Італійська окупація Майорки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Majorca
Майорка
Друга Іспанська республіка Flag of Spain (1931–1939).svg
1936 – 1939 Франкістська Іспанія Flag of Spain (1938–1945).svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Майорки
Балеарські острови під час Громадянської війни в Іспанії.
Майорка розташована в центрі.
блакитним: терен під владою Італійських/Франкістських військ.
Сірим: терен під владою Другої Іспанської республіки
Столиця Пальма
Мови Італійська
іспанська
Форма правління Окупація
Проконсул
 - 1936 Арконовальдо Бонаккорсі
Історичний період Інтербелум
 - Засновано 1936
 - Ліквідовано 1939

Італійська окупація Майорки відбулася в 1936–1939 роках під час Громадянської війни в Іспанії. Італія вступила у війну в 1936 році з метою анексії Балеарських островів й Сеути і створення на їх території держави-сателіта[1]. Італія прагнула захопити Балеарські острови, оскільки вони, мають стратегічне важливе положення, пов'язували Францію і її колонії в Північній Африці, а також Гібралтар і Мальту[2]. В результаті операції італійцями були захоплені важливі аеропорти (Алькудіа, Пальма) і порти (Пальма))[3].

За деякий час до офіційного початку втручання Італії у громадянську війну в Іспанії була послана диверсійна група під командуванням лідера чорносорочечників Арконовальдо Бонаккорсі, яка висадилася на острові Майорка і захопила його[4]. Після захоплення острова Бонаккорсі був призначений проконсулом Балеарських островів[4]. Він оголосив Майорку безстроковим володінням Італії[5]. . Бонаккорсі був ініціатором жорстокого терору на Майорці, в результаті якого було розстріляно понад 3 000 чоловік (здебільшого — комуністів), включаючи всіх ув'язнених[6]. Захопивши Пальму-де-Майорку, Бонаккорсі перейменував головну вулицю у Via Roma (Римська вулиця) і встановив на ній пам'ятники Римському орлу[7]. Пізніше за доброчинну діяльність на острові був нагороджений медалями[4].

Майорка стала авіабазою для Італійських ВПС, що здійснювали нальоти на прибережні міста материкової Іспанії, контрольовані військами республіканців[8]. Спочатку на Майорці базувалося незначна кількість літаків (бомбардувальників), щоб уникнути збройних сутичок з Великою Британією і Францією[9]. Проте Антанта не вжила ніяких дій щодо Італії, і на острові були розгорнуті 12 літаків, один з яких пілотував син Беніто Муссоліні — Бруно[9]. До січня 1938 року чисельність Італійських ВПС на Балеарських островах збільшилася в 2 рази, а в зв'язку з цим почастішали її нальоти на кораблі країн-інтернаціоналістів, які йшли з військовою допомогою для республіканців[10].Збільшення чисельності італійських бомбардувальників на острові, числа нальотів на порти республіканців і на інтернаціоналістські кораблі були оцінені урядом Франції як провокаційні[9].

11 (або 12) квітня 1939, після перемоги Франко в громадянській війні та вторгнення італійських військ в Албанію, Муссоліні віддав наказ про виведення військ з Іспанії[11]. Приводом до віддання цього наказу послужило швидке захоплення військами Гітлера Чехословаччини (оскільки Італія не змогла здобути значних територій в Чехословаччині) і початок підготовки військ до вторгнення в країни Східної Європи.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. R. J. B. Bosworth. The Oxford handbook of fascism. Oxford, UK: Oxford University Press, 2009. Pp. 246.
  2. John J. Mearsheimer. The Tragedy of Great Power Politics. W. W. Norton & Company, 2003
  3. LIFE 22 November 1937.
  4. а б в Mr. Ray Moseley. Mussolini's Shadow: The Double Life of Count Galeazzo Ciano. Yale University Press, 2000. Pp. 27.
  5. Raanan Rein. Spain and the Mediterranean Since 1898. London, England, UK; Portland, Oregon, USA: FRANK CASS, 1999. Pp. 155.
  6. Raanan Rein. Spain and the Mediterranean Since 1898. London, England, UK; Portland, Oregon, USA: FRANK CASS, 1999. Pp. 155.
  7. Abulafia, David. 2001. The Great Sea: A Human History of the Mediterranean. Oxford University Press. p. 604
  8. S. Balfour. Spain and the Great Powers in the Twentieth Century. Routledge, London, England, UK; New York, New York, USA: 1999. p. 172.
  9. а б в Reynolds Mathewson Salerno. Vital Crossroads: Mediterranean Origins of the Second World War, 1935–1940. Cornell University, 2002. Pp. 32.
  10. Reynolds Mathewson Salerno. Vital Crossroads: Mediterranean Origins of the Second World War, 1935–1940. Cornell University, 2002. Pp. 29.
  11. а б Robert H. Whealey. Hitler And Spain: The Nazi Role in the Spanish Civil War, 1936–1939. Paperback edition. Lexington, Kentucky, USA: University of Kentucky Press, 2005. Pp. 62.