Історія живопису

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Історія живопису сягає далекого минулого і розпочинається від перших артефактів доісторичної людини і охоплює всі культури. Історія живопису являє собою майже безперервну античну традицію. В різних культурах, на різних континентах і впродовж тисячоліть, історія живопису — це безперервна ріка творчості, яка триває в XXI столітті. До XX століття воно спиралось в першу чергу на репрезентативні, релігійні і класичні мотиви, після чого отримали підтримку більш абстрактні і концептуальні підходи. Події у східному живописі в цілому відбулись на кілька століть раніше, ніж події у західному живописі[1]. На фриканське, єврейське, ісламське, індійське[2], китайське і японське[3] мистецтва значний вплив мало західне мистецтво і навпаки[4].

Первісно мистецтво слугувало утилітарним цілям під імперським, приватним, громадянським і релігійним патронажем, пізніше, західне і східне мистецтва знайшло підтримку в аристократії і середнього класу.

Починаючи з Нового часу, через Середньовіччя і Відродження художники працювали на церкву і богату аристократію.[5]Починаючи з періоду Бароко митці отримували винагороду від більш освіченого і заможного середнього класу.[6]Насамкінець, за заході ідея «мистецтво для мистецтва» знайшла відображення в роботах художників епохи Романтизму, таких як Франсіско-Хосе де Гойя, Джона Констебля та Джона Констебля.[7]У 19 столітті відбувся розквіт комерційного живопису, який отримав підтримку у 20 столітті.[8]

Доісторичний період[ред. | ред. код]

Найдавніші відомі малюнки датуються приблизно 40 000 років тому. Хосе Луїс Санчідріан з університету Кордови, Іспанія, вірить, що зображення, швидше за все, намальовані неандертальцями ніж сучасною людиною..[9][10][11] Зображення у печері Шове у Франції датуються 32 000 років. Вони створені за допомогою червоної охри і чорного пігменту і демонструють коней, носорогів, левів, буйволів, мамонтів або людину під час полювання. Існує багато прикладів печерних зображень по всьому світу у Франції, Індії, Іспанії, Португалії, Китаї, Австралії.

Існують різні припущення щодо значення цих малюнків. Існує точка зору, що доісторична людина малювала тварин, щоб заволодіти їх душею або духом щоб легше їх вполювати або зображення можуть репрезентувати анімістичне бачення світу. Вони можуть бути результатом потреби вираження, яка є вродженою для людей або малюнки можуть служити для передачі інформації.

В період палеоліту малюнки в печерах були рідкісні. Більшість з малюнків представляли тварин, не тільки тих, які використовувались в їжу, а також тварин, які втілюють для первісної людини силу, такі як єдинороги або представники родини котячих, такі малюнки можна побачити в печері Шове. Іноді вчені знаходять малюнки у вигляді крапок. Рідкісні зображення людини в печерному мистецтві — це відбитки рук і їх трафарети, фігури, які зображують людину або гібриди з тваринами. Печера Шове у Франції є важливою пам'яткою палеолітичного мистецтва, малюнки в ній датуються 31 000 років до н. е. Малюнки у печері Альтаміра у Іспанії виконані 14 000 — 12 000 років до н. е. і демонструють також бізонів. «Зал биків» у печері Ласко у Франції один з найвідоміших скупчень малюнків у світі і датується 15 000 — 10 000 р. до н. е.

Якщо малюнки у печерах і мають значення, то воно залишається на сьогодні невідомим. Печери не були постійним місцем проживання людей, вони могли використовуватись час від часу для проведення ритуалів. Малюнки тварин супроводжуються також зображеннями знаків, які можуть мати магічне підгрунтя. Малюнки схожі на стріли у печері Ласко іноді інтерпретується в якості календаря або альманаха, проте докази таких інтерпритацій відсутні.[13]Найбільш важливі роботи доби мезоліту — крокуючі воїни з наскальних малюнків, що знаходяться у провінції Кастельйон, Іспанія, вони датуються 7000-4000 років до н. е.

Техніка, яку використовували для нанесення на камінь — видування або випльовування пігменту. Малюнки доволі натурилістичні хоч і стилізовані. Фігури не тривимірні, хоча вони перекриваються одна одною.

Найраніші відомі індійські малюнки на камені доісторичної доби — петрогліфи, які знайдені в таких місцях як скельні укриття в Бхімбетці, деяким з них більше 5500 р. до н. е. Такі роботи тривали і через кілька тисячоліть, у 7 столітті, у скелях Аджанти, штат Махараштра, є добре збережені індійські кольорові малюнки — у більшості випадків це відтінки червоного і помаранчевого отримані з мінералів.

Схід[ред. | ред. код]

Розписи придворного життя з гробниці Сюй Сяньсю, династія Північна Ці, 571 рік, Тайюань, провінція Шаньсі, Китай
Малюнок на шовку, на якому чоловік верхи на драконі, V ст. до н. е.,період Чжаньґо, гробниця Зіданку № 1,Чанша, провінція Хунань

Живопис Сходу зазнав впливу широкого спектру різних культур і релігій. Розвиток живопису сходу історично рухався паралельно розвитку західного мистецтва і в цілому випереджав його на кілька століть[1]. Африканське мистецтво, єврейське мистецтво, ісламське мистецтво, індійське мистецтво[14], китайське мистецтво, корейське мистецтво, японське мистецтво[3] справили значний вплив на західне мистецтво і навпаки.[4]

Китайський живопис — один з найдавніших безперервних художніх традицій в світі. Найдавніші малюнки не репрезентативні проте декоративні; вони складалися з візерунків або малюнків, а не картин. Перші горшики прикрашались спіралями, зігзагами, крапками або тваринами. Лише під час періоду Чжаньґо (403—221 р. до н. е.) художники почали зображати світ довкола них. Японський живопис один з найдавніших і найбільш вишуканих творів японського мистецтва, що охоплює широке коло жанрів і стилей. Історія живопису Японії — це довга історія синтезу і змагання між японською естетикою і адаптацією імпортованих ідей. Корейський живопис, як незалежна форма починається приблизно з 108 р. до н. е., часу існування прото-держави Кочосон, роблячи його одним з найстаріших у світі. Мистецькі роботи того періоду еволюціонували в різні стилі, що характеризують період трьох держав, найбільш відомі малюнки і фрески, що прикрашають гробниці царів періоду Когурьо. Впродовж періоду Трьох держав, корейський живопис характеризується головним чином комбінацією пейзажів в корейському стилі, корейськими рисами обличчя, буддійськими темами, і акцентом на небесних спостереженнях, що сприяло швидкому розвитку корейської астрономії.

Східна Азія[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б The Meeting of Eastern and Western Art, Revised and Expanded edition (Hardcover) by Michael Sullivan.
  2. Art View; Eastern Art Through Western Eyes. The New York Times. 10 July 1994. Процитовано 30 November 2010. 
  3. а б Wichmann, Siegfried (1999). Japonisme: The Japanese Influence on Western Art Since 1858. ISBN 978-0-500-28163-5. 
  4. а б Sullivan, Michael (1989). The Meeting of Eastern and Western Art. University of California Press. ISBN 978-0-520-05902-3. 
  5. Discussion of the role of patrons in the Renaissance. Retrieved 11 November 2008.
  6. History 1450—1789: Artistic Patronage. Retrieved 11 November 2008.
  7. Victorianweb.org, Aesthetes, Decadents, and the Idea of Art for Art's Sake George P. Landow, Professor of English and the History of Art, Brown University. Retrieved 11 November 2008.
  8. Cézanne to Picasso: Ambroise Vollard, Patron of the Avant-Garde, Chicago Art Institute. Retrieved 11 November 2008 Архівовано 12 October 2008 у Wayback Machine..
  9. Fergal MacErlean (10 February 2012). First Neanderthal cave paintings discovered in Spain. New Scientist. Процитовано 10 February 2012. 
  10. Jonathan Amos, Red dot becomes oldest cave art, BBC
  11. Gizmodo, These Are the Earliest Human Paintings Ever
  12. Tacon, Paul; Mulvaney, Ken; Fullagar, Richard; Head, Lesley (1999). Bradshaws' – an eastern province?. Rock Art Research 16 (2): 127–129. 
  13. M. Hoover, «Art of the Paleolithic and Neolithic Eras», from Art History Survey 1, San Antonio College (July 2001; accessed 11 June 2005).
  14. Holland Cotter. NY Times. Архів оригіналу за 9 August 2014. Процитовано 27 October 2007.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)