Італійська Лівія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Libia Italiana
Італійська Лівія
1911 – 1943
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Лівії
Лівія у 1940
зеленим: Територія анексована Італією
Світло зеленим: Лівійський Сахарський терен
Темно-зеленим: Інші італійські володіння і окуповані території
Чорним: Королівство Італія
Столиця Триполі
Мови італійська, арабська
Релігії Римо-Католицька Церква, Іслам
Форма правління колонія
Історія
 - Засновано 1911
 - Ліквідовано 1943
Попередник
Наступник
Flag of Italy (1861-1946).svg Італійська Керенаїка
Flag of Italy (1861-1946).svg Італійська Триполітанія
Flag of Italy (1861-1946).svg Італійська Північна Африка
Триполітанія Flag of the United Kingdom.svg
Киренаїка Flag of the United Kingdom.svg
Феццан Flag of France.svg

Італійська Лівія — італійська колонія, яка існувала 1934—1943, на терені сьогоденної Республіка Лівія.

Історія[ред.ред. код]

У результаті, італійсько-турецької війни (1911—1912) територія сьогоденної Лівії перейшла під владу Італії, яка створила свою колонію, Італійську Північну Африку. У 1927, були виділені Киренаїка і Триполітанія, а у 1934 вони були об'єднані в Лівію. Італійці запроваджували італіанізацію тубільців в Лівії.

Після окупації Італією Триполі в 1911 спалахнуло повстання в країні на чолі з національним героєм Лівії, Омар Мухтар. Для придушення повстання Беніто Муссоліні відрядив Родольфо Граціані, який очолив лівійські збройні сили. Партизани розгорнули боротьбу в Джебель-Ахдар у Киренаїки, спротив тривав до 1935. З метою придушення повстання італійці в Лівії створили концентраційні табори, в яких затримали в загальній складності 125 000 чоловік, головним чином чоловіків, які могли співпрацювати з партизанами. Незважаючи на ситуацію в країні продовжувалася політика переселення італійців, в 1940-х роках в Лівії було близько 110000 італійців, які становили 12 % від загальної чисельності населення.

Під час Другої світової війни Лівія стала місцем боїв між військами союзників і країнами осі. Після війни, Італія відмовилася від прав на Лівію, яка спочатку потрапила під управління Англії (Триполітанія та Киренаїки) і Франції (Феццан). У 1951, за рішенням ООН Лівія стала незалежною країною, на чолі з королем Ідріс І.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Chapin Metz, Hellen. Libya: A Country Study. Washington: GPO for the Library of Congress, 1987.
  • Del Boca, Angelo. Gli italiani in Libia. Vol. 2. Milano, Mondadori, 1997.
  • Sarti, Roland. The Ax Within: Italian Fascism in Action. Modern Viewpoints. New York, 1974.
  • Smeaton Munro, Ion. Through Fascism to World Power: A History of the Revolution in Italy. Ayer Publishing. Manchester (New Hampshire), 1971. ISBN 0-8369-5912-4
  • Taylor, Blaine. Fascist Eagle: Italy's Air Marshal Italo B
  • Tuccimei, Ercole. La Banca d'Italia in Africa, Foreword by Arnaldo Mauri, Collana storica della Banca d'Italia, Laterza, Bari, 1999.
  • Taylor, Blaine. Fascist Eagle: Italy's Air Marshal Italo Balbo. Montana: Pictorial Histories Publishing Company, 1996. ISBN 1-57510-012-6