Ішимський район
| Ішимський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Ишимский район | |||||
| |||||
.svg)
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Тюменська область | ||||
| Утворений: | 1931 року | ||||
| Населення (2020): | 28550 осіб | ||||
| Площа: | 5443,90 км² | ||||
| Густота населення: | 5,24 осіб/км² | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | місто Ішим | ||||
| Кількість сільських поселень: | 22 | ||||
| Кількість сіл та присілків: | 78 | ||||
| Кількість селищ: | 11 | ||||
| Влада | |||||
.png){kind=spacer}
.png){kind=spacer}
Іши́мський район (рос. Ишимский район) — муніципальний район у складі Тюменської області, Росія.
Адміністративний центр — місто Ішим, яке не входить до складу району і утворює окремий Ішимський міський округ.
Географія[ред. | ред. код]
Ішимський район розташований на південному сході Тюменської області. Район межує:
- На півночі і північному сході — з Аромашевським та Сорокинським районами
- На сході — з Абатським районом
- На південному сході — з Сладковським районом
- На півдні — з Казанським районом
- На південному заході — з Бердюзьким районом
- На заході — з Голишмановським міським округом
Історія[ред. | ред. код]
.jpg){kind=spacer}
Жиляковський район був утворений 3 листопада 1923 року у складі Ішимського округу Уральської області з центром у селі Жиляковка. До складу району увійшли території колишніх Безруковської, Боровської, Жиляковської, частин Карасульської, Локтинської та Маслянської волостей Ішимського повіту Тюменської губернії. До складу району входило 35 сільрад: Алексієвська, Безруковська, Биковська, Большеудаловська, Боровська, Гагарінська, Голдобінська, Жиляковська, Казанська, Карасульська, Крутоозерська, Кукарцевська, Локтинська, Макаровська, Мізоновська, Михайловська, Неволинська, Новолоктинська, Пахомовська, Песьяновська, Плешковська, Полковниковська, Прокуткінська, Равнецька, Савинська, Сажинська, Сибіряковська, Синицинська, Смирновська, Стрехнінська, Тоболовська, Троїцька (1-а), Троїцька (2-а), Черемшанська та Шабликінська. У 1925-1926 роках ліквідована Алексієвська сільрада, Полковниковська сільрада перейменована в Ожогинську, Большеудаловська сільрада — в Удаловську. 17 вересня 1928 року до складу міста Ішим передано селища Алексієвський та Новосеребрянниковський.
10 червня 1931 року район було перетворено в Ішимський район, центр перенесено до міста Ішим, до його складу увійшли також 5 сільрад ліквідованого Ларіхинського району. У його складі були місто Ішим та 39 сільрад: Безруковська, Биковська, Боровська, Воронинська, Второпесьяновська, Гагарінська, Голдобінська, Жиляковська, Казанська, Карасульська, Клепиковська, Крутоозерська, Кукарцевська, Ларіхинська, Локтинська, Макаровська, Мізоновська, Михайловська, Неволинська, Новолоктинська, Новотравнинська, Ожогинська, Пахомовська, Первопесьяновська, Плешковська, Прокуткінська, Равнецька, Савинська, Сажинська, Сибіряковська, Синицинська, Смирновська, Стрехнінська, Тоболовська, Троїцька 1-а, Троїцька 2-а, Удаловська, Черемшанська та Шабликінська. 1 січня 1932 року з ліквідованого Сорокинського району передані Александровська, Ликошинська, Осиновська, Пінігінська, Рядовиченська, Сорокинська та Стрільцовська сільради. 17 січня 1934 року район увійшов до складу Челябінської області, 7 грудня — до складу Омської області.
25 січня 1935 року відновлено Сорокинський район і до його складу передані Александровська, Казанська, Ликошинська, Неволинська, Осиновська, Пінігінська, Прокуткінська, Рядовиченська, Сорокинська та Стрільцовська сільради. 19 вересня 1939 року ліквідовано Голдобінську, Жиляковську, Клепиковську, Крутоозерську, Локтинську, Пахомовську, Равнецьку, Савинську, Смирновську, Троїцьку 1-у та Троїцьку 2-у сільради. 21 лютого 1940 року місто Ішим отримало обласний статус та виведене зі складу району. 14 серпня 1944 року район увійшов до складу Тюменської області.
17 червня 1954 року ліквідовано Воронинську, Михайловську та Первопесьяновську сільради. 19 жовтня 1956 року до складу міста Ішим передано присілки Жиляковка та Серебрянка. 23 квітня 1959 року ліквідовано Безруковську, Биковську, Синицинську та Шабликинську сільради, утворена Пахомовська сільрада, Макаровська сільрада перейменована в Равнецьку, Сажинська сільрада — в Голдобінську, Сибіряковська сільрада — в Бутусовську, Черемшанська сільрада — в Первопесьяновську. 1 лютого 1963 року район укрупнений в Ішимський сільський район за рахунок території ліквідованого Сорокинського району. 28 вересня 1963 року Голдобінська сільрада перейменована в Шабликінську. 12 січня 1965 року район розукрупнений, до відновленого Сорокинського району передані Ворсіхинська, Готопутовська, Знаменщиковська, Калиновська, Малокусерякська, Осиновська, Пінігінська та Сорокинська сільради. 15 вересня 1965 року утворено Димковську та Черемшанську сільради. 29 жовтня 1971 року утворено Десятовську та Клепиковську сільради, ліквідовано Кукарцевську та Ожогинську сільради. 11 жовтня 1973 року до складу міста Ішим передано село Димковка та присілок Смирновка. 28 лютого 1975 року утворено Неволинську сільраду. 27 жовтня 1989 року ліквідовано Удаловську сільраду.
Населення[ред. | ред. код]
Населення району становить 28550 осіб (2020[1]; 31085 у 2018[2], 12264 у 2010[3], 34693 у 2002[4]).
Національний склад[ред. | ред. код]
88,2% — росіяни; 4,1 % — казахи; 2,3 % — німці; 1,4 % — чуваші; 1,2 % — українці та представники інших національностей.
Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]
На території району 22 сільських поселення:
Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]
Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Стрехніно | 3941 | 3954 |
| 2 | Октябрський | 1710 | 1486 |
| 3 | Плешково | 1231 | 1199 |
| 4 | Тоболово | 1253 | 1092 |
| 5 | Мізоново | 1252 | 1047 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Дані перепису населення Росії 2010 року
- ↑ Дані перепису населення Росії 2002 року
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
