Перейти до вмісту

Іст-Фінчлі (станція метро)

Координати: 51°35′13″ пн. ш. 0°09′53″ зх. д. / 51.58705° пн. ш. 0.164856° зх. д. / 51.58705; -0.164856
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іст-Фінчлі
Транспортна мережа Лондонський метрополітен Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Названо на честь Іст-Фінчліd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Барнет Редагувати інформацію у Вікіданих
Історичне графство Мідлсекс Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектор Чарльз Голден Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектурний стиль ар деко Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата офіційного відкриття 22 серпня 1867 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сусідня станція Фінчлі-Сентрал[1] і Гайґейт[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Обслуговується маршрутом Північна лінія Редагувати інформацію у Вікіданих
Залізнична лінія Північна лінія Редагувати інформацію у Вікіданих
Тарифна зона London fare zone 3d Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщини реєстрова будівля II ступеняd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нічний вигляд Редагувати інформацію у Вікіданих
Стан використання використовується[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічний код Великої Британії TQ2723589172[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Іст-Фінчлі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

51°35′13″ пн. ш. 0°09′53″ зх. д. / 51.58705° пн. ш. 0.164856° зх. д. / 51.58705; -0.164856

Іст-Фінчлі (англ. East Finchley) — станція відгалуження Хай-Барнет Північної лінії Лондонського метро. Станція розташована у 3-й тарифній зоні, у районі Фінчлі, боро Барнет, Лондон, між станціями Фінчлі-Сентрал та Хайгейт. Пасажирообіг на 2017 рік — 7.31 млн осіб.[3]

Конструкція станції: підземна мілкого закладення з двома прямими береговими платформами.

Історія

[ред. | ред. код]
  • 22.серпня 1867: відкриття станції у складі Great Northern Railway (GNR).[4][5]
  • 14. квітня 1940: відкриття трафіку Північної лінії[6]
  • 2. березня 1941: завершення трафіку London and North Eastern Railway
  • 1. жовтня 1962: завершення товарного трафіку[7]

Пересадки

[ред. | ред. код]
  • На автобуси London Bus маршрутів: 102, 143, 234, 263, 603, H3 та нічний маршрут N20[8]

Послуги

[ред. | ред. код]
Попередня станція Лінія Наступна станція
Фінчлі-Сентрал   Північна лінія   Хайгейт

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іст-Фінчлі (станція метро)
  1. ↑ а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
  2. ↑ а б National Heritage List for England
  3. ↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016. [Архівовано 2016-02-21 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Butt, 1995, с. 96.
  5. ↑ Northern Line - Dates. Clive's Underground Line Guides. 27 січня 2015. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 24 жовтня 2015.
  6. ↑ Rose, Douglas (1999). The London Underground, A Diagrammatic History. Douglas Rose/Capital Transport. ISBN 1-85414-219-4.
  7. ↑ Underground: The Journal of the London Underground Railway Society (PDF) (12). December 1962: 7. Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017. [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Buses from East Finchley (PDF). Transport for London. July 2014. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2015. [Архівовано 2015-09-28 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іст-Фінчлі_(станція_метро)&oldid=44053908