Їхав козак за Дунай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Їхав козак за Дунай
Людвіг ван Бетховен. Schöne Minka / Їхав козак за Дунай Солісти - з.а. України Оксана Дондик, Роман ШнуренкоОлександра Коваленко (скрипка)Яків Душаков (віолончель)Андрій Бондаренко (ф-но)Запис з концерту в Музеї Лисенка 12 червня 2016

«Їхав козак за Дунай» — український романс, який написав козак Харківського полку, філософ, поет Семен Климовський. Пісня популярна принаймні від середини XVIII століття.

Сюжет[ред. | ред. код]

Сюжет твору навряд чи варто прив'язувати до якоїсь історичної події. Хоча окремі дослідники відзначають можливість того, що пісня була написана козаком харківського полку як враження від невдалих турецьких походів Петра I, перший з яких відбувався в 1710 році, приблизно в час створення пісні. Герой не дуже впевнено обіцяє повернутись через три роки. Досить точно означено тривалість всіх тих походів. Саме три роки жорстоких військових дій. Проте число три може бути просто символом, в українців воно завжди мало сакральний зміст. Та й сам «Дунай» у фольклорній традиції нерідко символізує просто ріку. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, образний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її романсом.

Зарубіжні варіації[ред. | ред. код]

Ця пісня набула великої популярності в Російській імперії та тогочасній Західній Європі, перекладена німецькою й французькою мовами. В добу романтизму було написано чимало нових текстів, які виконувалися на мелодію «Їхав козак за Дунай». Їхні автори — такі популярні російські поети першої половини XIX ст., як О. Мерзляков та О. Сомов. Композитори та поети створювали все нові й нові варіації на теми української пісні:

  • арія Лести в опері віденського композитора Ф. Кауера «Леста, дніпровська русалка» (1803),
  • опера К. Кавоса «Козак-стихотворец» (1812),
  • вірші юного О. Пушкіна «Козак»,
  • вірш А. Дельвіга «Поляк»,
  • дивертисмент «Гуляння на Воробйових горах» С. Давидова (1816),
  • увертюра до опери "Сибірські невільники" (Otto mesi in due ore ossia Gli esiliati in Siberia) Г. Доніцетті: [1]
  • варіації для кларнета і струнного квартета Сигізмунда Ріттера фон Нейкома (Ор.8) [2]
  • концертний марш на теми українських пісень Даніеля Штайбельта [3] (1808)
  • варіації для скрипки з оркестром О. Аляб'єва (1818) [4]
  • Адажіо, варіації і рондо (Ор.78) Йоганна Гуммеля [5]
  • варіації для фортепіано, (Op.40) Карла Марії фон Вебера [6] (1815)
  • варіації для фортепіано (Ор.15, 1) Франтішека Лесселя [7]

У 1808 році прусський поет Х. Тідге був присутній у Чорному лісі під Баден-Баденом, де місцева знать влаштувала «садове свято», в якому брали участь і гості з Росії. Почувши пісню про розлуку козака й дівчини, Тідге здійснив вільну переробку тексту. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним твором. Вона стала відома під назвою «Schöne Minka, ich muß scheiden»

«Їхав козак за Дунай» і Бетховен[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Твори Л. ван Бетховена
Nuvola apps kaboodle.svg Schöne Minka, ich muß scheiden WoO 158a №16, з оригінальнии німецькии текстом
Nuvola apps kaboodle.svg Schöne Minka, ich muß scheiden WoO 158a №16, з українськии текстом
Nuvola apps kaboodle.svg Варціації op.107 №7 для флейти і ф-но

У 1816 році за обробку пісні «Їхав козак за Дунай» узявся німецький композитор Людвіг ван Бетховен. Композитор був у приятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своєму віденському палаці зберігав велику кількість музичних видань. Андрію Розумовському Бетховен присвятив п'яту та шосту симфонії. На його замовлення написав 3 квартети (7-й, 8-й та 9-й струнні квартети), які отримали назву «квартети Розумовського».

Син останнього гетьмана Кирила Розумовського, А.Розумовський мав сентимент до землі й культури своїх предків. Не без впливу Розумовського Бетховен зацікавився українським музичним фольклором. В його обробці пісня «Їхав козак за Дунай» оновилася; голос, який її виконує, зазвучав у супроводі фортепіано, скрипки й віолончелі; притаманна оригіналові маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам. Вона відома в збірках Бетховена серед творів без номеру опусу (Werke ohne Opuszahl) WoO 158 #16 (Folksong Setting: «Schöne Minka, ich muß scheiden» (Ukrainian-Cossack) WoO 158a; #16 of 23 continental folk songs). До цієї пісні Бетховен звертався двічі. Вдруге варіації на мелодію пісні «Їхав козак за Дунай» увійшли в опус 107 (десять варіацій народних пісень для фортепіано і флейти) під номером 7 у 1820 році.

Публікації[ред. | ред. код]

Вперше опубліковано у виданні: Ян Богумір Прач. Собрание народних русских песен с их голосами. Спб., 1790 (2-е вид. 1806; 3-е вид. 1815).

Михайло Максимович вмістив її у своїй збірці Малороссийские песни. М., 1827, с. 83—84).

Протягом XIX століття пісня «Їхав козак за Дунай» друкувалася у багатьох пісенниках. 1860 року, вмістивши у збірці «Старосвітський бандуриста» твір С. Климовського, Микола Закревський зауважив, що ця пісня «відома всій освіченій Європі»[1].

Деякі найновіші публікації:

  1. Народні пісні в записах Степана Руданського. — Київ: Музична Україна, 1972. — 291 с.
  2. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. — Київ: Музична Україна, 1991. — 383 с.
  3. Пісні маминого серця / Упорядник Р. П. Радишевський. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2006. — 351 с.
  4. Пісенний вінок: Українські народні пісні з нотами / Упорядник А. Я. Михалко. — 3-тє видання, доповнене. — К. : Криниця, 2009. — 688 с.: іл., ноти. — ISMN 979-09007027-2-2. Сторінка 240 (ноти і текст).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]