Іщук Володимир Олександрович
| Володимир Олександрович Іщук | |
|---|---|
 Генерал-лейтенант | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
25 січня 1950 (74 роки) Вінниця |
| Громадянство |
 Україна |
| Alma Mater |
- Харківське вище військове командно-інженерне училище - Військова академія зв'язку |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1967—2001 |
| Приналежність |
Україна |
| Рід військ |
 Війська зв'язку |
| Командування | |
| Війська зв'язку України | |
| Нагороди та відзнаки | |
|
| |
Володимир Олександрович Іщук (нар. 25 лютого 1950) — начальник Військ зв'язку Збройних сил України (1997—2001), пізніше у різні роки очолював Концерн РРТ, Заслужений працівник сфери послуг України[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 25 січня 1950 року у м.Вінниця. У 1967 році з медаллю закінчив Вінницьку середню школу № 4 та вступив до Харківського вищого командно-інженерного училища, де в 1972 р., здобув освіту зі спеціальності «Системи авторизованого управління і зв'язок»
У 1982 р. закінчив Військову академію зв'язку (місто Ленінград).
З 1972 р. проходив службу на інженерних і командних посадах у різних округах: Забайкальському, Середньоазіатському, Туркестаннському, та Закавказькому. Службу в радянській армії закінчив на посаді начальника військ зв'язку загальновійськової армії.
У 1992 р. повернувся на батьківщину, був на посадах головного інженера Військ зв'язку, начальником штабу — першим заступником начальника Військ зв'язку Збройних сил України.
У 1997 р. призначений начальником зв'язку Збройних сил України — заступником начальника Генерального штабу ЗСУ.
В серпні 1998 року отримав чергове військове звання «генерал-майор».[3]
У 2001 році звільнився з лав Збройних сил України.
У 2002—2007 роках очолюва Концерн Радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
Протягом 2007—2009 років — генеральний директор ВАТ «Гідромеханізація».
В 2009 р. повернувся до Концерну РРТ, де до 2010 р. був виконуючим обов'язків гендиректора.
Упродовж 2010—2014 був радником гендиректора державного центру радіочастот.
У 2014 р. Володимир Іщук знову запрошений до Концерну РРТ на посаду першого заступника генерального директора. З 2015 р. — гендиректор концерну.
З листопада 2016 року на пенсії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 3 грудня 1999 року № 1527/99 «Про відзначення нагородами України військовослужбовців та працівників Збройних Сил України»
- ↑ Указ Президента України від 16 листопада 2017 року № 369/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 1998 року № 925/98 «Про присвоєння військових звань»