АЕС Богуниці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АЕС Богуниці
Зображення
Країна Flag of Slovakia.svg Словаччина
Адміністративна одиниця Ясловске Богуніце
Оператор SLOVENSKÉ ELEKTRÁRNE, A.S.
Вихідна потужність 942 megawatt
Дата/час прийняття в експлуатацію 25 грудня 1972
З'єднується з Bohunice-Križovany power line (V044)d і Bohunice-Bošáca power line (V043)d
CMNS: АЕС Богуниці у Вікісховищі

Координати: 48°29′39″ пн. ш. 17°40′50″ сх. д. / 48.49444444002777743° пн. ш. 17.68055556002777706° сх. д. / 48.49444444002777743; 17.68055556002777706

Ясловоськобогуні́цька АЕ́С — атомна електростанція у Західній частині Словаччини.

Станція розташована поблизу селища Ясловське Богуніце за 14 км на північ від Трнави.

На території станції знаходиться енергоблок А1 з важководним реактором з газовим охолодженням спільного радянсько-чехословацького проєкту КС-150[1][2]. КС — «котел селеновий», селеном у радянському атомному проєкті іменували торій, а котлами — реактори. Більшість радянських концепцій важководних реакторів того часу передбачали, як варіант, можливість роботи в торієвому циклі. Фізична частина проєкту реактора була розроблена під керівництвом Абрама Аліханова та Василя Володимирського в Інституті теоретичної та експериментальної фізики[3]. Розробка тепловидільних елементів (ТВЕЛів) для КС-150 велася у Харківському фізико-технічному інституті Академії наук Української РСР. Реактор був виготовлений компанією Skoda та запущений у 1972 році, після 14 років будівництва.

Дві черги (V-1 та V-2) складаються з двох енергоблоків із водно-водяними ядерними реакторами радянської моделі ВВЕР-440 кожна. При вступі Словаччини до Євросоюзу було підписано угоду про виведення з експлуатації двох енергоблоків V-1. Перший реактор був зупинений у 2006 році, другий у 2008 році[4]. Таким чином, чинними є два енергоблоки ВВЕР-440 другої черги (V-2).

Аварії[ред. | ред. код]

  • 5 січня 1976 року після перевантаження палива стався серйозний інцидент на блоці А1. Автоматика помилково показала, що одна з нових паливних збірок щільно встала на посадкове місце, однак це було не так. Після подачі охолоджувального середовища почався витік теплоносія, вуглекислого газу, в реакторний зал. Два працівники, що своєчасно не дотримались аварійних інструкцій, задихнулися. Нещасний випадок не привів до опромінення персоналу та пошкодження обладнання, тож реактор незабаром був знову запущений.


  • 22 лютого 1977 року на блоці А1 сталася аварія унаслідок помилки персоналу. Свіжу паливну збірку перед завантаженням в активну зону недостатньо якісно очистили від силікагелю, що використовувався як консерваційний захист від вологости у процесі транспортування та зберігання збірок. Невидалений силікагель перекрив просвіти у збірці, через котрі охолоджувалися паливні елементи. У результаті стався локальний перепал паливних оболонок і радіоактивні продукти ділення потрапили до першого та другого контурів реакторної установки. Після аварії, яка відповідала 4-му рівню за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), було прийнято рішення припинити експлуатацію блоку А1, головним чином, через економічні причини[5][6].

Інформація про енергоблоки[ред. | ред. код]

Енергоблок Тип реакторів Потужність Початок
будівництва
Підімкнення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Чистий Брутто
Богуніце А1[7] КС-150 121 МВт 150 МВт 01.08.1958 25.12.1972 25.12.1972 17.05.1979
Богуніце-1[8] ВВЕР-440/230 408 МВт 440 МВт 24.04.1972 17.12.1978 01.04.1980 31.12.2006
Богуніце-2[9] ВВЕР-440/230 408 МВт 440 МВт 24.04.1972 26.03.1980 01.01.1981 31.12.2008
Богуніце-3[10] ВВЕР-440/213 471 МВт 505 МВт 01.12.1976 20.08.1984 14.02.1985 2034 (план)
Богуніце-4[11] ВВЕР-440/213 471 МВт 505 МВт 01.12.1976 09.08.1985 18.12.1985 2035 (план)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Краткая историческая справка. www.itep.ru. НИЦ "Курчатовский институт" - ИТЭФ. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 9 червня 2018. 
  2. A1 NPP History. www.javys.sk. JAVYS a. s. Company. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 9 червня 2018. 
  3. Абрамов В. М., Батуров Б. Б., Богданов Н. В. и др. Первая чехословацкая атомная электростанция А-1 с тяжеловодным реактором КС-150 (разработка и конструкция). — Атомная энергия. — 1974. — Вип. 2 (лютий). — С. 113—124.
  4. АЭС Богунице на сайте seogan. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 20 травня 2020. 
  5. Matel L., Kuruc J. Thirtieth anniversary of reactor accident in A-1 Nuclear Power Plant Jaslovske Bohunice : [англ.]. — 2007. — 23 p.
  6. The A1 Nuclear Power Plant in Jaslovske Bohunice, Slovakia. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 20 травня 2020. 
  7. BOHUNICE A1 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 20 травня 2020. 
  8. BOHUNICE-1 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 20 травня 2020. 
  9. BOHUNICE-2 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 20 травня 2020. 
  10. BOHUNICE-3 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 20 травня 2020. 
  11. BOHUNICE-4 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 20 травня 2020.