Іґнацій Роман Потоцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іґнацій Роман Потоцький
Ihnaci Patocki. Ігнаці Патоцкі (M. Tokarski, 1787).jpg
Народився 28 лютого 1750(1750-02-28)[1][2][3]
Радинь-Підляський, Седлецька губернія, Королівство Польське, Російська імперія[4]
Помер 30 серпня 1809(1809-08-30)[1][2] (59 років) або 20 серпня 1809(1809-08-20)[5] (59 років)
Відень, Австрійська імперія[4][5] або Варшава, Варшавське герцогство
Поховання Вілянівський цвинтарd
Країна Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg Велике князівство Литовське
Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Діяльність дипломат, письменник, політик
Alma mater Колегіум нобіліум
Знання мов польська
Посада маршалок великий литовський, маршалок надворний литовський, Великий писар Литовський і посол Сейму Речі Посполитої[d]
Рід Потоцькі
Батько Евстахій Потоцький
Мати Q102402058?
Брати, сестри Станіслав Костка Потоцький, Jan Nepomucen Eryk Potockid і Єжи Міхал Потоцькийd
У шлюбі з Elżbieta Lubomirskad
Нагороди
Order of the White Eagle Кавалер ордена Святого Станіслава (Річ Посполита)
POL COA Potocki Hrabia.svg

Іґнацій Роман Францішек Потоцький (пол. Roman Ignacy Franciszek Potocki; 28 лютого 1750 — 1809, Відень) — граф, польський шляхтич, державний, політичний діяч, масон, співтворець Конституції З травня.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Радині (Підляшшя) 28 лютого 1750 р.[6] Батько — Евстахій Потоцький, молодший брат — Станіслав Костка Потоцький. Навчався в Collegium Nobilium.

Арештований росіянами 21 грудня 1794 р., 23 грудня разом з іншими перевезений до Петропавлівської фортеці в Санкт-Петербурзі. За станом здоров'я мав відносно непогані умови перебування.[7] Мав годинну аудієнцію у Наполеона І (разом були Адам Броніковський, Т. Матушевич, Іґнацій Мйончинський) в Шенбрунні (почалась об 11 год 3 серпня 1809 р.).

Помер від важкої діареї 30 серпня 1809 р., хворів кілька днів. 3 жовтня відбулась урочиста жалобна служба за ним у Любліні. Тіло перевезли до Польщі в 1810 р., поклали у Вілянові; в 1821—1860 р. воно перебувало в цвинтарному мавзолеї, зараз саркофаг та надгробок перебувають в костелі Вілянова.[8]

Маєтності[ред. | ред. код]

Від родичів одідичив Курів, Клементовиці, Міхув (маєток тут програв у карти) в Люблінському воєводстві, юридики та ґрунти в Городні. Віно дружини — палац на Краківському передмісті Варшави (зараз тут готель «Брістоль»). Маєтності в Галичині, у яких він осів після повернення з Росії, після смерти його доньки Кристини (4 березня 1800 р.[7]) перейняв брат Станіслав із дружиною. Під натиском кредиторів продав палац у Варшаві (1802 р., який придбали Тарновські).[9]

Портрети[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118919016 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. а б Dr. Constant v. Wurzbach Potocki, Ignaz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 23. — S. 159.
  6. Zielińska Z. Potocki Roman Ignacy Franciszek h. Pilawa… (1750—1809)… — S. 1. (пол.)
  7. а б Zielińska Z. Potocki Roman Ignacy Franciszek h. Pilawa… (1750—1809)… — S. 13. (пол.)
  8. Zielińska Z. Potocki Roman Ignacy Franciszek h. Pilawa… (1750—1809)… — S. 15. (пол.)
  9. Zielińska Z. Potocki Roman Ignacy Franciszek h. Pilawa… (1750—1809)… — S. 14. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]