Ішкуза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ішкуза (асир. iš-ku-za) — асирійська та вавилонська назви політичного утворення скіфів часів їх закавказьких походів (VII ст. до н. е.), з часу їх міграції до Передкавказзя та до переселення у Північне Причорномор'я.

Щодо появи скіфів у Північному Передкавказзі існує декілька повідомлень, а саме:

  • Геродот (Історія, IV, 11):
"...ІЗ КОЧОВИКАМИ-СКІФАМИ, ЩО МЕШКАЛИ В АЗІЇ, ВОЮВАЛИ І ЗАВДАЛИ ЇМ ЧИМАЛО ПРИКРОСТЕЙ МАССАГЕТИ І ЧЕРЕЗ ЦЕ СКІФИ ПЕРЕЙШЛИ ЗА РІКУ АРАКС І ПРИБУЛИ В КИМЕРІЮ (БО КРАЇНА, ДЕ ТЕПЕР ЖИВУТЬ СКІФИ, КАЖУТЬ, ЩО ЗА ДАВНІХ ЧАСІВ БУЛА КИМЕРІЙСЬКОЮ)..."[1]
  • Арістей з Проконессу (у поданні Геродота (Історія, IV, 13)):
"АРІМАСПИ ВИТІСНИЛИ З КРАЇНИ ІССЕДОНІВ(4), А ІССЕДОНИ СКІФІВ, А КИМЕРІЙЦІВ, ЯКІ ЖИЛИ БІЛЯ ПІВДЕННОГО МОРЯ (5), СКІФИ ЗМУСИЛИ ПОКИНУТИ КРАЇНУ."[2]
  • Діодор Сицилійській (Історична Бібліотека, ІІ, XLIII):
" ще в давнину під проводом одного войовничого царя, який мав здібності стратега, вони придбали собі країну в горах до Кавказу, а в низинах узбережжя Океану та Меотійського озера та інші землі до ріки Танаїса..."[3]
  • Пліній Старший надає два не пов'язані між собою повідомлення, які, найімовірніше, описують одну подію:
" За іншими авторами, сюди вдерлися скіфи авхати, атернії, асампати та знищили до останнього танаїтів та інапеїв..."[4]
"...Напи, яких винищили Пали..."[5]

Отже, унаслідок міжплемінних війн скіфи мігрували з-за р. Волги у Пн. Передкавказзя та частково знищили, частково підкорили тутешніх кимерійців, які стали частиною новоутвореного кочового етносу.

"... матеріали Келермесса свідчать про наявність всередині скіфського об'єднання (а належність Келермесскіх курганів його царям навряд чи може заперечити) двох різних груп населення, перша з яких була носієм традиції пізньої передскіфської культури черногоровсько-новочеркаського типу, а друга - нових культурних тенденцій, появу яких ми пов'язуємо з протоскіфськими племенами..."[6]
"Є певні підстави для припущень, що під час здобуття «нової батьківщини» номади ранньоскіфського періоду зовсім не мали на меті тотальне витіснення або винищення тубільного населення. Аналіз археологічних матеріалів поселень та некрополів Північного Причорномор'я свідчить радше, що останнє частково було просто інкорпоровано в політичну та соціально-економічну структуру прибульців... кочовики цього часу утворили верхній шар, свого роду аристократію, у соціальній структурі нових скотарсько-землеробських суспільних утворень Понту."[7]

Враховуючи той факт, що першу появу скіфів у Закавказзі за асирійськими джерелами датовано 679 р. до н. е., можливо припустити, що міграція скіфів до Пн. Кавказу відбулася до/близько цієї дати, і певні асирійські пам'ятки (див. нижче SAA 04 035, SAA 04 036), у яких скіфів та кимерійців згадано як спільників, як і одне з багатьох досить суперечливих повідомлень Плінія («…celeberrimi eorum … Euchatae, Cotieri …»)[8] можуть бути пояснені саме згаданими вище особливостями пам'яток царських курганів Келермесу.[9]


Упродовж майже сторіччя скіфська орда, очолювана власними династами і відома з асирійських джерел як «країна Ішкуза», брала активну участь у закавказьких війнах, спочатку підтримуючи мідійські та манейські племена та державні утворення у боротьбі з Асирією, згодом як спільник Асирії. Можливо, одним із чинників зміни політичних пріорітетів скіфської верхівки став династичний шлюб скіфського династа Партатуа з донькою Асархаддона. На деякий час скіфи підкорили новоутворене Мідійське царство, але, врешті-решт, Мідія, що швидко зміцнювалася, позбавилося залежності від скіфської орди. Залишившись без будь-яких перспектив у Закавказькому регіоні, скіфська орда мігрувала до Північного Причорномор'я.[10]

Певний час панувала думка, що «країна Ішкуза» була розташована в Закавказзі, чи на території Манейського царства, чи у Сакасені. Наразі превалює думка, що основною територією «країни Ішкуза» були Північний Кавказ, Прикубання. Саме на цих територіях знаходиться найбільша кількість археологічних пам'яток скіфів.[11]

Імовірно, що ще до закавказьких походів (беручи до уваги згадку Колаксая у Алкмана (грец. ίππος... Κολαξαίος)[12]) у середовищі новоутвореного скіфо-кимерійського етносу виділився соціальний прошарок, який у Лукіана названо грец. «βασιλειον γένος» — царський рід[13], а у Геродота — скіфи-царські чи паралати (Історія, IV, 6).

Археологічні пам'ятки Скіфії на Пн. Кавказі[ред. | ред. код]

Хронологія основних подій історії Пн.-Кавказької Скіфії[ред. | ред. код]

  • 679 р. до н. е. — перша згадка щодо скіфів у Закавказзі.
  • 679 — ~674/3 рр. до н. е. — скіфи, очолювані Ішпакаєм, у війнах з Асирією.
  • до 672 р. до н. е. — скіфи виходять з антиасирійської коаліції, що дає змогу Асирії закінчити тривалу війну на півночі на більш-менш прийнятних умовах.
  • ~670 — ~616 рр. до н. е. — скіфські походи (балци) до Закавказзя, можливо як спільники Асирії.
  • після/ близько 644 р. до н. е. — скіфи вщент розбивають кимерійців у Малій Азії.
  • після/ близько 626 р. до н. е. — скіфська навала до Палестини та кордонів Єгипту.
  • до/~616 р. до н. е. — Кіаксар Мідійський позбавився скіфського протекторату.
  • до 593 р. до н. е. — група скіфів-«заколотників» знайшла притулок в Мідії, і була розселена у місцевості, за якою згодом закріпилася назва Сакасена.
  • 585 р. до н. е. — скіфів востаннє згадано у закавказьких подіях.

Ішкуза в новоасирійських джерелах[14][ред. | ред. код]

1. Державні архіви Асирії.[15]

SAA 4, Ch. 2

  • SAA 04 020
укр. "Шамаше, великий господи, дай мені правдиву відповідь на запитання моє. Бартатуа, цар країни скіфів, який зараз послав своїх послів до Асархаддона, царя асирійського, щодо шлюбу з царською дочкою, якщо Асархаддон, цар, дає йому царську дочку заміж, буде Бартатуа, цар скіфів, говорити сумлінні, правдиві і чесні слова про мир? Чи буде він додержуватись угоди? Чи буде він робити що визначено Асархаддоном, царем Асирії? Великий боже, ти знаєш це. Чи витребувані та затверджені його слова відповідно до вимог та висловів твого великого божества, о Шамаше, великий господи. Чи справді побачать і почують це?"
  • SAA 04 023
укр. "(r 2-5) З цього дня, 22-гого дня цього місяця Сиван, до 21 дня наступного місяця Таммуз, у цьому році, протягом 30 днів та ночей, обумовлений термін для виконання цього ворожіння - протягом цього обумовленого терміну, що війська скіфів, які лишалися на землях Маннеї і які наразі йдуть з землі Маннеїв, прагнуть та планують?"
укр. "(r 9-11) скіфське військо, що перебуває у землях Маннеїв чи вийде та йтиме крізь перевали Хубушкії[16] в місто Харрана[17] і в місто Анісус[18], й багато грабуючи, чи захопить велику здобич на землях Асирії?"
  • SAA 04 035
укр. "(4) протягом цього обумовленого терміну, війська скіфів, й війська кимерійців чи виходитимуть з проходу ... для Біт-Хамбан[19] ......"
  • SAA 04 036
укр. "(r 2-5) Звертаюся до тебе, Шамаше, великий господи, чи то війська скіфів, чи війська кимерійців йтимуть до Біт-Хамбану крізь перевал ..., щоб ворожі вторгнення в землях ... та землях міста Шамаш-Насір[20] ......, чи вбиватимуть вони, грабуватимуть, нищитимуть?"
  • SAA 04 037
укр. "(o 1-10; r 1-3) Військо скіфів та військо кимерійців чи йтиме з проходу ... й перейде до Біт-Хамбану та Парсумашу, чи небезпечно вдеруться до земель ... та земель Шамаш-Насіру, чи грабуватимуть? Чи ухвалено й підтверджено сприятливу нагоду, за допомоги вашої великої божественності, Шамаше, великий господи? Чи він бачитиме, бачитиме це? Чи він чутиме, чутиме це?
Зневага посланцю ...
Зневага сьогоднішня ...
Зневага, що ...
Чи робитимуть вони небезпечне вторгнення до земель Шамаш-Насіру, вбиватимуть, плюндруватимуть й грабуватимуть?
Чи буде надано тверду добру відповідь, сприятливі знаки, сприятливі та найсприятливіші ознаки оракула вашої великої божественності чи бачитиму я?..."
  • SAA 04 038
укр. "(r 2-4) чи вони робитимуть вороже вторгнення до ... з Біт-Хамбан ..., йтимуть до міста Яшу[21], і вбиватимуть, що там повинен убити ....?"
  • SAA 04 039
укр. "(r 1-4) Цієї (цього)... протягом цього обумовленого часу, йтимуть війська кимерійців (і) війська скіфів проходом ... щоби Біт-Хамбан та Парсумаш[22]... Будуть вони прагнути і планувати, прийти до Біт-Хамбан... і вбивати, нищити й грабувати?"

2. Призма Асархаддона[23]

(59) Я розсіяв народ Манна, і поганих, і непокірних,
(60) та їх війська, та Ішпакая скіфа,
(61) спільника, який не врятував їх, я убив мечем.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки. Джерела. Посилання[ред. | ред. код]

  1. (гр.) Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 11
  2. (гр.) Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 13
  3. Diodorus Siculus (Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII).
  4. ((лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, V, 22.
  5. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, XIX, 50.
  6. (рос.)Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. К., Наукова Думка, 1990г., ст.69.
  7. (рос.) Греки и варвары Северного Причерноморья в скифскую эпоху. СПб. Алетейя. 2005.
  8. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, XIX, 50
  9. окремої уваги заслуговує той факт, що етнонім катіари можливо пояснити з праіранської *čatuar- — укр. "чотири, четверті" (додадково до авхатів, атерніїв, асампатів).
  10. (рос.)Дьяконов И. М. История Мидии. Фил. Фак. СПбГУ, СПб, 2008
  11. (рос.)Погребова М. Н., Раевский Д. С. Ранние скифы и древний Восток. К истории становления скифской культуры. М., Наука, 1992
  12. (рос.)А. И. Иванчик. Накануне колонизации. Северное Причерноморье и степные кочевники VIII — VII вв. до н. э. в античной литературной традиции: фольклор, литература и история. Москва, Берлин, «Палеограф», 2005
  13. (рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. ВДИ, 1947.
  14. переклад на українську з англійської, некваліфікований, і не може використовуватись як джерело для посилань.
  15. (англ.)SAAo: State Archives of Assyria Online
  16. Хубушкія - незначне царство між Асирією та Урарту. Остаточно не локалізовано.
  17. Харан - давнє місто у Верхньому Межиріччі, локалізується біля сучасного села Алтинбашак.
  18. Анісус - місто на півночі Месопотамії.
  19. Біт-Хамбан (Біт-Хаббан) - область (ймовірно каситська), що належала Асирії з кінця ІХ ст. до н.е., розташована на сучасному Ірано-Іракському порубіжжі.
  20. Шамаш-Насір - місто та територіальна одиниця Асирії.
  21. Яшу - місто на півночі Асирії.
  22. Парсумаш - залежне від Асирії об'єднання давньоіранських племен персів, очолюване Ахеменідами (Хакаманідами).
  23. (англ.)The British Museum. The Esarhaddon Prism. col.3.