Іштван Тиса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іштван Тиса
угор. Tisza István
István Tisza.jpg
Народився 22 квітня 1861(1861-04-22)
Пешт
Помер 31 жовтня 1918(1918-10-31) (57 років)
Будапешт,
Угорське королівство
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність угорець
Діяльність політик, дипломат
Alma mater Оксфордський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[d][1]
Знання мов угорська[2]
Учасник Перша світова війна
Членство Угорська академія наук
Титул граф
Посада прем'єр-міністр Угорського королівства
Партія Ліберальна партія,
Національна партія праці
Конфесія кальвініст
Рід Tisza noble familyd
Батько Кальман Тиса
Нагороди
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана

І́штван Ти́са (угор. Tisza István, *22 квітня 1861, Пешт — †31 жовтня 1918, Будапешт) — угорський політичний діяч, двічі прем'єр-міністр Угорського королівства (19031905, 19131917), граф.

Біографія[ред. | ред. код]

Іштван Тиса народився 22 квітня 1861 року в Пешті (за іншими даними — Гест, комітат Бекеш) у кальвіністській дворянській родині з Трансільванії. Син Кальмана Тиси, угорського прем'єр-міністра в 18751890 роках.

Вивчав правознавство у Берліні, Гейдельберзі та Будапешті. Здобув докторський ступінь з політології у Оксфордському університеті. Кумиром для Тиси був Отто фон Бісмарк, що справило вплив на його подальші політичні погляди.

З 1886 року — депутат Державних зборів від Ліберальної партії. Після приходу партії до влади, з 3 листопада 1903 по 18 червня 1905 років — прем'єр-міністр Угорського королівства. Іштван Тиса був прихильником союзу з Німеччиною і противником антисемітизму. Виступав за економічні реформи та індустріалізацію. У 1897 році отримав титул графа.

З 1910 року — очільник Національної партії праці. У 1912 році Тиса був головою нижньої палати парламенту, а 10 червня 1913 року вдруге став прем'єр міністром.

У 1914 році Іштван Тиса виступив проти війни з Сербією, адже вважав, що збільшення кількості слов'янських народів у імперії неминуче призведе до руйнації дуалістичної системи. Після отримання гарантій від Австрії щодо неприєднання сербських територій, 7 липня[3] Тиса заявив про необхідність збройного виступу проти Сербії.

Іштван Тиса з дружиною, 1904 рік

15 червня 1917 року пішов у відставку. Брав участь в боях на Італійському фронті, згодом повернувся до Угорщини.

Тиса був вбитий повстанцями у власному будинку в ході «революції айстр[en]» 31 жовтня 1918 року внаслідок четвертого замаху на нього. У 1921 році, після повалення комуністичного режиму в Угорщині, було проведено розслідування злочину і заарештовано шість осіб, причетних до вбивства.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118998897 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Джолл Дж. Истоки первой мировой войны. — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998. — С. 29-73

Посилання[ред. | ред. код]