Іґнацій Роман Потоцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Потоцький.
Іґнацій Роман Потоцький
Народився 28 лютого 1750(1750-02-28)[1][2][5]
Радинь-Підляський, Седлецька губернія, Королівство Польське, Російська імперія[6]
Помер 30 серпня 1809(1809-08-30)[1][2] (59 років) або 20 серпня 1809(1809-08-20)[3][4] (59 років)
Відень, Австрійська імперія[6][3]
Поховання Вілянівський цвинтарd
Країна  Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Діяльність дипломат, письменник, політик
Alma mater Колегіум нобіліум
Знання мов польська
Посада Маршалок Великий Литовський[4], маршалок надвірний литовський[7][8], Великий писар Литовський[9][8] і посол Сейму Речі Посполитої[d]
Рід Потоцькі
Батько Евстахій Потоцький
Мати Q102402058?
Брати, сестри Станіслав Костка Потоцький, Jan Nepomucen Eryk Potockid і Єжи Міхал Потоцькийd
У шлюбі з Elżbieta Lubomirskad
Нагороди
Орден Білого Орла Кавалер ордена Святого Станіслава (Річ Посполита)

Іґнацій Роман Францішек Потоцький (пол. Roman Ignacy Franciszek Potocki; 28 лютого 1750 — 1809, Відень) — граф, польський шляхтич, державний, політичний діяч, масон, співтворець Конституції З травня.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Радині (Підляшшя) 28 лютого 1750 р.[10] Батько — Евстахій Потоцький, молодший брат — Станіслав Костка Потоцький. Навчався в Collegium Nobilium.

Арештований росіянами 21 грудня 1794 р., 23 грудня разом з іншими перевезений до Петропавлівської фортеці в Санкт-Петербурзі. За станом здоров'я мав відносно непогані умови перебування.[11] Мав годинну аудієнцію у Наполеона І (разом були Адам Броніковський, Т. Матушевич, Іґнацій Мйончинський) в Шенбрунні (почалась об 11 год 3 серпня 1809 р.).

Помер від важкої діареї 30 серпня 1809 р., хворів кілька днів. 3 жовтня відбулась урочиста жалобна служба за ним у Любліні. Тіло перевезли до Польщі в 1810 р., поклали у Вілянові; в 1821—1860 р. воно перебувало в цвинтарному мавзолеї, зараз саркофаг та надгробок перебувають в костелі Вілянова.[12]

Маєтності[ред. | ред. код]

Від родичів одідичив Курів, Клементовиці, Міхув (маєток тут програв у карти) в Люблінському воєводстві, юридики та ґрунти в Городні. Віно дружини — палац на Краківському передмісті Варшави (зараз тут готель «Брістоль»). Маєтності в Галичині, у яких він осів після повернення з Росії, після смерти його доньки Кристини (4 березня 1800 р.[11]) перейняв брат Станіслав із дружиною. Під натиском кредиторів продав палац у Варшаві (1802 р., який придбали Тарновські).[13]

Портрети[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Dr. Constant v. Wurzbach Potocki, Ignaz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 23. — S. 159.
  4. ↑ а б в Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 172.
  5. ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  6. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118919016 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 183.
  8. ↑ а б S....ki Dostojnicy Litewscy: rozbiór krytyczny i uzupełnienie dzieła Józefa Wolffa "Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego (1388―1795)", Kraków, 1885 // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — Warszawa: 1886. — С. 9. — 16 с.
  9. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 280.
  10. ↑ Zielińska Z. Potocki Roman Ignacy Franciszek h. Pilawa… (1750—1809)… — S. 1. (пол.)
  11. ↑ а б Zielińska Z. Potocki Roman Ignacy Franciszek h. Pilawa… (1750—1809)… — S. 13. (пол.)
  12. ↑ Zielińska Z. Potocki Roman Ignacy Franciszek h. Pilawa… (1750—1809)… — S. 15. (пол.)
  13. ↑ Zielińska Z. Potocki Roman Ignacy Franciszek h. Pilawa… (1750—1809)… — S. 14. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Григорій Остікович • Михайло Львович Глинський • Юрій Іванович Іллініч • Юрій Радзивілл Геркулес • Іван Остафійович Горностай • Остафій Богданович Волович • Миколай-Криштоф Радзивілл (Сирітка) • Ольбрахт Радзивілл • Міколай Талвош • Кшиштоф Міколай Дорогостайський • Пйотр Вєсьоловський • Ян Станіслав Сапіга • Кшиштоф Вєсьоловський • Александр Людвік Радзивілл • Казимир Лев Сапіга • Антоній-Ян Тишкевич • Кшиштоф Кезгайло Завіша • Теодор Александр Ляцький • Юзеф Богуслав Слушка • Ян Кароль Дольський • Александр Павел Сапіга • Януш Антоній Вишневецький • Казімєж Антоній Санґушко • Юзеф Вандалін Мнішек • Казімєж Міхал Пац • Павел Кароль Санґушко • Міхал Казімєж Радзивілл • Іґнацій Аніцета Кезгайло Завіша • Фердинанд Фабіян Плятер • Юзеф Сціпіо дель Кампо • Іґнацій Огінський • Януш Александр Санґушко • Юзеф Паулін Санґушко • Владислав Рох Ґуровський • Міхал Єжи Вандалін Мнішек • Роман Іґнацій Францішек Потоцький • Станіслав Солтан • Міхал Ґєлґуд

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іґнацій_Роман_Потоцький&oldid=41480102