Іцпапалотль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іцпапалотль

Іцпапалотль (Itzpapalotl) — богиня долі, пов'язана з культом рослин, нічний дух полум'яніючих зірок, символ душ жінок, померлих при пологах, в ацтекській міфології. Ім'я перекладається як «Обсидіановий метелик». Була покровителем дня Коскакуаутіи (Стерв'ятник), 15 трецени (1 Будинок — 13 Орел) священного календаря.

Опис[ред.ред. код]

Зображувалася в образі чарівної спокусливої жінки або страшної богині з крилами метелика, чи у вигляді метелика з крилами, обсаджених по краях обсидіановими лезами, або у вигляді жінки з крилами метелика і пазурами ягуара на руках і пазурами орла на ногах. Замість язика у неї також був ніж. Носила магічний плащ, що робив її невидимою або перетворюватися на нешкідливого метелика. При зображенні також позначалася метеликом відомими сьогодні як Rothschildia orizaba orizaba з родини Сатурнієві. Також її науалєм (на кого перетворюється) є олень.

Міфи[ред.ред. код]

Править небесним раєм Тамоанчан (Томоанчан). Це відпоситься до священного календаря ацтеків, де трецена, керована цієї богинею, починається з Се Каллі (1 Будинок), каллі (calli-будинок) пов'язаний з прабатьківщиною людства, якою вважали, зокрема і Тамоанчан. Була ціціміме, одним з демонів-зірок, що в майбутньому повинні були знищити людство.

Вона є поєднанням двох важливих месоамериканських символів: метелики-papalote і обсидіану-itztli. Значила метаморфози та переродження ацтекських вояків, обсидіан же був символом крові (війни, жертвоприношень). також вважалася однією з кіуатетео, духом померлої породіллі, що бешкетувала ночами і по особливим дням. Водночас вважалося, що народжений в її день буде мав гарне здоров'я, довге та щасливе життя.

Згідно з міфом, одного разу двоє з Кенцон-Мімішкоа — Шіунель і Міміч, відправилися на полювання, коли перед ними з неба спустилася пара двоголових оленів. Олені перетворилися на жінок, і одна з них переконала Шіунеля випити її крові. Випивши кров, Шіунель ліг із нею, а після з'їв. Тоді інша (це і була Іцпапалотль) спробувала переконати Міміча поїсти, але той розвів багаття і кинувся в нього. Іцпапалотль послідувала було за ним, але з неба впав кактус і перегородив їй шлях. Вона сумно бродила, "розчісуючи волосся і фарбуючи обличя в білий колір, і оплакувала Міміча. Вогняний бог, почувши голосіння Іцпапалотль, кинув її в багаття, де вона розпалася на п'ять різнобарвних каменів. Мішкоатль підібрав білий, який виявився обсидіановим ножем для жертвоприношень, обв'язав його тканиною і з тих пір завжди носив з собою.

За іншим міфом Іцпапалотль полонила і пожерла Кецон-Мімішоа. Мішкоатль закликав духів убитих цих божеств і разом з ними переміг Іцпапалотль, потім спалив її тіло.

Культ[ред.ред. код]

Спочатку, найімовірніше, була одним з божеств полювання чичимеков. Її культ поширився у народів науа, зокрема алькохуа, тлашкальтеків та ацтеків. Приносили жертви для вмилостення цієї богині: кукурудзяні коржі у вигляді метелика. Часто зображувалася на керамічних урнах.

Джерела[ред.ред. код]

  • Fernández, Adela (1985). Dioses prehispánicos de México: Mitos y deidades del panteón náhuatl. Panorama.
  • Read, Kay Almere; Jason J González (2002). Handbook of Mesoamerican Mythology: A Guide to the Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs of Mexico and Central America. Oxford and New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-514909-2.