Іцхок Лейбуш Перец

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іцхок Лейбуш Перец
Народився18 (30) травня 1852[1]
Замостя, Люблінська губернія, Королівство Польське, Російська імперія[2]
Помер3 квітня 1915(1915-04-03)[3][4][…] (62 роки)
Варшава, Російська імперія
ПохованняЄврейський цвинтар у Варшаві (Воля)d
Країна Російська імперія
 Республіка Польща[6]
Діяльністьпоет-адвокат, письменник-документаліст, драматург, адвокат
Alma materВаршавський університет
Мова творівїдиш
Жанроповідання, поезія[1], есей[1] і п'єса[1]

CMNS: Іцхок Лейбуш Перец у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Іцхок Ле́йбуш Пе́рец (їд. יצחק־לייבוש פרץ‎, івр. יצחק ליבוש פרץ‎, також Ісаак Леон; 18 [30] травня 1852(18520530), Замостя, сучасна Польща — 3 квітня [21 березня] 1915, Варшава) — єврейський письменник. Писав новели, прозові твори, вірші, фейлетони переважно їдишем (також івритом і польською). Переца поряд із Менделе Мойхер-Сфорімом і Шолом-Алейхемом називають творцями сучасної літератури мовою їдиш.

Учасник конференції з їдишу 1908 року (т. зв. «Чернівецька конференція», серед інших учасників — Хаїм Житловський, Менделе Мойхер-Сфорім і Шолом-Алейхем), де розглядали питання нормування їдишу та підтримки єврейської освіти та культури.

Твори

[ред. | ред. код]

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Перец І. Л., Народні оповідання, пер. з єврейської М. Зерова і О. Гера, «ДВУ», Київ, (1920).
  • Перевидання: 1. Київ, 1994, «Медіа-Україна»; 2. Київ, 2018, «Книжкова палата України». Передмова Івана Дзюби, Григорія Кочура, Артура Рудзицького. Ілюстрації Олександра Ройтбурда.
  • Іцхок Лейбуш Перец // Скринька з червоного дерева. Єврейська проза Східної Європи другої половини ХІХ–ХХ століть. – Київ: Дух і Літера, 2020. – 528 с.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]