Ічжу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ічжу
《咸丰皇帝朝服像》.jpg
9-й Імператор Цін
9 березня 1850 — 22 серпня 1861
Попередник: Міньнін
Наступник: Цзайчунь
 
Ім'я при народжені: маньчжурська: ᡳ ᠵᡠ
кит. 奕詝
Народження: 17 липня 1831(1831-07-17)[1]
Старий Літній палац, Пекін, Династія Цін
Смерть: 22 серпня 1861(1861-08-22) (30 років)
Гірський притулок від літньої спеки, Ченде[d], КНР
Громадянство: Династія Цін[2]
Батько: Міньнін
Мати: Empress Xiaoquancheng[d]
У шлюбі з: Empress Xiaodexian[d], Ци Ань, Цисі, Imperial Noble Consort Zhuangjing[d], Imperial Noble Consort Duanke[d], Noble Consort Mei[d], Noble Consort Wan[d], Consort Lu[d], Consort Xi[d], Consort Ji[d], Consort Qing[d], First Class Female Attendant Ping[d] і First Class Female Attendant Chun[d]
Діти: Цзайчунь[3], Prince Min of the Second Rank[d] і Kurun Princess Rong'an[d]

Медіафайли у Вікісховищі?

Ічжу́ (маньчж.: Iju; кит.: 奕詝; піньїнь: Yìzhǔ; 17 липня 1831 — 22 серпня 1861) — маньчжурський державний і політичний діяч. Імператор династії Цін (9 березня 1850 — 22 серпня 1861). Представник роду Айсін Ґьоро. Четвертий син Міньніна. Розпочав правління з виснажливої боротьби проти Тайпінського повстання, організованого етнічними китайцями. З 1856 року воював проти Великої Британії та Франції, що розв'язали Другу опіумну війну. 1860 року, після окупації британсько-французькими військами Пекіна, був змушений укласти принизливі Пекінські договори з британцями, французами і росіянами. Помер від хвороби, перебуваючи в евакуації. Девіз правління — Сяньфен.

Імена[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005 (рос.)