Гайдош Іштван Ференцович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іштван Ференцович Гайдош
Народився 5 травня 1971(1971-05-05) (52 роки)
СРСР СРСР село Яноші
Громадянство Україна Україна
Національність угорець
Місце проживання Київ
Діяльність державний та політичний діяч
Відомий завдяки народний депутат України
(IV, VII скликань)
Alma mater Тульський державний університетd
Членство Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада Народний депутат України
Партія СДПУ(о) (2005)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Іштван Ференцович Гайдош (нар. 5 травня 1971(19710505) у селі Яноші Берегівського району Закарпатської області)  — українець угорського походження, український політик і громадський діяч, народний депутат України; член фракції Партії регіонів (з 12.12.2012 по 20.02.2014); секретар комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 25.12.12); голова громадської організації «Демократична спілка угорців України» (з 2002); мер міста Берегове у 2006—2012.

Біографія[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Батько Гайдош Ференц Ференцович; народився 30.10.1938; працював водієм, наразі пенсіонер.

Мати Петрушка Марта Юліївна; народилась 23.09.1945; вчитель математики, пенсіонер.

Дружина — Гайдош Ірина (1975 року народження); фізична особа — підприємець; сини: Іштван (1997 року народження); Мигай (1998 року народження); Андраш (2007 року народження).

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Тульський політехнічний інститут (1988—1991); Державний університет «Львівська політехніка» (1993—1995), інженер-механік, «Автомобілі та автомобільне господарство»; Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права, факультет права.

Володіє угорською, українською, російською мовами.

У 2018 році потрапив у базу сайту «Миротворець»[1].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

  • З 1998 року по 2000 рік — голова Берегівської районної ради.
  • З 2000 року по 2002 рік — голова Берегівської райдержадміністрації[2][3].
  • З 2006 року 2012 — Берегівський міський голова.

Народний депутат України[ред. | ред. код]

Народний депутат України 7 — го скликання, обраний за списком Партії регіонів, № 74 у списку. На час виборів — мер міста Берегове. Народний депутат України 4 — го скликання (2002—2006) секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. Отримав перемогу як депутат мажоритарник на окрузі № 72 (Закарпатська область). З 2002 по 2005 — член фракції СДПУ (о). 2005 року перейшов до фракції Соціалістичної партії України.

20 лютого 2014 року вийшов із фракції Партії регіонів.

З 2005 року по червень 2012 року — керівник партії «Демократична партія угорців України».

Громадська робота[ред. | ред. код]

  • З 2002 року по теперішній час голова Громадської організації «Демократична спілка угорців України».

Скандали[ред. | ред. код]

Гайдош засуджував Євромайдан і виступав на стороні його противників, співпрацює з угорською націоналістичною партією «Йоббік», яка підтримала окупацію Криму до РФ. З 2014 року Гайдош входить в список осіб, перебування яких небажане в Криму (за версією РФ).[4]

Політичні погляди[ред. | ред. код]

Критично ставиться до українських націоналістичних рухів, в тому числі до партії «Свобода». Багато з подібних організацій Гайдош називає «нацистськими».[5] Критикує владу СРСР за те, що після закінчення Другої світової війни багато німців і угорці Закарпаття, які не мали стосунку до колабораціоністів, були репресовані.[6]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2004 — орден «За заслуги» III ступеня[7]
  • 2011 — орден «За заслуги» II ступеня[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гайдош Иштван Ференцевич - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2018.
  2. Розпорядження Президента України від 19 січня 2000 року № 18/2000-рп «Про призначення І. Гайдоша головою Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області»
  3. Розпорядження Президента України від 30 квітня 2002 року № 101/2002-рп «Про звільнення І. Гайдоша з посади голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області»
  4. В Крыму дополнили список украинцев, которым запрещен въезд. hvylya.net (рос.). 22 квітня 2014. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
  5. Депутат ВР от Закарпатья Иштван Гайдош о разгуле неонацизма на Украине | Информационно-аналитический портал. odnarodyna.org (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
  6. Иштван Гайдош предлагает осудить репрессии против венгров и немцев Закарпатья Reporter UA. Reporter UA (рос.). 18 квітня 2014. Процитовано 9 червня 2021.
  7. Указ Президента України від 21 серпня 2004 року № 951/2004 «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій»
  8. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»

Посилання[ред. | ред. код]