Італійці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Італійці
Italiani
StFrancis part.jpg
Marco Polo portrait.jpg
Dante-alighieri.jpg
Giotto di Bondone.jpg
Francesco Petrarch by Justo de Gante.jpg
Boccaccio01.jpg
Christopher Columbus.PNG
Leonardo self.jpg
Portrait of Niccolò Machiavelli by Santi di Tito.jpg
Miguel Ángel, por Daniele da Volterra (detalle).jpg
Selfportrait of Raffaelo, Uffizi Florence.jpg
Giordano Bruno.jpg
Galileo.arp.300pix.jpg
Gian Lorenzo Bernini, self-portrait, c1623.jpg
Antonio Vivaldi.jpg
Alessandro Volta.jpeg
Niccolo Paganini.jpg
Giuseppe Garibaldi portrait2.jpg
Giuseppe Verdi by Giovanni Boldini.jpg
Guglielmo Marconi.jpg
Enrico Fermi 1943-49.jpg
Federico Fellini in the Seventies.jpg
Umberto Eco 04.jpg
Luciano Pavarotti 15.06.02 cropped.jpg
Monica Bellucci, Women's World Awards 2009 a.jpg
Загальна кількість 75-80 млн осіб
Найбільші розселення Італія Італія
Flag of the United States.svg США
Аргентина Аргентина
Франція Франція
Німеччина Німеччина
Близькі етнічні групи італо-швейцарці
романські народи
Мова італійська (численні діалекти)
Релігія католицизм

Італійці (італ. italiani) — романський народ, основне населення Італії.

В Італії проживає 54,35 млн італійців. Італійські меншини проживають у США (8,5-15 млн осіб, т.зв. італоамериканці), Аргентині (1,35 млн), Франції (1,1 млн), Хорватії (19 тис.), Монако (20%), Сан-Марино (13,0%), Словенії (0,1%), Бельгії (0,5%), Німеччині (500 тис.)

Загальна чисельність — 75-80 млн осіб (оцінка, 2008 р.).

Більша частина населення Італії — католики, хоча останнім часом зростає число атеїстів. В історії католицизм грав дуже велику роль для італійців, оскільки тут знаходився і знаходиться папський престол. У центрі Рима розташована міні-держава — Ватикан, центр католицької церкви.

Мова — італійська. Точну чисельність італійців і осіб італійського походження підрахувати важко. Між італійцями Півдня й Півночі країни є досить значні відмінності (мовні, антропологічні, культурні, соціальні). Відтак час від часу виникають навіть пропозиції про поділ країни (відділення Півночі або, навпаки, Сицилії).

Мова[ред.ред. код]

Італійська мова належить до романської мовної групи індоєвропейської сім'ї. Має діалекти, що помітно відрізняються один від одного. Найбільші: тосканський (на його основі створено літературну мову), неаполітанський (на ньому звучать дуже багато всесвітньо відомих італійських пісень), венеціанський, сицилійський, лігурійський.

Граматика італійської подібна до граматикою інших романських мов, найближче до неї стоять сардинська і іспанська. Основна лексика - латинська, але є запозичення з германських мов. Попередником італійської була давньоітальянська мова. Перші пам'ятники італійською мовою з'являються в XIII столітті. Найбільш відомі автори того періоду - Франциск Ассізький, Брунетто Латіні, Гвідо Гвініцеллі. Творцем літературної італійської мови вважається Данте Аліг'єрі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Finocchiaro, Maurice A.The Galileo Affair: A Documentary History. University of California. Berkeley, 1989 ISBN 0-520-06662-6
  • Montanelli, Indro. L'Italia del Risorgimento. Editore Rizzoli. Milano, 1972
  • De Mauro, Tullio (1991). Storia linguistica dell'Italia unita (Italian). Laterza.  Проігноровано невідомий параметр |city= (довідка)