АІ-20

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АІ-20
Ivchenko AI-20M Szolnok 2010 1.jpg
Тип: турбогвинтовий
Країна: СРСР СРСР
Застосування:
Застосовувався на: Ан-8, Ан-10, Ан-12, Ан-32, Іл-18
Наступні моделі: АІ-24
Виробництво:
Розробник: Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес»
Рік створення: 1956
Виробник: Мотор Січ,
Пермський моторобудівний комплекс
Виготовлено: 14000
Маса і габарити
Суха маса: 1040 кг
Довжина: 3096 мм
Ширина: 842 мм
Висота: 1180 мм
Робочі характеристики
Злітна потужність: 4000 к.с.
Крейсерська потужність: 2490 к.с.
Компресор: десятиступеневий, дозвуковий, осьовий
Турбіна: осьова, трьохступенева
Камера згоряння: кільцева, з 10 робочими форсунками
Ступінь підвищення тиску: 7,32
Паливо: Т-1, ТС-1, РТ
Витрата повітря: 20,9 кг/с
Витрата палива: 1040 кг/год
Питома витрата палива: 0,270 кг/кгс(к.с.год


АІ-20 - одновальний турбогвинтовий авіаційний двигун.

Історія створення [1][ред. | ред. код]

Розробка двигуна почалась на ДКБ-478 в 1956 для задоволення потреб АНТК імені Олега Антонова та ДКБ ім. Ілюшина. В 1957 році проведено державні випробування двигуна і розпочатий серійний випуск на моторобудівних заводах в Запоріжжі (Мотор Січ) та Пермі. Загалом на обох заводах випущено понад 14000 двигунів АІ-20 усіх модифікацій.

АІ-20 ― одновальний турбогвинтовий авіадвигун з осьовим 10-ступінчастим компресором, кільцевою камерою згоряння, 3-ступеневою турбіною, планетарним редуктором, нерегульованим реактивним соплом. Двигун працює з флюгерним гвинтом змінюваного кроку лівого обертання АВ-64, АВ-68Д, АВ-68ДМ, АВ-68І. Як паливо використовується авіаційний гас марок Т-1, ТС-1, РТ.

Технічний опис [2][ред. | ред. код]

Двигун АІ-20 складається з наступних основних вузлів:

  • Планетарного редуктора
  • Лобового картера
  • Осьового 10-ступеневого компресора
  • Кільцевої камери згоряння
  • Триступеневої осьової турбіни
  • Нерегульованого реактивного сопла
  • Агрегатів, які обслуговують роботу двигуна і літака

Редуктор[ред. | ред. код]

Розміщений у передній частині двигуна, призначений для зменшення обертів ротора двигуна і передачі надлишкової потужності газової турбіни на обертання вала синхронного генератора.

Редуктор складається з:

  • планетарної ступені;
  • щаблі перебору;
  • вивідного валу;
  • механізму вимірювача крутного моменту.

Усі агрегати редуктора змонтовані в картері з магнієвого сплаву. Привід ротора двигуна до механізму редуктора здійснюється провідним валом-ресорою.

Компресор[ред. | ред. код]

Призначений для всмоктування, стиснення і подачі повітря в камеру згоряння. Компресор двигуна АІ-20 десятиступеневий, дозвуковий, осьовий. Ротор компресора барабанно-дискової конструкції, складається з десяти окремих дисків, які несуть на своїх вінцях робочі лопаті. До заднього фланця корпусу кріпиться вузол камери згоряння. Диски, задній вал і робочі лопаті ротора виготовлені з високоякісної нержавіючої сталі.

Вузол камери згоряння[ред. | ред. код]

Складається з

  • корпусу зварної конструкції з нержавіючої сталі;
  • камери згоряння кільцевого типу;
  • робочих паливних форсунок;
  • запальників;
  • паливного колектора;
  • ряду дрібних вузлів.

Камера згоряння виготовлена з листового жароміцного матеріалу. До лобового кільця приварені десять головок. Конструкція камери згоряння забезпечує займання і швидке перекидання полум'я при запуску.

Турбіна[ред. | ред. код]

Призначена для перетворення теплової енергії гарячих газів в механічну роботу обертання ротора двигуна. Турбіна двигуна АІ-20 осьова, реактивна. Вона приводить в обертання компресор, агрегати двигуна і передає надлишкову потужність на вал генератора. Ротор турбіни консольного типу, складається з трьох робочих коліс та валу, з'єднаних між собою болтами. Робочі лопаті турбіни та диски виконані з жароміцних та жаростійких матеріалів.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • АІ-20 - базовий потужністю 4000 к.с. Встановлювався на Ан-10, Ан-12.
  • АІ-20Д - форсований до 5180 к.с. Встановлювався на Ан-8, Ан-32, Бе-12.
  • АІ-20ДК - доопрацьований для гідролітака Бе-12ФС. Встановлювався на Ан-32.
  • АІ-20К - для літака Іл-18В. Випускався в 1963-1965 роках.
  • АІ-20М - форсований до 4250 л.с. Встановлювався на Ан-12БК, Іл-18Д, Іл-38.

Характеристики версій двигуна[ред. | ред. код]

Параметр АІ-20К АІ-20М АІ-20Д
серії 4
АІ-20Д
серій 5
АІ-20Д
серії 5М
Суха маса кг. 1080 1040 1040 1040 1040
Злітний режим (Н=0, Мп=0, MCA)
Потужність еквівалентна, е.к.с. (е.кВт) 4000
(2941)
4250
(3125)
5180
(3809)
5180
(3809)
4750
(3493)
Питома витрата палива, кг/е.л.с.*год(кг/кВт*год) 0,270
(0,367)
0,239
(0,325)
0,227
(0,309)
0,227
(0,309)
0,230
(0,313)
Максимальний крейсерський режим (Н=8000 м; Мп=0,57; MCA)
Потужність на валу повітряного гвинта,е.к.с. (е.кВт) 2490
(1844)
2700
(1986)
2990
(2214)
2725
(2004)
2725
(2004)
Питома витрата пального кг/кгс∙ч 0,210
(0,286)
0,197
(0,268)
0,196
(0,266)
0,199
(0,271)
0,199
(0,271)
Надзвичайний крейсерський режим (Н=8000 м; Мп=0,57; MCA)
Потужність на валу повітряного гвинта,е.к.с. (е.кВт) 5180
(3809)


Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]