Іто Кійосі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кійосі Іто
伊藤 清
Кійосі Іто
Кійосі Іто
Кійосі Іто
Ім'я при народженні яп. 伊藤 清[1]
Народився 7 вересня 1915(1915-09-07)[2][3][…]
Hokusei-cho-ageki, Inabed, Японія[4]
Помер 10 листопада 2008(2008-11-10)[5][2][…] (93 роки)
Кіото, Японія[4]
Місце проживання Японія
Країна  Японія
Національність японець
Діяльність bureaucrat, математик, викладач університету
Alma mater Імператорський університет Токіо
Галузь Диференційні рівняння, теорія ймовірностей
Заклад Національне управління статистики, Університет Кіото
Вчене звання Професор
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Ійанага Сьокіті
Аспіранти, докторанти Shinzō Watanabed[6]
Murali Raod[6]
Takeyuki Hidad[6]
Roy Kingd[6]
Makiko Nisiod[6]
Jørgen Hoffman-Jørgensend[6]
Членство Французька академія наук[7]
Національна академія наук США[7]
Академія наук Японії[8]
Відомий завдяки: Стохастичний аналіз, стохастичне інтегрування
Брати, сестри Seizō Itōd
У шлюбі з Сідзуе
Діти Кейко Кодзіма, Кадзуко Соренсен, Дзюнко Іто
Нагороди

CMNS: Іто Кійосі у Вікісховищі

Кійосі Іто (яп. 伊藤 清 Іто: Кійосі; 7 вересня 1915, Хокусей (Інабе), Японія — 10 листопада 2008, Кіото, Японія) — видатний японський математик, відомий роботами зі стохастичного аналізу, теорії стохастичного інтегрування і стохастичним диференціальним рівнянням.

Кійосі Іто — автор стохастичного аналізу, що дозволяє досліджувати траєкторії випадкових процесів. Ним була розроблена теорія стохастичного інтегрування і нова концепція інтеграла (див. інтеграл Іто). Найбільш відомий його результат — формула Іто. Його теорія широко застосовується, наприклад, у біології, фізиці, теорії управління та фінансовій математиці.

Життя[ред. | ред. код]

Іто почав вивчати математику в Імператорському університеті Токіо, який закінчив у 23 роки. Після цього він почав працювати в Національному управлінні статистики, де опублікував дві свої роботи з теорії ймовірності та стохатистики. Під час Другої світової війни продовжував працювати в управлінні статистики з коротким періодом викладання в Університеті Нагої.

У 1945 отримав за свої роботи ступінь доктора філософії. Через сім років він став професором в Університеті Кіото, де і працював, поки не пішов на пенсію в 1979 році.

Дружина Сідзуе померла в 2000 році. Сім'я мала три дочки. Вони народилися в Японії, але в даний час проживають в різних країнах: Кейко Кодзіма (Оцу, Японія), Кадзуко Соренсен (Лондон, Велика Британія) і Дзюнко Іто (Санта-Круз, Каліфорнія, США).

Помер 10 листопада 2008 року в лікарні міста Кіото[9].

Визнання[ред. | ред. код]

У 1998 отримав за свої труди Премію Кіото.

У 2006 році отримав премію Гауса [10].

Вибрані праці[ред. | ред. код]

  1. Kiyosi Ito, On Stochastic Differential Equations, American Mathematical Society, 1951
  2. Kiyosi Ito, Stochastic processes, 1968/69 (Lecture notes series, no. 16), Aarhus Universitet, Matematisk Institut, 1969
  3. Kiyosi Ito, Henry P. McKean, Jr. Diffusion Processes and their Sample Paths, Springer-Verlag, Berlin, Heidelberg, New York, 1974
  4. Kiyosi Ito, An Introduction to Probability Theory, Cambridge University Press, 1986
  5. Kiyosi Ito, Essentials of Stochastic Processes (Translations of Mathematical Monographs, V. 231), American Mathematical Society, 2006

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119388073 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  5. http://search.japantimes.co.jp/cgi-bin/nn20081115a9.html
  6. а б в г д е Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. а б https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0304414910000165 — С. 577.
  8. https://www.japan-acad.go.jp/en/members/bukko/ij_gyo.html
  9. Lohr S. Kiyoshi Ito, 93, Mathematician Who Described Random Motion, Dies // «The New York Times». [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  10. ICM–2006, Мадрид: Міжнародний конгрес математиків [Архівовано 10 листопада 2007 у Wayback Machine.].

Посилання[ред. | ред. код]