Іштван Сечені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іштван Сечені
István Széchenyi.jpg
Народився 21 вересня 1791(1791-09-21)[1]
Відень[2]
Помер 8 квітня 1860(1860-04-08)[3][1] (68 років)
Деблінг[2]
Поховання Nagycenk[d]
Громадянство (підданство) Flag of the Habsburg Monarchy.svg Угорщина
Діяльність політик і письменник
Посада Minister of Public Works and Transport of Hungary[d]
Конфесія Римо-католицька церква
Батько Ferenc Széchényi[d]
Мати Julianna Festetics[d]
У шлюбі з Crescence Seilern[d]
Діти Ödön Széchenyi[d] і Béla Széchenyi[d]
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
Портрет Іштвана Сечені

І́штван Се́чені (угор. Széchenyi István; 21 вересня 1791, Відень — 8 квітня 1860, Відень) — угорський політик, громадський діяч та письменник, граф, один із найвизначніших угорських державних діячів, засновник Угорської Академії Наук. Його вважають національним героєм Угорщини, який удостоєний епітета «Найвизначніший угорець».[4]

Сечені був упевнений в тому, що основою національного піднесення є господарський розвиток країни. Людина дуже заможна, він пожертвував річний дохід від усіх своїх маєтків Угорській Академії наук і створив клуб «Національний дім». Надзвичайного розголосу набула книжка Сечені «Кредит», в якій він закликав угорську шляхту відмовитися від привілеїв та розпочати оновлення рідного краю, знищити залишки кріпацтва та обмеження свободи підприємництва, створити національний банк. За пропозицією графа почалося впорядкування річища Дунаю, збудований перший кам'яний міст, що з'єднав два береги річки — а відтак і міста Буду та Пешт.

Був лідером ліберального дворянства, що виступало за реформи «зверху» і застерігав співвітчизників від надмірного захоплення націоналізмом, який, на його думку, міг зруйнувати єдність Угорського королівства, населеного різними народами. Саме в цьому Сечені розходився з угорськими радикалами, які гуртувалися навколо Лайоша Кошута[5].

У квітні 1848 року Сечені увійшов до уряду Лайоша Баттяні — як міністр транспорту та громадських робіт. Був противником режиму, встановленого в Угорщині після придушення революції. 1857 року опублікував у Лондоні анонімний твір, у якому звинуватив «Габсбурзький абсолютизм» у трагічній долі Угорщини. Покінчив життя самогубством.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г Сеченьи Иштван // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118758152 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. 1911 Encyclopædia Britannica/Széchenyi, Istvan, Count
  5. Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.111-112

Посилання[ред.ред. код]

Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.