Іщенко Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іщенко Олександр Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png Солдат
Іщенко Олександр Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 28 листопада 1972(1972-11-28)
Березова Балка
Смерть 16 листопада 2014(2014-11-16) (41 рік)
Польове
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
354-й навчальний механізований полк.png
 354 НМП
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Володи́мирович І́щенко (28 листопада 1972 — 16 листопада 2014) — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Працював трактористом, ТОВ «АПК Розкішна».

Призваний за мобілізацією на початку вересня 2014-го, навідник-оператор, 354-й навчальний механізований полк.

16 листопада 2014-го близько опівдня загинув внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блокпосту «Гостра Могила» поблизу селища Польового Шахтарського району. Тоді ж загинули підполковник Володимир Рвачов, підполковник Микола Яжук, майор медичної служби Віталій Вашеняк.

Без Олександра лишились дружина, двоє дітей шкільного віку.

Похований в селі Березова Балка.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Джерела[ред. | ред. код]