Італійська Швейцарія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мовна мапа Швейцарії. Фіолетовим позначено ареал італійської мови
Італійська мова в кантоні Тічино

Італійська Швейцарія або італомовна Швейцарія (італ. Svizzera italiana) — сукупність територій Швейцарії, де поширена та офіційно закріплена італійська мова. Загалом італійською (італомовною) Швейцарією позначають південно-східні регіони Швейцарії з італомовною більшістю на противагу німецькій Швейцарії та Романдії, а також (рідше) ретороманській Швейцарії. Статус італійської мови в Швейцарії закріплений конституційно поряд з німецькою та французькою.

Рідною мовою населення кантону Тічино є не власне літературна італійська мова, а тічинський діалект ломбардської мови, що належить до галло-італійської підгрупи романських мов. Італійська мова Граубюндена має власні відмінні риси, безпосередньо пов'язані з впливом німецькомовного оточення.

Географія[ред. | ред. код]

На території італійської Швейцарії проживає близько 350 тисяч осіб, що становить понад 6 відсотків від загальної чисельності швейцарців. Загальна площа — 3 872,8 км2. Більша частина носіїв італійської мови зосереджена в кантоні Тічино, а також Граубюнден у долинах Брегалья, Каланка, Месольчина та Поск'яво, а також в місцевості Бівіо.

Основні центри[ред. | ред. код]

Основні центри в кантоні Тічино:

Основні центри в Граубюндені:

Історія[ред. | ред. код]

До 1798 року італійська Швейцарія включала також долину Вальтелліну, що географічно збігається з сучасною провінцією Сондріо. Після наполеонівських воєн італомовна частина конфедерації втратила великі території та значну частину населення.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Jean Widmer u. a. Die Schweizer Sprachenvielfalt im öffentlichen Diskurs. Eine sozialhistorische Analyse der Transformationen der Sprachenordnungen von 1848 bis 2000. — Bern, 2004. — ISBN 3-03910-208-7.