Іустин (Михайлов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Єпископ Іустин (в миру Яків Євдокимович Михайлов; поч. XIX століття, село Альшан, Орловський повіт, Орловська губернія - 17 березня 1879) - православний церковний діяч доби Російської імперії. Єпископ Вінницький в Україні; Староруський, Ревельський, Володимирський і Суздальський РПЦ (безпатріаршої). Ректор Київської та Чернігівської духовної семінарії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Альшанов Орловського повіту в родині диякона.

Спочатку навчався в Орловській духовній семінарії.

28 червня 1823 закінчив Київську духовну академію зі ступенем магістра.

17 вересня 1823 призначений бакалавром по класу богословських наук Київської духовної академії.

25 лютого 1824 пострижений у чернецтво; 3 березня висвячений у сан ієродиякона, а 30 березня - у сан ієромонаха. Визначено бібліотекарем Київської духовної академії.

8 травня 1828 призначений ректором Київської духовної семінарії, а 18 липня того ж року - архімандритом і настоятелем Києво-Видубицького монастиря.

4 липня 1834 переміщений настоятелем в Чернігівський Єлецький Успенський монастир; 12 липня призначений ректором Чернігівської духовної семінарії.

20 липня 1841 хіротонізований в єпископа Вінницького, вікарія Подільської єпархії.

Прибувши в серпні 1841 року в Шаргородський монастир, владика Іустин лише увійшовши у звичайний порядок виконання покладених на вікарія єпархіальних справ, отримав з Петербурга сповіщення про своє переведення на посаду єпископа Староруського, вікарія Новгородської єпархії.

З 27 липня 1842 - єпископ Староруський, вікарій Новгородської єпархії.

З 14 листопада 1842 - єпископ Ревельський, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії.

11 серпня 1845 призначений єпископом Костромським і Галицьким.

25 лютого 1850 переміщений на Володимирську кафедру.

З 21 травня 1850 р. з 1 березня 1851 тимчасово керував Нижньогородською єпархією.

26 липня 1863 звільнений на спокій в Боголюбов Різдво-Богородицький монастир.

Помер 17 березня 1879 року.

Посилання[ред. | ред. код]