Іштван Тиса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іштван Тиса
угор. Tisza István
Ім'я при народженні угор. Tisza István Imre Lajos Pál
Народився 22 квітня 1861(1861-04-22)
Пешт
Помер 31 жовтня 1918(1918-10-31) (57 років)
Будапешт,
Угорське королівство
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність угорець
Діяльність політик, дипломат
Галузь політика[1]
Alma mater Оксфордський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[2]
Знання мов угорська[3][4] і німецька
Учасник Перша світова війна
Членство Угорська академія наук
Титул граф
Посада прем'єр-міністр Угорського королівства
Партія Ліберальна партія,
Національна партія праці
Конфесія кальвініст
Рід Tisza noble familyd
Батько Кальман Тиса
Мати Helene Johanna Josepha Mathilde Gräfin von Degenfeld-Schonburgd[5]
Брати, сестри Lajos Tiszad і Kálmán Tiszad
У шлюбі з Ilona Tiszad
Діти István Tiszad[5]
Нагороди
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана

І́штван Ти́са (угор. Tisza István, *22 квітня 1861, Пешт — †31 жовтня 1918, Будапешт) — угорський політичний діяч, двічі прем'єр-міністр Угорського королівства (19031905, 19131917), граф.

Біографія[ред. | ред. код]

Іштван Тиса народився 22 квітня 1861 року в Пешті (за іншими даними — Гест, комітат Бекеш) у кальвіністській дворянській родині з Трансільванії. Син Кальмана Тиси, угорського прем'єр-міністра в 18751890 роках.

Вивчав правознавство у Берліні, Гейдельберзі та Будапешті. Здобув докторський ступінь з політології у Оксфордському університеті. Кумиром для Тиси був Отто фон Бісмарк, що справило вплив на його подальші політичні погляди.

З 1886 року — депутат Державних зборів від Ліберальної партії. Після приходу партії до влади, з 3 листопада 1903 по 18 червня 1905 років — прем'єр-міністр Угорського королівства. Іштван Тиса був прихильником союзу з Німеччиною і противником антисемітизму. Виступав за економічні реформи та індустріалізацію. У 1897 році отримав титул графа.

З 1910 року — очільник Національної партії праці. У 1912 році Тиса був головою нижньої палати парламенту, а 10 червня 1913 року вдруге став прем'єр міністром.

У 1914 році Іштван Тиса виступив проти війни з Сербією, адже вважав, що збільшення кількості слов'янських народів у імперії неминуче призведе до руйнації дуалістичної системи. Після отримання гарантій від Австрії щодо неприєднання сербських територій, 7 липня[6] Тиса заявив про необхідність збройного виступу проти Сербії.

Іштван Тиса з дружиною, 1904 рік

15 червня 1917 року пішов у відставку. Брав участь в боях на Італійському фронті, згодом повернувся до Угорщини.

Тиса був вбитий повстанцями у власному будинку в ході «революції айстр» 31 жовтня 1918 року внаслідок четвертого замаху на нього. У 1921 році, після повалення комуністичного режиму в Угорщині, було проведено розслідування злочину і заарештовано шість осіб, причетних до вбивства.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118998897 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. CONOR.Sl
  5. а б Lundy D. R. The Peerage
  6. Джолл Дж. Истоки первой мировой войны. — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998. — С. 29-73

Посилання[ред. | ред. код]