Їлмаз Гюней

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йилмаз Гюней
Yilmaz Guney
Yilmaz Guney.jpg
Дата народження 1 квітня 1937(1937-04-01)
Місце народження Єнідже, Чанаккале, Туреччина
Дата смерті 9 вересня 1984(1984-09-09) (47 років)
Місце смерті
Поховання
Національність курд
Громадянство Туреччина Туреччина
Професія кінорежисер, сценарист, актор
Роки активності 19581983
IMDb ID 0351566
Нагороди та премії
Palme-d-or.png Золота пальмова гілка (1982)
Commons-logo.svg Їлмаз Гюней у Вікісховищі

Йилма́з Гюне́й (курд. Yilmaz Guney, тур. Yılmaz Güney; нар. 1 квітня 1937, Єнідже, Чанаккале, Туреччина — пом. 9 вересня 1984, Париж, Франція) — курдський кінорежисер, сценарист, актор і письменник. Лауреат Золотої пальмової гілки 35-го Каннського міжнародного кінофестивалю за фільм «Дорога»[1][2] .

Біографія[ред. | ред. код]

Йилмаз Гюней народився в курдській сім'ї збирачів бавовни. Навчався праву і економіці в Анкарі і Стамбулі. У кінематографі починав як актор, грав у фільмах молодих турецьких режисерів. Гюней став одним з найпопулярніших акторів Туреччини, знімаючись у багатьох фільмах. У 1967 році (а потім ще раз у 1970-му) йому було вручено приз «Золотий апельсин» кінофестивалю в Анталії.

Потім Гюней почав писати сценарії і працював асистентом режисера Атіфа Йилмаза. У 1965 році Гюней поставив свій перший самостійний фільм, а в 1968-му заснував власну кінокомпанію «Güney Filmcilik». Фільми Гюнея в основному торкалися соціальної тематики, зокрема життя робітничого класу.

У 1961 році Йилмаза Гюнея було засуджено за публікацію прокомуністичного роману і він провів у в'язниці півтора року. У 1972-му Гюней вдруге був заарештований за надання притулку анархістам. Фільм «Турбуватися» (тур. Endişe) був завершений у 1974 році його асистентом Шерифом Гереном, стрічка «Невдахи» (тур. Zavallılar) була закінчена у 1975-му. У 1974 році Гюнея було випущено на свободу у рамках амністії, але незабаром знову було засуджено за звинуваченням у вбивстві прокурора. За весь час, проведений у в'язниці, Гюней написав кілька сценаріїв, поставлених іншими режисерами.

Після військового перевороту 1980 року в Туреччині Гюней відчув небезпеку фізичної розправи. Незабаром, у 1981-му, йому вдалося втекти з в'язниці і отримати політичний притулок у Франції. Там він закінчив почату Шерифом Гереном стрічку «Дорога», яка була визнана найкращим фільмом 35-го Каннського кінофестивалю (разом зі стрічкою «Зниклий без вісти» Коста-Гавраса) і удостоєна «Золотої пальмової гілки»[2].

«Стіна» (1983) стала останнім фільмом Гюнея. 9 вересня 1984 року на 48-му році життя він помер від раку шлунка в Парижі. Похований на кладовищі Пер-Лашез.

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Йилмаза Гюнея[3]
Рік Категорія Фільм Результат
Кінофестиваль в Анталії
1967 Золотий апельсин найкращому акторові Закон кордону Нагорода
1970 Золотий апельсин за найкращий фільм Урод Нагорода
Золотий апельсин найкращому акторові Нагорода
1975 Золотий апельсин за найкращий фільм Друг 2-е місце
Жалюгідні створення 3-є місце
Золотий апельсин за найкращий сценарій Перший Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1977 Приз ФІПРЕССІ Йизмаз Гюней Нагорода
1980 Похвальний відгук Душман Нагорода
1981 Приз ФІПРЕССІ Йизмаз Гюней Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
1979 Спеціальна згадка Стадо Нагорода
Каннський міжнародний кінофестиваль
1982 Palme-d-or.png Золота пальмова гілка Дорога Номінація
Приз ФІПРЕССІ Нагорода
Приз екуменічного журі — Спеціальна згадка Нагорода
1983 Palme-d-or.png Золота пальмова гілка Стіна Номінація
Премія «Сезар»
1983 Найкращий фільм іноземною мовою Дорога Номінація
Синдикат французьких кінокритиків
1983 Приз за найкращий іноземний фільм Дорога Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1982 - Identification of Palme. Процитовано 13.10.2016. 
  2. а б Awards 1982 : All Awards. Архів оригіналу за 16.12.2013. Процитовано 13.10.2016. 
  3. Нагороди та номінації Йилмаза Гюнея на сайті IMDb(англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Гусейнов А. Йылмаз Гюней. Жизнь — подвиг. М., 1987.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]