287262