Іщенко Марина Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іщенко Марина Михайлівна
Народження 29 січня 1980(1980-01-29) (42 роки)
Олександрівське, Артемівський район, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Професія модель

Марина Михайлівна Іщенко (Марина Баву псевдонім) (за паспортом — Іщенко; нар. 29 січня 1980, Олександрівське, Донецької області, Української РСР) — керівниця продюсерського центру «Persona» і центру Розвитку особистості «ZEBRA», авторка, продюсерка та ведуча ТВ & Online проекту «Живий Журнал» Promo ""[1], письменниця- публіциска, коуч (арт / гештальт / бізнес), громадська діячка. За освітою — юристка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Марина Іщенко народилася 29 січня 1980 року в невеликому місті Олександрівське на сході Донецької області . За шкільні роки отримала музичну освіту по класах фортепіано і баян. 5 років навчалася в школі драматургії та акторської майстерності. У 1995 році закінчила Хореографічну школу, в тому ж році отримала естрадно-вокальну освіту. З 1995 по 1996 роки навчалася в Харківському патентно-комп'ютерному коледжі. У 1997 році закінчила Школу фотомоделі та акторської майстерності.

Ще будучи школяркою, Марина в 1993 році стала володаркою нагороди «Міс Грація», а в 1994 — «Міс Фотомодель».

У 1995 році закінчила середньо-освітню школу № 17 в Новодонецькому і вступила до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

У 2001 році закінчила університет, після чого вступила до Інституту держави і права імені В. М. Корецького, де пройшла аспірантуру, і випустилася в 2005 році.

З 2002 по 2005 роки Марина Іщенконавчалася в Академії практичної психології.

З 2005 по 2008 роки здобула освіту в Міжнародній Бізнес Академії (MBA). У 2015 завершила навчання в Академії Здоров'я, на чому не зупинилася і продовжила вивчення гештальт-коучінгу та арт-коучінгу.

З 2007 року займається продюсерською діяльністю.

Особисте життя та родина[ред. | ред. код]

Мати: Копил Лариса Олегівна (нар. 1960).

Батько: Копил Михайло Іванович (нар. 1957)

Сини: Валентин (нар. 2002) ,Мирослав (нар. 2012), Радимор (нар.2019).

Чоловік: Іщенко Віталій Володимирович (нар. 1983)

Журнали (публікації)[ред. | ред. код]

  • «MODA topical»[2]
  • «Apriori»
  • «TOUCH»
  • «GOSSIP»
  • «НАТАЛІ»
  • «Chokolad»
  • «Майстерні канікули»
  • «Coral Time»
  • «Women Magazine»
  • "Що? Де? Коли? "

Діяльність[ред. | ред. код]

рік діяльність
2001 Юрисконсульт
2004-2007 Старший викладач кафедри права — філія Московської гуманітарний Академії (Харків)
2005-2009 Брокер ЗАТ «Євролайф Україна»
2007-2009 Комісар з прав людини, майор
2008 Співзасновник ресторану «НЕМО»
2007- Продюсерський центр Марини Баву; Продюсерський центр Марини Баву «PERSONA»
2010-2018 Співпраця з концерном Coral Club
2017 ТВ-Провідна передачі «ЗСЖ з Зірками» — на Європа Плюс ТБ
2017 Центр Розвитку особистості «ZEBRA»[3]
2017-2018 Автор проекту «Перезавантаження Стилю»
2018 Автор проекту «Бізнес Марафон 2018»

Телевізійні передачі[ред. | ред. код]

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

  • 1993 — „Міс Грація“
  • 1994 — „Міс Фотомодель“
  • 2015 — „Міс Мадонна-2015“
  • 2017 — „Мама Року 2017“[5][6]
  • 2017 — „Успїшна Жїнка України 2017“ за версією журналу „Apriori“
  • 2018 — „Mrs Ukraine International 2018“[7][8][9]
  • 2018 — „Best Coach International 2018“
  • 2018 — Володарка вищої суспільної нагороди, номінованої Мїжнародною Асамблеєю Діловіх Кіл-Гїдна Королевської Честї — „Україно -Французьким“ Орденом Королеви Анни „Честь Вітчізни“ на срібній зірці» за сумлінне служіння Україні та до 1000-ліття народження Анни Ярославни-Князівни Кіївської, Королеви Франції
  • 2018 — "Прорив Року 2018 — "Найкраща персона ""[10]

Книга[ред. | ред. код]

  • 2017 — «Байка про Бджолу»
  • «Твоя Історія» готується до видання
  • «Люди Третього Тисячоліття» готується до видання

Примітки[ред. | ред. код]