Історія освоєння мінеральних ресурсів Колумбії
Історія освоєння мінеральних ресурсів Колумбії
Використання корисних копалин на території Колумбії відоме з Х-IX тис. до н.е, що підтверджено знахідками на стоянках Ель-Абра, Текендама, Суева та інших. Для виготовлення знарядь праці і полювання видобували кремній, кварц, пісковик, а також базальт і обсидіан. Кам'яні знаряддя застосовують аж до іспанського завоювання. У IV тис. до н.е на території Колумбії з'являється найдавніший в Америці глиняний посуд (поселення Пуерто-Орміга на узбережжі Карибського моря). Виготовлення кераміки швидко розвинулося, причому в глиняне тісто додавали різні мінеральні додатки.
З кінця I тис. до н.е в Колумбії почався видобуток солі з мінеральних покладів та соляних джерел (Боготинське плоскогір'я, Центральна Кордильєра, морське узбережжя). В цей час бере початок створення величезних кам'яних скульптур, будівництво монументальних ритуальних та могильних споруд (Сан-Августин, Тьєррадентро), основним матеріалом яких слугував вулканічний туф.
Використання корисних копалин на території Колумбії відоме з Х-IX тис. до н.е, що підтверджено знахідками на стоянках Ель-Абра, Текендама, Суева та інших. Для виготовлення знарядь праці і полювання видобували кремній, кварц, пісковик, а також базальт і обсидіан. Кам'яні знаряддя застосовують аж до іспанського завоювання. У IV тис. до н.е на території Колумбії з'являється найдавніший в Америці глиняний посуд (поселення Пуерто-Орміга на узбережжі Карибського моря). Виготовлення кераміки швидко розвинулося, причому в глиняне тісто додавали різні мінеральні додатки.
З кінця I тис. до н.е в Колумбії почався видобуток солі з мінеральних покладів та соляних джерел (Боготинське плоскогір'я, Центральна Кордильєра, морське узбережжя). В цей час бере початок створення величезних кам'яних скульптур, будівництво монументальних ритуальних та могильних споруд (Сан-Августин, Тьєррадентро), основним матеріалом яких слугував вулканічний туф.
На початку XVII ст. було виявлене гігантське корінне родовище золота Тітірібі (розташоване за 62 км на південний захід від Медельїна), яке забезпечило світове лідерство Колумбії у золотовидобутку більш ніж на два сторіччя. В період між 1600 і 1700 рр. на рудниках Колумбії видобуто 318 т золота (майже 40% світового видобутку), а в XVIII ст. вона ще більше зміцнила своє лідерство. Загалом рудники Колумбії дали понад 50% всього золота Іспанської Америки. Вичерпання колумбійських покладів і суттєве зменшення видобутку спостерігалися в першій половині XIX ст., коли золотовидобуток Колумбії поступився Бразилії (у 1824 р. у бразильському штаті Мінас-Жерайс, тобто „рудники дорогоцінностей”, було відкрито одно з найбільших родовищ Південної Америки Морру-Велью, яке дало близько 350 т золота).
На початку XXI ст. провідну роль в країні відіграє видобуток нафти, вугілля, природного горючого газу, золота і смарагдів. За видобутком смарагдів країна займає 1 місце у світі. Крім золота видобувають інші благородні метали — платину, срібло, а також самородну сірку, гіпс, фосфати і нерудні будівельні матеріали. У гірничій галузі зайнято 50 тис. чол. Провідна компанія гірничорудної промисловості «Empresa Colombia de Minas» (ECOMINAS), нафтової — «Empresa Colombia de Petroleo» (ECOPETROL), вугільної — «Carbones de Colombia» (CARBOCOL). Застосовується також форма змішаних компаній при експлуатації родовищ вугілля, руд нікелю і урану. Загалом же природні ресурси країни станом на кінець XX ст. Колумбії освоєні ще досить слабко.
Добувна промисловість відіграє важливу роль в експорті. Експортні надходження в 1997 р. становили 11,529 млрд дол., в тому числі від експорту нафти — 2,7 млрд дол., кам'яного вугілля — 888 млрд дол., нікелю — 161 млрд дол. Колумбія займає одне з провідних місць серед країн Заходу за експортом дорогоцінних каменів і благородних металів.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють в Медельїнському філіалі Антьокійського університету (м. Медельїн, 1937 р.) та в Сантандерському промисловому університеті (м. Букараманга, 1947 р.).
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.